Тема 13. Основні тенденції господарського розвитку та моделі трансформації економічних систем країн європейської цивілізації в другій половині хх ст..

Економічні наслідки Другої світової війни

значні людські втрати (загинуло більше 55 млн. чол.. та більше 100 млн. чол.. стали інвалідами);

знищено національного багатства на суму більш ніж 316 млрд. дол.;

занепад країн Європейської цивілізації (особливо тих, на території яких велися воєнні дії): деформація структури виробництва, зниження рівня промислового і сільськогосподарського виробництва, дезорганізація роботи транспорту, фінансова дестабілізація, руйнування інфраструктурних споруд і житла, значне погіршення якості життя населення;

руйнування механізму міжнародних валютних відносин;

початок розпаду колоніальної системи;

створення світової соціалістичної системи, що вступила в жорстке протистояння з капіталістичною системою. Таке протистояння («холодна війна») здійснювало значний вплив на подальший розвиток країн Європи і світу в цілому.

посилення економічної могутності США

Додаткова інформація

У роки Другої світової війни уряд США постачав зброю, боєприпаси, стратегічну сировину, продовольство та інші матеріальні ресурси країнам антигітлерівської коаліції за ленд-лізом (його загальний обсяг склав 45 млрд дол.). Він забезпечив масовий збут американських товарів на зовнішньому ринку, сприяв пожвавленню американської економіки, зростанню інвестицій, відновленню основного капіталу, інтенсифікації сільського господарства. Чисельність зайнятого населення у США зросла з 54 млн. чол.. у 1940 р. до 64 млн. у 1945 р. Обсяг промислової продукції зріс у 1,5 рази. До кінця війни на частку США припадало більше половини світового ВВП і промислового виробництва, а також 2/3 світового запасу золота.

Джерело: Черкашина Н.К. Економічна історія: Навчальний посібник. – Київ: ЦУЛ, 2003. – 196 с.

Особливості та події перших післявоєнних десятиліть

зростання ролі держави в економіці та формування змішаної моделі економіки: етатичний варіант (французька, англійська та японська моделі) і ліберальний варіант (американська та німецька моделі);

проведення політичних економічних і соціальних реформ;

удосконалення міжнародних валютно-фінансових і торгових відносин, у зв’язку з чим була затверджена Бреттенвудська валютна система (1944 р.) та підписана угода про тарифи і торгівлю (ГАТТ 1947 р.);

розробка і реалізація програм відновлення та розвитку економік Європи та Азії на основі економічної допомоги з боку США;

розгортання третьої науково технічної революції;

подальше поглиблення міжнародного поділу праці, інтернаціоналізація господарської діяльності, економічна інтеграція і створення нових міжнародних економічних інститутів таких як МВФ та міжнародний банк реконструкції та розвитку, які почали функціонувати у 1946 р.;

деколонізація та створення десятків самостійних держав («третій світ») на територіях колишніх колоній.

Період дії

1948 - 1951 р.;

Країни-учасники

Франція, Великобританія, Австрія, Бельгія, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Турчина, Швеція, Швейцарія, ФРН (як самостійна держава ФРН приєдналася до плану Маршалла тільки в 1949 р.).;

Основні умови надання допомоги

- відмова від націоналізації промисловості;

- надання повної свободи приватному підприємництву;

- зниження митних тарифів на американський імпорт;

- гальмування конкуруючих з США галузей європейської промисловості;

- поставки в США дефіцитних видів сировини;

- відказ від торгівлі з країнами соціалістичного табору;

- заохочення приватних американських інвестицій;

- витрата отриманих коштів на придбання обладнання і матеріалів у США та ін..

Основні результати реалізації плану

- відновлення економіки країн учасників програми;

- досягнення контролю над інфляцією;

- країни змогли виплатити зовнішні борги;

- підвищення конкурентоспроможності європейських товарів на зовнішньому ринку та значне розширення європейської зовнішньої торгівлі;

- відновлення та укріплення середнього класу в країнах Європи;

- американізація економік країн учасниць;

- США звільнилися від надлишків «інфляційних доларів» та товарів, що не могли бути реалізованими на внутрішньому ринку та ін..

Перший етап

Зона вільної торгівлі. У 1951 р. з метою покращення позицій європейських економік на світовому ринку було утворено Європейське об’єднання вугілля та сталі (ЄОВС), в яке увійшли Франція, ФРН, Італія, Бельгія, Нідерланди та Люксембург;

Другий етап

Митний союз. У 1957 р. на базі Європейського об’єднання вугілля та сталі було створено Європейське економічне співтовариство (ЄЕС) та Європейське об’єднання з атомної енергії (Євроатом). Головним досягненням цього етапу було встановлення єдиного зовнішньоторгового тарифу та проведення єдиної торгівельної політики по відношенню до країн, що не входили в це співтовариство.

Третій етап

Загальний ринок. У 1958 р. для ЄЕС та Євроатома (а в 1967р. приєдналося і ЄОВС) були створені Комісія (виконавчий орган), Рада Міністрів (законодавчий орган) та Європейський парламент (консультативний орган).

Четвертий етап

Єдиний внутрішній ринок. У 1969 р. прийнято постанову про включення монетарної сфери в інтеграційні процеси. У 1971р. країни-члени Європейського економічного співтовариства передали свої законодавчі повноваження співтовариству.

П’ятий етап

Економічний і валютний союз. Створюється єдиний економічний, валютно-фінансовий, правовий та інформаційний простір, незалежна система центральних банків начолі з Банком ЄС. У 1979 р. оформлюється європейська валютна система з єдиною розрахунковою одиницею ЕКЮ, а у 1992 р. було підписано Маастрихтський договір, що створив умови для створення ЄС.

Шостий етап

Політичний союз. В рамках цього союзу передбачається перехід членів ЄС до загальної зовнішньої політики і загальної політики безпеки, введення єдиного громадянства, співробітництво в області правосуддя та внутрішніх справ, сфері культури, освіти, захисту прав та інтересів всіх громадян.