Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економічна історія. Навчальний посібник.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.37 Mб
Скачать

Питання для самодіагностики:

1. Проаналізуйте економічні наслідки Першої світової війни. Як вони вплинули на економіку індустріально розвинутих країн Світу?

2. У чому полягає суть планів Ч. Дауеса та О. Юнга? Якими були їх причини і наслідки?

3. Охарактеризуйте особливості протікання світової економічної кризи 1929-1933 рр. у провідних країнах світу.

4. Назвіть реформи «Нового курсу» президента Ф. Рузвельта.

5. Економічний експеримент більшовиків в Україні: «воєнний комунізм» та НЕП.

6. Сталінська індустріалізація в Україні: хід, особливості, наслідки.

7. Колективізація сільського господарства та її наслідки в Україні. Проблемні питання:

1. Чи можна вважати «Велику депресію» однією з причин Другою світової війни? .

2. Чи можна вважати політику «Нового курсу» Ф.Рузвельта американським варіантом регульованого капіталізму?

3. Чим відрізняються політика «Нового курсу Рузвельта» і економічна політика фашистської Германії?

4. Як ви вважаєте, чи можна вважати НЕП варіантом змішаної економіки?

5. Чи була досягнення мета колективізації сільського господарства в Україні? Проаналізуйте наслідки.

Тести:

1. Який мирний договір, підписаний у 1919 р., офіційно завершив Першу світову війну?

а) Версальський договір

б) Лондонський договір

в) Амстердамський договір

г) Ліонський договір

2. Коли відбувалася «Велика депресія»?

а) 1923 - 1926

б) 1926 - 1929

в) 1929 - 1933

г) 1933 - 1936

3. Який план передбачав ліквідацію всіх форм контролю над економікою Німеччини і зниження суми репараційних виплат на 20 %?

а) план Маршалла

б) план Юнга

в) план Дауеса

г) план Гувера

4. Яким сферам Рузвельт приділяв найбільшу увагу з метою виведення держави з кризи?

а) кредитування і торгівля

б) промислове і сільськогосподарське виробництво

в) кредитування і сільськогосподарське виробництво

г) промислове виробництво і торгівля

5. Яка країна стала світовим лідером після Першої світової війни?

а) Англія

б) Франція

в) США

г) Італія

6. Політика «воєнного комунізму» передбачала:

а) націоналізацію підприємств;

б) створення концесій;

в) перевід державних підприємств на госпрозрахунок;

г) денаціоналізацію підприємств.

7. Основним завданням третьої п’ятирічки було:

а) побудова соціалістичного суспільства;

б) ліквідація причин, що сприяють розподіленню суспільства на класи;

в) випередження капіталістичних країн в економічному розвитку;

г) всі відповіді вірні.

8. В якому році було прийнято рішення про перехід до НЕПу?

а) 1920;

б) 1921;

в) 1922;

г) 1923.

9. Які об’єднання підприємств отримали розповсюдження в Україні в період НЕПу?

а) трести;

б) синдикати;

в) концерни;

г) конгломерати.

10. Який з напрямків проведення НЕП у сільському господарстві названо неправильно:

а) надання в оренду землі і сільськогосподарської техніки;

б) введення продрозверстки;

в) відновлення вільної торгівлі надлишками сільськогосподарської продукції;

г) розвиток сільськогосподарської кооперації.

11. Визначте основні джерела індустріалізації:

а) націоналізація промисловості, податкова система, планова система господарювання;

б) податкова система, планова система господарювання, колективізація сільського господарства;

в) планова система господарювання, колективізація сільського господарства, зовнішня торгівля;

г) колективізація сільського господарства, зовнішня торгівля, націоналізація промисловості.

12. Основним завданням другої п’ятирічки було:

а) завершення технічної реконструкції народного господарства;

б) освоєння нової техніки;

в) освоєння нового виробництва;

г) повна колективізація села.

13. Основними причинами проведення політики воєнного комунізмі були:

а) потреби громадянської війни;

б) суб’єктивне бажання скоріше перейти до комуністичних принципів виробництва та розподілу;

в) необхідність виходу з кризи і розрухи;

г) всі відповіді вірні.

Резюме

Перша світова війна значно вплинула на економіку країн-учасниць. Європа перестала бути головним світовим центром промислового і сільськогосподарського виробництва. На зміну їй приходять США. В післявоєнний період особливу роль став відігравати Версальський договір (1919р.), згідно якому встановлювалося нова система устрою світу.

Раніше за всіх наслідки Першої світової війни подолали США і з 1920р. по 1929р. в країні спостерігається невпинне економічне піднесення . Англія в результаті війни зазнала більших втрат ніж США. Незважаючи на значні репарації і декілька колоній які вона отримала в якості компенсації, розвиток Великобританії в 20-х роках відбувався досить повільно. Франція значно постраждала в результаті війни та отриманні репарації сприяли тому, що вже в 1924р. країна вступила в період економічного піднесення, яке продовжувалося до 1930р.. Підписання Німеччиною Версальського договору ще в більшій мірі погіршило її стан. Тягар репарацій для неї був непід’ємним. Тому для відновлення економіки країни з метою забезпечення позик Європи США через виплату репарацій у 1924р. був прийнятий план Дауеса. Однак, всі позитивні досягнення які приніс цей план були зведені нанівець Світовою економічною кризою («Велика депресія») 1929- 1933 р.р.

Першою країною, яку вразила криза були США. Та вона дуже швидко проникла в інші країни. У зв’язку з такою негативною ситуацією в індустріальних країнах почала підвищуватися роль держави в економіці. Одним з варіантів переходу до державного регулювання був «Новий курс» - антикризова програма, що запропонував Ф.Рузвельт, прийшовши до влади в США у 1932 р. Основою цієї програми був державний контроль над економікою. У1939 р. США знову зайняли місце світового лідера. У зв’язку з тим, що економічний кризі в Англії не повередував бурхливий економічний підйом, промислове виробництво тут скоротилося в меншій мірі ніж в середньому в світі. Особливу роль в подоланні економічної кризи в Англії відіграло створення «стерлінгового блоку». Після кризи в Англії розпочалася фаза підйому, який здебільшого був пов'язаний з гонкою озброєнь перед Другою світовою війною. Економічна криза у Франції розпочалася пізніше ніж в інших країнах, після кризи розпочалася депресія, яку змінило незначне промислове пожвавлення, що здебільшого було пов’язано з підготовкою до війни. Для ліквідації затяжної депресії уряд Франції проводив політику вибіркової націоналізації. Економічна криза у Німеччині проявилася в особливо гострій формі, що привело до революційної ситуації. Для збереження стабільності в країні план Дауеса було замінено планом Юнга. У 1933 р. до влади приходять нацисти на чолі з Гітлером і в державі починає формуватися тоталітарна модель регульованого капіталізму.

Розвиток України в міжвоєнний період також відзначався динамізмом подій. Прийшовши до влади більшовики стали проводити політику «воєнного комунізму», яка базувалася на надмірній централізації управління народним господарством і адміністративно-командних методах керівництва економікою. Значні економічні втрати, яких Україна зазнала внаслідок Першої світової війни, а потім і громадянської, збільшилися в результаті проведення політики «воєнного комунізму». В березні 1921р. було прийнято рішення про перехід до «нової економічної політики». НЄП базувався на економічних методах управління економікою і передбачав формування ринку і ринкових відносин. Проведення такої політики сприяло економічному і соціальному зростанню країни. В кінці 20-х років НЄП, як політику, що не відповідала більшовицькій ідеології, було згорнуто. Офіційним приводом до такого рішення стала хлібозаготівельна криза 1927-1928 р.р. Відказ від НЄП стало початком формування командно-адміністративної системи управління. У зв’язку з тим, що в 20-ті роки СРСР, і зокрема Україна, залишалися аграрно-індустріальними, у 1925р. було офіційно проголошено курс на індустріалізацію, в рамках якого передбачалося перетворення держави в розвинуту промислову країну. Важливим елементом нового механізму господарювання стали п’ятирічки. Перший п’ятирічний план (1928-1932) затверджено у 1927р. Ця п’ятирічка стала першим кроком до суцільної колективізації. Основними формами об’єднання селян були колгоспи і радгоспи. Форсовані темпи колективізації, що здійснювалася адміністративними методами, спричинили дезорганізацію сільського господарства. Наслідком таких дій став голодомор 1932-1933р.р. Слід зазначити, що напередодні Великої вітчизняної війни зростало промислове та сільськогосподарське виробництво, але реальні доходи населення зростали повільно.