- •Модуль 1. Становлення ринкової економіки
- •Тема 1. Предмет і метод економічної історії як навчальної дисципліни
- •1.1. Мета, завдання та функції навчальної дисципліни.
- •1.2. Предмет, метод та завдання економічної історії.
- •1.3 Критерії періодизації курсу.
- •Питання для самодіагностики:
- •Проблемні питання:
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Cловник
- •Тема 2. Господарський розвиток первісного суспільства на етапі ранніх цивілізацій ( до vііі ст. До н.Е.)
- •2.1. Періодизація та основні риси господарства первісної доби
- •2.2. Громада як головна господарська форма первісної доби
- •2.3. Господарство первісних племен на території України
- •2.4. Розпад первісної господарської системи
- •Питання для самодіагностики:
- •Проблемні питання:
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Тема 3. Загальна характеристика та шляхи формування господарств східної та західної цивілізації в vііі – іі ст. До н.Е.
- •3.1. Рабовласницький спосіб виробництва, типи його організацій: східне та античне рабство
- •3.2. Господарство країн Стародавнього Сходу
- •3.3. Господарство античних держав (Стародавньої Греції та Стародавнього Риму)
- •Питання для самодіагностики:
- •Проблемні питання:
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Словник
- •Тема 4. Основні напрямки господарського розвитку країн східної цивілізації в «осьовий час»
- •4.1. Особливості розвитку економіки країн Стародавнього Сходу: Давнього Єгипту, Месопотамії, Шумера, Аккади, Давнього Вавилону, Стародавньої Індії та Китаю.
- •Додаткова інформація
- •Цікаво знати
- •Розвиток сільського господарства, ремесла, торгівлі в країнах східної цивілізації.
- •Цікаво знати
- •Проблемні питання:
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Тема 5. Господарство країн європейської цивілізації в період її формування (VIII ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- •5.1. Етапи економічного розвитку античної системи господарства
- •5.2. Антична система господарства у Стародавньої Греції та її еволюція: крито-мікенський, гомерівський, архаїчний, класичний періоди
- •5.3. Антична система господарства у Стародавньому Римі, періоди її еволюції: Ранній Рим, період розквіту у Римській імперії, криза та крах античної економічної системи. Система колонату.
- •5.4. Економічні причини занепаду античног рабовласницького суспільства
- •Проблемні питання:
- •Основна
- •Додаткова
- •Словник
- •Тема 6. Середньовічне господарство країн європейської цивілізації (V – XV cт.)
- •6.1 Основні риси й перiодизація фeодального господаpства в кpаїнах Зaхідної Єврoпи.
- •6.2. Особливoсті eкономічного рoзвитку крaїн Зaхідної Єврoпи в епoху Серeдньовіччя.
- •Організація
- •Лихварство
- •6.3. Економічний розвиток українських земель у період феодальної власності.
- •Питання для самодіагностики:
- •Проблемні питання:
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Словник
- •Тема 7. Зародження ринкової економіки та її інститутів у країнах європейської цивілізації (XVI – перша половина XVII cт.)
- •7.1. Великі географічні відкриття, їх передумови та економічні наслідки.
- •Питання для самодіагностики:
- •Проблемні питання:
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Словник
- •Тема 8. Становлення національних держав та їх господарство періоду вільної конкуренції (XVII-перша половина хіх ст.)
- •8.1. Передумови промислової революції. Роль промислового перевороту в розвитку продуктивних сил
- •Додаткова інформація
- •8.2. Промисловий переворот та індустріалізація в Англії
- •8.3. Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша
- •Цікаво знати
- •Додаткова інформація
- •4. Промисловий переворот в Україні. Промисловість Східної та Західної України. Традиційні та нові галузі промисловості.
- •Приклад з практики
- •Додаткова інформація
- •Додаткова інформація
- •Питання для самодіагностики
- •Проблемні питання
- •Словник
- •Література Основна
- •Додаткова:
- •Модуль 2. Розвиток ринкової економіки у другій половині XIX – на початку XXI ст.
- •Тема 9. Основні тенденції світового господарського розвитку в останній третині хіх ст.
- •9.1. Прогрес науки, техніки й технологій виробництво.
- •9.2. Основні тенденції розвитку світової економіки в останній третині хіх ст.
- •Питання для самодіагностики
- •Проблемні питання
- •Словник
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Тема 10. Особливості господарського розвитку країн європейської цивілізації періоду монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •10. 1. Господарство провідних країн світу у другій половині хіх – початок хх ст.
- •Господарство України в другій половині хіх – початок хх ст.
- •Питання для самодіагностики
- •Проблемні питання
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Словник
- •Тема 11. Особливості формування ринкового господарства Японії (XVIII – перша половина хх ст.)
- •Особливості феодального господарства Японії. Соціально-економічні передумови та наслідки революції Мейдзі. Ринкові реформи.
- •Становлення індустріального суспільства в Японії.
- •Питання для самодіагностики
- •Проблемні питання
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Словник
- •Тема 12. Формування та розвиток ринкового господарства країн європейської цивілізації у міжвоєнний період (1919 – 1939 р.Р.)
- •12.1. Економічна ситуація в світі після першої світової війни.
- •12.2. Становлення різних систем регульованого капіталізму.
- •Питання для самодіагностики:
- •7. Колективізація сільського господарства та її наслідки в Україні. Проблемні питання:
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Словник
- •Тема 13. Основні тенденції господарського розвитку та моделі трансформації економічних систем країн європейської цивілізації в другій половині хх ст..
- •13.1. Розвиток світового господарства та міжнародних економічних відносин в другій половині хх ст..
- •13. 2. Тенденції економічного розвитку провідних індустріальних країн світу: сша, Німеччини, Франції, Великобританії.
- •13. 3. Господарський розвиток України в повоєнний період та в 50-80-ті роки хх ст.
- •Питання для самодіагностики:
- •Проблемні питання:
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Словник
- •Тема 14. Світове господарство кінця хх – початку ххі ст.
- •14.1. Динаміка та структурні зміни світового господарського розвитку кінця хх – початку ххі ст.
- •14.2. Роль та значення окремих країн і регіонів у світовій економіці. Формування центрів світової економіки.
- •14.3. Загальна характеристика економіки перехідних суспільств та країн, що розвиваються. Нові індустріальні країни в системі світового господарства.
- •Питання для самодіагностики
- •Проблемні питання:
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Словник
Питання для самодіагностики:
1. Проаналізуйте економічні наслідки Першої світової війни. Як вони вплинули на економіку індустріально розвинутих країн Світу?
2. У чому полягає суть планів Ч. Дауеса та О. Юнга? Якими були їх причини і наслідки?
3. Охарактеризуйте особливості протікання світової економічної кризи 1929-1933 рр. у провідних країнах світу.
4. Назвіть реформи «Нового курсу» президента Ф. Рузвельта.
5. Економічний експеримент більшовиків в Україні: «воєнний комунізм» та НЕП.
6. Сталінська індустріалізація в Україні: хід, особливості, наслідки.
7. Колективізація сільського господарства та її наслідки в Україні. Проблемні питання:
1. Чи можна вважати «Велику депресію» однією з причин Другою світової війни? .
2. Чи можна вважати політику «Нового курсу» Ф.Рузвельта американським варіантом регульованого капіталізму?
3. Чим відрізняються політика «Нового курсу Рузвельта» і економічна політика фашистської Германії?
4. Як ви вважаєте, чи можна вважати НЕП варіантом змішаної економіки?
5. Чи була досягнення мета колективізації сільського господарства в Україні? Проаналізуйте наслідки.
Тести:
1. Який мирний договір, підписаний у 1919 р., офіційно завершив Першу світову війну?
а) Версальський договір
б) Лондонський договір
в) Амстердамський договір
г) Ліонський договір
2. Коли відбувалася «Велика депресія»?
а) 1923 - 1926
б) 1926 - 1929
в) 1929 - 1933
г) 1933 - 1936
3. Який план передбачав ліквідацію всіх форм контролю над економікою Німеччини і зниження суми репараційних виплат на 20 %?
а) план Маршалла
б) план Юнга
в) план Дауеса
г) план Гувера
4. Яким сферам Рузвельт приділяв найбільшу увагу з метою виведення держави з кризи?
а) кредитування і торгівля
б) промислове і сільськогосподарське виробництво
в) кредитування і сільськогосподарське виробництво
г) промислове виробництво і торгівля
5. Яка країна стала світовим лідером після Першої світової війни?
а) Англія
б) Франція
в) США
г) Італія
6. Політика «воєнного комунізму» передбачала:
а) націоналізацію підприємств;
б) створення концесій;
в) перевід державних підприємств на госпрозрахунок;
г) денаціоналізацію підприємств.
7. Основним завданням третьої п’ятирічки було:
а) побудова соціалістичного суспільства;
б) ліквідація причин, що сприяють розподіленню суспільства на класи;
в) випередження капіталістичних країн в економічному розвитку;
г) всі відповіді вірні.
8. В якому році було прийнято рішення про перехід до НЕПу?
а) 1920;
б) 1921;
в) 1922;
г) 1923.
9. Які об’єднання підприємств отримали розповсюдження в Україні в період НЕПу?
а) трести;
б) синдикати;
в) концерни;
г) конгломерати.
10. Який з напрямків проведення НЕП у сільському господарстві названо неправильно:
а) надання в оренду землі і сільськогосподарської техніки;
б) введення продрозверстки;
в) відновлення вільної торгівлі надлишками сільськогосподарської продукції;
г) розвиток сільськогосподарської кооперації.
11. Визначте основні джерела індустріалізації:
а) націоналізація промисловості, податкова система, планова система господарювання;
б) податкова система, планова система господарювання, колективізація сільського господарства;
в) планова система господарювання, колективізація сільського господарства, зовнішня торгівля;
г) колективізація сільського господарства, зовнішня торгівля, націоналізація промисловості.
12. Основним завданням другої п’ятирічки було:
а) завершення технічної реконструкції народного господарства;
б) освоєння нової техніки;
в) освоєння нового виробництва;
г) повна колективізація села.
13. Основними причинами проведення політики воєнного комунізмі були:
а) потреби громадянської війни;
б) суб’єктивне бажання скоріше перейти до комуністичних принципів виробництва та розподілу;
в) необхідність виходу з кризи і розрухи;
г) всі відповіді вірні.
Резюме
Перша світова війна значно вплинула на економіку країн-учасниць. Європа перестала бути головним світовим центром промислового і сільськогосподарського виробництва. На зміну їй приходять США. В післявоєнний період особливу роль став відігравати Версальський договір (1919р.), згідно якому встановлювалося нова система устрою світу.
Раніше за всіх наслідки Першої світової війни подолали США і з 1920р. по 1929р. в країні спостерігається невпинне економічне піднесення . Англія в результаті війни зазнала більших втрат ніж США. Незважаючи на значні репарації і декілька колоній які вона отримала в якості компенсації, розвиток Великобританії в 20-х роках відбувався досить повільно. Франція значно постраждала в результаті війни та отриманні репарації сприяли тому, що вже в 1924р. країна вступила в період економічного піднесення, яке продовжувалося до 1930р.. Підписання Німеччиною Версальського договору ще в більшій мірі погіршило її стан. Тягар репарацій для неї був непід’ємним. Тому для відновлення економіки країни з метою забезпечення позик Європи США через виплату репарацій у 1924р. був прийнятий план Дауеса. Однак, всі позитивні досягнення які приніс цей план були зведені нанівець Світовою економічною кризою («Велика депресія») 1929- 1933 р.р.
Першою країною, яку вразила криза були США. Та вона дуже швидко проникла в інші країни. У зв’язку з такою негативною ситуацією в індустріальних країнах почала підвищуватися роль держави в економіці. Одним з варіантів переходу до державного регулювання був «Новий курс» - антикризова програма, що запропонував Ф.Рузвельт, прийшовши до влади в США у 1932 р. Основою цієї програми був державний контроль над економікою. У1939 р. США знову зайняли місце світового лідера. У зв’язку з тим, що економічний кризі в Англії не повередував бурхливий економічний підйом, промислове виробництво тут скоротилося в меншій мірі ніж в середньому в світі. Особливу роль в подоланні економічної кризи в Англії відіграло створення «стерлінгового блоку». Після кризи в Англії розпочалася фаза підйому, який здебільшого був пов'язаний з гонкою озброєнь перед Другою світовою війною. Економічна криза у Франції розпочалася пізніше ніж в інших країнах, після кризи розпочалася депресія, яку змінило незначне промислове пожвавлення, що здебільшого було пов’язано з підготовкою до війни. Для ліквідації затяжної депресії уряд Франції проводив політику вибіркової націоналізації. Економічна криза у Німеччині проявилася в особливо гострій формі, що привело до революційної ситуації. Для збереження стабільності в країні план Дауеса було замінено планом Юнга. У 1933 р. до влади приходять нацисти на чолі з Гітлером і в державі починає формуватися тоталітарна модель регульованого капіталізму.
Розвиток України в міжвоєнний період також відзначався динамізмом подій. Прийшовши до влади більшовики стали проводити політику «воєнного комунізму», яка базувалася на надмірній централізації управління народним господарством і адміністративно-командних методах керівництва економікою. Значні економічні втрати, яких Україна зазнала внаслідок Першої світової війни, а потім і громадянської, збільшилися в результаті проведення політики «воєнного комунізму». В березні 1921р. було прийнято рішення про перехід до «нової економічної політики». НЄП базувався на економічних методах управління економікою і передбачав формування ринку і ринкових відносин. Проведення такої політики сприяло економічному і соціальному зростанню країни. В кінці 20-х років НЄП, як політику, що не відповідала більшовицькій ідеології, було згорнуто. Офіційним приводом до такого рішення стала хлібозаготівельна криза 1927-1928 р.р. Відказ від НЄП стало початком формування командно-адміністративної системи управління. У зв’язку з тим, що в 20-ті роки СРСР, і зокрема Україна, залишалися аграрно-індустріальними, у 1925р. було офіційно проголошено курс на індустріалізацію, в рамках якого передбачалося перетворення держави в розвинуту промислову країну. Важливим елементом нового механізму господарювання стали п’ятирічки. Перший п’ятирічний план (1928-1932) затверджено у 1927р. Ця п’ятирічка стала першим кроком до суцільної колективізації. Основними формами об’єднання селян були колгоспи і радгоспи. Форсовані темпи колективізації, що здійснювалася адміністративними методами, спричинили дезорганізацію сільського господарства. Наслідком таких дій став голодомор 1932-1933р.р. Слід зазначити, що напередодні Великої вітчизняної війни зростало промислове та сільськогосподарське виробництво, але реальні доходи населення зростали повільно.
