Словник

Індустріалізація – процес створення великого автоматизованого,машинного виробництва в усіх галузях господарства країни, особливо промисловості.

Монополії – це великі господарські об'єднання, які знаходяться в приватній власності (індивідуальної, груповий чи акціонерної) і здійснює контроль над ринками за допомогою концентрації матеріальних і фінансових ресурсів, науково-технічного потенціалу з метою отримання монопольного прибутку.

Трест – це повне об'єднання підприємств однієї або декількох пов'язаних між собою галуззю промисловості. Учасники об'єднання підкоряються єдиному контролю, втрачаючи свою виробничу і комерційну самостійність. Іноді трест очолює холдинг, який зосереджує в своїх руках акції учасників цього об'єднання і здійснює контроль над їх діяльністю.

Синдикат - Об'єднання підприємств, в якому розподіл замовлень на купівлю сировини та реалізації продукції здійснюється через єдину збутову контору або іншу організацію. Учасники даного об'єднання втрачають комерційну самостійність але зберігають виробничу.

Картель - Об'єднання кількох підприємств однієї галузі виробництва, які укладають угоду про регулювання обсягів виробництва, умови збуту продукції та найму робочої сили. Учасники картелів зберігають комерційну і виробничу самостійність, домовляються про частину кожного учасника в загальному обсязі виробництва, ринку збуту, ціни, обмінюються патентами на нові технології.

Концерн - Об'єднання підприємств або трестів різних галузей промисловості, торгівлі, банків, транспорту, науково-дослідних центрів і т.д. Учасники об'єднання зберігають формальну самостійність, однак підкорюються контролю фінансової групи, яка очолює концерн. Оперативне управління здійснює рада директорів.

Економічний розвиток – це процес удосконалення тих або інших елементів суспільних відношень, матеріально-речових складових суспільства або соціально-економічних і матеріальних систему цілому, перехід до принципово нових якісних характеристик.

Література Основна

1. Курс економічної історії: Навч. посібник / За ред.. С.І. Архієреєва, Н.Б. Решетняк. – Харків, 2005. – 272 с.

2. Економічна історія. Конспект лекцій / М.Є. Вдовиченко, Т.Є. Калашнік, та інші. – Харків: Вид. ХДЕУ, 2003. – 120 с.

3. Лановик Б.Д. Економічна історія. Курс лекцій / Б.Д. Лановик, В.М. Лазарович. – 6-те вид.; стер. – К.: Вікар, 2006. – 405 с.

4. Тимошина Т.М. Экономическая история зарубежных стран. Учебное пособие. / Под ред. Проф. М.Н. Чепурина. – М.: Юридический Дом «Юсицинфом», 2000. – 496 с.

5. Экономическая история зарубежных стран: Учеб. Пособие: 4-е изд., доп. и перераб. / Н.И. Полетаева, В.И. Голубович, Л.Ф. Пашкевич и др.; Под ред. проф. В.И. Голубовича. – Мн.: Интер-прессервис; Экоперспектива, 2003. – 592 с.

Додаткова

6. Анчишин А. И. Наука, техника, экономика. – М.: Наука, 1986. – 352 с.

7. Бор М. З. История мировой экономики: Конспект лекций. – М.: Изд. "Делоп Сервек", 1998. – 288 с.

8. Волков Н. Структурные свиги в экономике США в 70-80-х годах.- М., 1989.

9. История мировой экономики: Учебник для вузов /Под ред. Г.Б. Поляка, А.Н. Марковой. – М.: ЮНИТИ, 1999. – 728 с.

10. Конотопов М.В. История экономики зарубежных стран: Учебник для вузов / М.В. Конотопов, С.И. Сметанин – М.: Изд. «Памотип», 2002. – 264 с.

Резюме

Індустріалізація була наслідком промислового перевороту розвинутих країн світу і відбувалася на основі науково-технічної революції, її темпи та строки залежали від конкретних історичних умов кожної країни, загальносвітового економічного розвитку. Промисловий переворот характеризувався структурними зрушеннями в національних господарствах окремих країн, внаслідок яких з'являлись нові та модернізувалися старі галузі виробництва, змінювалась їхня роль в економіці. Запроваджувалися масово у виробництво технічно нові механізми, прилади, машини.

Структурні зрушення останньої третини XIX — почат­ку XX ст. зумовили зміни у галузевій структурі машинної індустрії, її провідними галузями стало виробництво електроенергії, продукції органічної і неорганічної хімії, добувної, металургійної, машинобудівної, хімічної, транспортної промисловості.

Розвивалися нові галузі: сталеварна, нафтодобувна і наф­топереробна, електротехнічна, алюмінієва, будівельна і буді­вельних матеріалів, автомобільна. Ускладнилася структура машинобудування. Найбільш динамічно розвивалося транс­портне виробництво та верстатобудування. За умов масово­го виробництва зросло значення стандартизації. Старі га­лузі, такі як текстильна, харчова, суднобудівна, розширюва­лися та модернізувалися.

Під час індустріалізації відбувається концентрація виробництва та капітальні зміни в організації ті управлінні виробництвом. Виникають монополії та акціонерні товариства.

Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.. завершується формування світового ринку, разом із тим поглиблюється нерівномірність у розвитку окремих країн, загострюються міждержавні суперечності.