- •Модуль 1. Становлення ринкової економіки
- •Тема 1. Предмет і метод економічної історії як навчальної дисципліни
- •1.1. Мета, завдання та функції навчальної дисципліни.
- •1.2. Предмет, метод та завдання економічної історії.
- •1.3 Критерії періодизації курсу.
- •Питання для самодіагностики:
- •Проблемні питання:
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Cловник
- •Тема 2. Господарський розвиток первісного суспільства на етапі ранніх цивілізацій ( до vііі ст. До н.Е.)
- •2.1. Періодизація та основні риси господарства первісної доби
- •2.2. Громада як головна господарська форма первісної доби
- •2.3. Господарство первісних племен на території України
- •2.4. Розпад первісної господарської системи
- •Питання для самодіагностики:
- •Проблемні питання:
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Тема 3. Загальна характеристика та шляхи формування господарств східної та західної цивілізації в vііі – іі ст. До н.Е.
- •3.1. Рабовласницький спосіб виробництва, типи його організацій: східне та античне рабство
- •3.2. Господарство країн Стародавнього Сходу
- •3.3. Господарство античних держав (Стародавньої Греції та Стародавнього Риму)
- •Питання для самодіагностики:
- •Проблемні питання:
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Словник
- •Тема 4. Основні напрямки господарського розвитку країн східної цивілізації в «осьовий час»
- •4.1. Особливості розвитку економіки країн Стародавнього Сходу: Давнього Єгипту, Месопотамії, Шумера, Аккади, Давнього Вавилону, Стародавньої Індії та Китаю.
- •Додаткова інформація
- •Цікаво знати
- •Розвиток сільського господарства, ремесла, торгівлі в країнах східної цивілізації.
- •Цікаво знати
- •Проблемні питання:
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Тема 5. Господарство країн європейської цивілізації в період її формування (VIII ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- •5.1. Етапи економічного розвитку античної системи господарства
- •5.2. Антична система господарства у Стародавньої Греції та її еволюція: крито-мікенський, гомерівський, архаїчний, класичний періоди
- •5.3. Антична система господарства у Стародавньому Римі, періоди її еволюції: Ранній Рим, період розквіту у Римській імперії, криза та крах античної економічної системи. Система колонату.
- •5.4. Економічні причини занепаду античног рабовласницького суспільства
- •Проблемні питання:
- •Основна
- •Додаткова
- •Словник
- •Тема 6. Середньовічне господарство країн європейської цивілізації (V – XV cт.)
- •6.1 Основні риси й перiодизація фeодального господаpства в кpаїнах Зaхідної Єврoпи.
- •6.2. Особливoсті eкономічного рoзвитку крaїн Зaхідної Єврoпи в епoху Серeдньовіччя.
- •Організація
- •Лихварство
- •6.3. Економічний розвиток українських земель у період феодальної власності.
- •Питання для самодіагностики:
- •Проблемні питання:
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Словник
- •Тема 7. Зародження ринкової економіки та її інститутів у країнах європейської цивілізації (XVI – перша половина XVII cт.)
- •7.1. Великі географічні відкриття, їх передумови та економічні наслідки.
- •Питання для самодіагностики:
- •Проблемні питання:
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Словник
- •Тема 8. Становлення національних держав та їх господарство періоду вільної конкуренції (XVII-перша половина хіх ст.)
- •8.1. Передумови промислової революції. Роль промислового перевороту в розвитку продуктивних сил
- •Додаткова інформація
- •8.2. Промисловий переворот та індустріалізація в Англії
- •8.3. Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша
- •Цікаво знати
- •Додаткова інформація
- •4. Промисловий переворот в Україні. Промисловість Східної та Західної України. Традиційні та нові галузі промисловості.
- •Приклад з практики
- •Додаткова інформація
- •Додаткова інформація
- •Питання для самодіагностики
- •Проблемні питання
- •Словник
- •Література Основна
- •Додаткова:
- •Модуль 2. Розвиток ринкової економіки у другій половині XIX – на початку XXI ст.
- •Тема 9. Основні тенденції світового господарського розвитку в останній третині хіх ст.
- •9.1. Прогрес науки, техніки й технологій виробництво.
- •9.2. Основні тенденції розвитку світової економіки в останній третині хіх ст.
- •Питання для самодіагностики
- •Проблемні питання
- •Словник
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Тема 10. Особливості господарського розвитку країн європейської цивілізації періоду монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •10. 1. Господарство провідних країн світу у другій половині хіх – початок хх ст.
- •Господарство України в другій половині хіх – початок хх ст.
- •Питання для самодіагностики
- •Проблемні питання
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Словник
- •Тема 11. Особливості формування ринкового господарства Японії (XVIII – перша половина хх ст.)
- •Особливості феодального господарства Японії. Соціально-економічні передумови та наслідки революції Мейдзі. Ринкові реформи.
- •Становлення індустріального суспільства в Японії.
- •Питання для самодіагностики
- •Проблемні питання
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Словник
- •Тема 12. Формування та розвиток ринкового господарства країн європейської цивілізації у міжвоєнний період (1919 – 1939 р.Р.)
- •12.1. Економічна ситуація в світі після першої світової війни.
- •12.2. Становлення різних систем регульованого капіталізму.
- •Питання для самодіагностики:
- •7. Колективізація сільського господарства та її наслідки в Україні. Проблемні питання:
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Словник
- •Тема 13. Основні тенденції господарського розвитку та моделі трансформації економічних систем країн європейської цивілізації в другій половині хх ст..
- •13.1. Розвиток світового господарства та міжнародних економічних відносин в другій половині хх ст..
- •13. 2. Тенденції економічного розвитку провідних індустріальних країн світу: сша, Німеччини, Франції, Великобританії.
- •13. 3. Господарський розвиток України в повоєнний період та в 50-80-ті роки хх ст.
- •Питання для самодіагностики:
- •Проблемні питання:
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Словник
- •Тема 14. Світове господарство кінця хх – початку ххі ст.
- •14.1. Динаміка та структурні зміни світового господарського розвитку кінця хх – початку ххі ст.
- •14.2. Роль та значення окремих країн і регіонів у світовій економіці. Формування центрів світової економіки.
- •14.3. Загальна характеристика економіки перехідних суспільств та країн, що розвиваються. Нові індустріальні країни в системі світового господарства.
- •Питання для самодіагностики
- •Проблемні питання:
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Словник
9.2. Основні тенденції розвитку світової економіки в останній третині хіх ст.
Збільшення розмірів промислових підприємств і централізації капіталу, що охопив усі розвинуті країни і основні галузі економіки призвело до розвитку монополістичних об’єднань. Банки перетворюються на фінансові центри, що контролювали промислове виробництво та грошовий капітал. Об’єднання банківського і промислового капіталу зумовило формування фінансової олігархії. Капіталізм з вільної конкуренції почав переростати в монополістичний капіталізм.
Монополії – це великі господарські об'єднання, які знаходяться в приватній власності (індивідуальної, груповий чи акціонерної) і здійснює контроль над ринками за допомогою концентрації матеріальних і фінансових ресурсів, науково-технічного потенціалу з метою отримання монопольного прибутку. Основними формами монополістичних об'єднань являються: картелі, синдикати, трести, концерни.
Форми монополії |
Ознаки |
Картель (от фр. сartel – угода) |
Об'єднання кількох підприємств однієї галузі виробництва, які укладають угоду про регулювання обсягів виробництва, умови збуту продукції та найму робочої сили. Учасники картелів зберігають комерційну і виробничу самостійність, домовляються про частину кожного учасника в загальному обсязі виробництва, ринку збуту, ціни, обмінюються патентами на нові технології. |
Синдикат (от лат. sindicatus, sindicus – повірена особа) |
Об'єднання підприємств, в якому розподіл замовлень на купівлю сировини та реалізації продукції здійснюється через єдину збутову контору або іншу організацію. Учасники даного об'єднання втрачають комерційну самостійність але зберігають виробничу. |
Форми монополії |
Ознаки |
Трест (от англ. trust – довіра) |
Повне об'єднання підприємств однієї або декількох пов'язаних між собою галуззю промисловості. Учасники об'єднання підкоряються єдиному контролю, втрачаючи свою виробничу і комерційну самостійність. Створення тресту означає передачу контролю над незалежними підприємствами (у формі контрольного пакета акцій) його засновників. Іноді трест очолює холдинг, який зосереджує в своїх руках акції учасників цього об'єднання і здійснює контроль над їх діяльністю. |
Концерн (от англ. сoncern – турбота) |
Об'єднання підприємств або трестів різних галузей промисловості, торгівлі, банків, транспорту, науково-дослідних центрів і т.д. Учасники об'єднання зберігають формальну самостійність, однак підкорюються контролю фінансової групи, яка очолює концерн. Оперативне управління здійснює рада директорів. |
В 60-70 роки ХІХ століття монополії тільки починають утворюватися і їх вплив на економічний розвиток не значний. У 80-ті роки кількість монополістичних об'єднань зросла, однак в цей час монополії ще не були міцними і часто розпадалися. Поступово монополії набувають економічну силу і політичний вплив. А під кінець світової кризи 1900-1903 рр. вони остаточно затвердили своє лідерство в економіці провідних капіталістичних країн.
Зростання міжнародної торгівлі, будівництво гігантських залізничних ліній, відносна вузькість внутрішнього ринку, а також прагнення збільшити прибуток приводять до того, що монополії за допомогою міжнародних угод починають ділити світовий ринок на сфери впливу, появляються міжнародні монополії і монопольні союзи.
Слід зазначити, що виникнення монополій відбувалося не тільки в найбільш розвинених в промисловому відношенні країнах, але в країнах з відносно невисоким рівнем індустріального розвитку, так монополії склалися в більшості країн: Західної Європи, США, Японії, Росії.
Для монополій і фінансової олігархії найефективнішим способом отримання найбільшого прибутку став вивіз капіталу в відсталі країни. Капіталів там гостро не вистачало, а робоча сила і сировина були дешевими. Тільки за перші 13 років ХХ століття обсяг зарубіжних капіталовкладень найбільших країн подвоївся і досяг 44 млрд. дол.. Найбільш широке розповсюдження вивіз капіталу придбав в Англії, Франції, Німеччини, а потім і в США.
Для забезпечення панування монополій відбувається їх зрощення з державою, в наслідок чого виникає державно-монополістичний монополізм. За допомогою міжнародних угод монополії розподіляють світовий ринок на сфери впливу. У боротьбі за ці сфери різко посилюються протиріччя між державами що призводить до світових воєн.
З переходом світової економіки в стадію монополістичного капіталізму посилюється циклічність виробництва, економічні кризи стають більш глибокими. Зростає нерівномірність економічного розвитку різних регіонів світу, що сприяє переміщенню світового центру економічного розвитку з Англії в США.
З другої половини ХІХ - початку ХХ століття найбільш високі темпи розвитку економіки мали відносно молоді країни, а саме США і Німеччина, які зайняли провідне місце в світі за обсягами промислового виробництва і обігнали Англію і Францію. Проте розподіл ринків збуту і джерел сировини не відповідали цим положенням, так як колоніальні володіння Англії та Франції набагато перевищували за розміром і багатством колонії Німеччини і США. Посилення нерівномірності розвитку капіталістичних країн і збільшення диспропорцій у розподілі ринків збуту та сировини, з'явилися основними причинами, які привели до зростання суперечностей між провідними країнами. Поки розділ світу не був закінчений капіталістичні держави знаходили вихід у захопленні нових колоній. Проте в кінці ХІХ століття "вільних" територій вже не було. Починається боротьба за переділ світу.
Монополізація у Сполучених Штатах здійснювалася через організацію трестів. В 1880-1890 рр. процес монополізації охопив багато галузей промисловості: текстильну, електротехнічну, цукрову, спиртову, тютюнову і т.п. Монополії взяли під свій контроль транспорт і зв'язок (однієї з перших монополій стала «Стандарт оіл компані» 1882 р.)
Перед першою світовою війною однієї з найбільш перспективних галузей економіки стала автомобілебудування: провідними компаніями стали «Дженерал Моторс», «Б’юік», яка об'єднала «Понтіак», «Кадилак» і «Шевроле». Вплив трестів проявлялося у всіх сферах економіки США. Поглинання малих і середніх підприємств, зростання цін на товари, розорення фермерів, спричинило за собою невдоволення з боку населення. Розвиток монополістичного капіталізму сприяло розвитку фінансового капіталу. Великі фінансові монополії, маючи великі фінансові можливості володіли і розпоряджалися шахтами, залізничними, нафтовими, металургійними, машинобудівними та іншими компаніями.
Основними формами монополій в Німеччині були картелі і синдикати. Це було обумовлено відсутністю концентрації великих капіталів у німецьких банкірів. Монополії об'єднували велику кількість підприємств, були монополізовані навіть такі галузі промисловості, які в інших країнах діяли в умовах вільної конкуренції. Невідповідності розвитку виробництва платіжним здібностям внутрішнього ринку, а також незабезпеченість деякими видами промислової сировини примушували німецькі монополії активно діяти на світовому ринку.
Таким чином, останній третині ХІХ століття на основі великих успіхів у галузі науки відбуваються значні технічні зрушення. З’являються нові галузі промисловості, змінюється її структура. Підсумки швидкого розвитку важкої промисловості, будівництво великих заводів і електростанцій, відбувається централізація капіталу.
