8.1. Передумови промислової революції. Роль промислового перевороту в розвитку продуктивних сил

Промисловий переворот — це загальноісторичний, закономірний процес у становленні і розвитку капіталізму. Цей етап був пройдений країнами Західної і Східної Європи, США, Японії та ін. у другій половині XVIIIст.–ХІХ ст. Перeдумовами промислового перевороту стали:

1) процеси первісного накопичення капіталу і буржуазні революції у Західній Європії, які розчистили шлях для успішного розвитку капіталістичної промисловості та товарно-грошових відносин;

2. існування вільнонайманої робочої сили, джерелом існування якої є продаж власної робочої сили;

3. підвищення попиту на промислову продукцію (ємність внутрішнього ринку);

4. політика протекціонізму у провідних країнах світу, яка сприяла розвитку промислового підприємництва;

5. технічний прогрес (табл. 8.1.).

Промисловий переворот — це перехід від мануфактури з її ручною ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського виробництва, який забезпечував впро­вадження у промислове виробництво і транспорт системи робочих машин, парових двигунів, створення самостійної машинобудівної галузі.

Промисловий переворот другої половини XVIII ст.-ХІХ ст. характеризувався докорінними техніко-економічними, соціально-економічними та організаційно-економічними змінами. Техніко-економічні зміни включають перехід від ручного до машинного виробництва, від мануфактури до фабрики; формування інноваційної за своєю природою техніко-економічної бази капіталістичного суспільства, заснованої на системі машин. Соціально-економічні зміни пов’язані з формуванням капіталістичних виробничих відносин, нових соціальних сил — буржуазії і робітничого класу та загострення суперечностей між ними. Організаційно-економічні зміни включають розвиток практики управління, ієрархічні системи керівництвва виробничими підсистемами, початкові етапи планування, появу дисциплінарних кодексів, диференційованих систем заробітної плати, вдосконалення робочих методів, ревізії балансів і звітності. Машинне виробництво, руйнуючи всі форми дрібного виробництва, остаточно відривало робітників від землі, ліквідувало замкненість, патріархальність у відносинах між власниками капіталу і найманими робітниками. Перехід від ручної праці до машинної різко змінив структуру і кваліфікацію робітничих кадрів у промисловості: творча роль робітника на фабриці остаточно зводилася нанівець, однак виділилася верхівка кваліфікованих технічних кадрів і технічних керівників; зниження вимог до кваліфікації робітника дало можливість у широкому масштабі застосовувати жіночу і дитячу працю.

Додаткова інформація

Таблиця 8.1. — Основні технічні досягнення доби промислового перевороту

Країна	Рік	Винахід	Вихідник	Значення винахіду
Велика Британія	1733	Летючий човник	Дж. Кей	Стали технічною основою механізованого прядіння
	1765	Механічна прялка «Дженні»	Дж. Харгривс
	1767	Прядильна машина (ватермашина)	Т. Хайс
	1769	Механічний прядильний станок	Д. Аркрайт
	1779	«Мюль-машина»	С. Кромптон
	1784	Парова машина «подвійної дії»	Дж. Ватт	Основна енергія текстильної промисловості
	1785	Механічний ткацький станок	Е. Картрайт	Заміняв роботу 40 ткачів
	1807	Пароплав	Р. Фултон	Створювали стабільні комунікації між районами і галузями промисловості
	1825	Локомотив	Дж. Стефенсон
	1843	Паровий молот	Дж. Несміт	Заклав основи ковальського виробництва
Франція	1785	Метод відбілювання тканин і способи їх фарбування	К. Бертолле	Сприяли успіху французької текстильної промисловості
	1805	Верстат з виробництва візерунчатих тканин	А. Жаккар
	1810	Льонопрядильна машина	Ф. Жирар
Німеччина	1814	Прилад для швидкісного книгодрукування	Г. Вамер	Розвиток книгодрукарства
	1835	Кам’яноточильна машина	Ж. Пешель	Становлення важкої промисловості, що сприяло виходу Німеччини у світові лідери (кінець ХІХ ст.)
	1836	Набивний станок	П. Гуммель
	1856	Синтетичний барвник	Г. Перкінс	Поява нової галузі промисловості — хімічної
	1867	Динамо-машина	Е. Сіменс	Поява нової галузі економіки — електротехніки
США	1791	Пароплав	Дж. Фритч	Розвиток залізничого транспорту
	1841	Швейна машина	Е. Зінгер	Сприяння розвитку текстильної промисловості
	1846	Електромагнітний телеграф	С. Морзе	Інновації у сфері зв’язку
	1855	Телеграфний апарат	Д. Юз

Джерело:

1. Шпотов Б.М. Промышленный переворот в США: основные черты и особенности / Б.М. Шпотов // Вопросы истории. — 1990. — №2. — С. 40. 2.

2 Лазарович М.В. Економічна історія: Навчальний посібник / М.В. Лазарович. — К.: Знання, 2008. — 431 с.

Промисловий переворот 60–70-рр. XVIII ст.–ХІХ ст. зіграв вирішальну роль у подальшому розвитку продуктивних сил і мав як позитивні, так і негативні наслідки (табл. 8.2.)

Таблиця 8.2. – Соціальні і економічні наслідки промислового перевороту

Наслідки	Позитивні наслідки	Негативні наслідки
Економічні наслідки	— збільшення обсягів виробництва продукції і здешевлення її собівартості; — раціоналізація розміщення підприємств, підвищення їх концентрації і централізації; — урбанізація міст;	— посилення тенденції до безробіття і соціального напруження; — падіння реальної заробітної плати;
Соціальні наслідки	— звільнення робітника від тяжкої фізичної праці; — підвищення загального освітнього рівня населення, оскільки машинне виробництво вимагало більш кваліфікованого робітника;	— використання жіночої і дитячої праці; — вихолощення творчого змісту трудового процесу; — поглиблене відчудження виробника від праці і їх результатів; — звуження внутрішнього духовного світу виробника, деформування системи його гуманістичних цінностей; — формування двох основних класів суспільства — буржуазії і пролетаріату та загострення протиріч між ними;
Технічні наслідки	— встановлення тісного зв’язку між наукою, техінкою і виробництвом, стимулювання розвитку одне одного; — підвищення продуктивності праці;	— витіснення живої праці машинами; — промислове забруднення водних і повітряних просторів;

Таким чином, у другій половині XVIII ст.–ХІХ ст. у провідних країнах світу відбувся промисловий переворот — перехід від мануфактури з її ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського виробництва. Завершальним етапом промислового перевороту стало становлення нової галузі промисловості — машинобудування (виробництва машин машинами). Цей процес мав як загальні характеристики, так і специфіку та особливості у кожній окремо взятій країні.