5.1. Етапи економічного розвитку античної системи господарства

Стародавньої Греції та Стародавнього Риму

Європейська цивілізація народилася на Середземномор’ї, де проходили торговельні шляхи Схід - Захід. У її становленні та розвитку значну роль відіграла давньосхідна цивілізація.

В економічному відношенні античне суспільство було більш розвиненим. У країнах східної цивілізації рабів використовували у домашньому господарстві, а у античних країнах праця рабів застосовувалась у виробництві, було поширенно боргове рабство.

Криза рабовласництва на Близькому Сході призвела до занепаду Вавилонського царства і Єгипту, Однак рабовласництво відроджується в країнах Середземномор'я, куди поступово перемістилися центри Стародавнього світу. Це виявилося в економічному піднесенні Греції та Риму.

У світовій історії розпочався новий період, відомий під умовною назвою античний (лат. antiquus — давній). Хронологічно він охоплював першу половину І тис. до н. е. — першу половину І тис. н. е. .

В період античності рабовласництво досягло повного розквіту. У країнах античного світу була знищена община, набуло поширення боргове рабство, використання рабської праці стало більш різнобічним і продуктивним. Рабство перетворилося на класичне.

Особливості розвитку економіки проявилися у землеробстві в особливій спеціалізації - "середземноморської тріаді", при якої одночасно вирощували в різних регіонах Стародавньої Греції три культури: злакові ( ячмень), виноград та оливи.

Соціальна структура у античному суспільстві була представлена вільними громадянами поліса та рабами, праця яких використовувалася в усіх сферах життєдіяльності. В VI ст. до н.е. реформи Солона знищили умови для внутрішнього рабства.

Розвиток державності в Стародавній Греції призвело до появи системи податків, бідні громадяни почали отримували дієти - грошове утримання. Заможні громадяни несли громадські повинності - літургії, які були джерелом фінансування святкових маніфестацій, театральних постановок, будівницта. Одним з різновидів літургій був податок для військових потреб, який повертався при вдалих військових діях. Таким збором була Триєрархія, що забезпечувала потреби грецького судна - трієри. Вільні громадяни прямих податків не платили.

У V ст. до н.е. збільшилися доходи від справляння митних зборів та ринкових податків і податків на іноземців, які змушені були сплачувати подушні податки. Податкова система існувала і у Стародавньому Римі. Громадяни Риму мали податковий імунітет, що порушувався тільки у воєнний час. У кінці III – початку IV ст. була проведена реформа, по якої при збереженні багатьох непрямих зборів основними податками стали поземельний податок і подушна подати, від податків звільнялися лише міські низи, чиновники та ветерани римської армії.

У період розквіту у Стародавньої Греції та Стародавньому Єгипті існувала форма демократичної або аристократичної республіки. Афінському полісу були характерне дрібні земельні площі, розвиток ремесла. у Стародавньому Римі основою економіки стали великі господарства -латифундії.

Античні держави досягли високого рівня розвитку суспільного виробництва та формування товарно-грошових відносин.