Цікаво знати

Писемність - засіб передачі людської мови за допомогою знаків. Раніше за всіх її створили шумери в IV тисячолітті до н. е.. Вважається, що клинописні записи знайдені в Месопотамії  у 3200 рр. до н. е.. Спочатку з'явилося малюнкове письмо - піктографія. Поступово окремими знаками почали позначати вже не слово, а склади і звуки, а малюнки змінили свій вигляд. Для письма використовували глину - найпоширеніший природний матеріал у Дворіччі.: з ретельно очищеної глини виготовляли табличку, напис наносили паличкою або металевим стержнем. За формою клиноподібних рисок писемність отримала свою назву - клинопис. Готову табличку обпалювали у спеціальних печах. Від шумерської писемності походять клинописні системи Аккади, Ассірії та Вавілонії. На табличках були царські накази, господарські записи, учнівські зошити, наукові трактати, релігійні гімни, художні твори. В АссрііЇ була створена перша в історії людства бібліотека. На глиняних табличках було вказано повна назва книги і номер "сторінки", ящики розміщалися на полицях відповідно до тем, у кожної полиці був номер. У бібліотеці збереглася перша з відомих у світовій літературі епічна поема. Вона була створена шумерами про царя міста Урук, героя Гільгамеша.

Давні єгиптяни розробили ще на початку III тис. до н. е. технологію виготовлення папірусу як матеріалу для письма.

Найдавніша індійська писемність склалась в III тис. до н.е.. Цим письмом було виконано досі не прочитані написи на більш як тисячі печаток та амулетів. Протоіндійська писемність припинила своє існування разом із загибеллю хараппської цивілізації, тому історію індійського письма відкривають пізніші тексти, датовані серединою І тис. до н.е.. Вони складені санскритом - мовою індоаріїв. Найдавнішими такими текстами були едикти царя Ашоки, де використані два різні алфавіти староіндійського письма: кхароштхі (названий іменем свого творця — Кхароштха) та брахмі (його автором традиція називає бога Брахму).

Точно невідомо, коли вперше виникли китайські ієрогліфи. Є легенда, що це сталося у період з 1401 по 1122 рр. до н.е., але існує легенда про те, що китайські ієрогліфи винайшов історіограф небесного імператора Хуанді на ім'я Цан Цзе чотири тисячі років тому.   У легенді йдеться також про те, що китайські ієрогліфи дозволили людям пізнавати принципи й основні закони будови Всесвіту. Стародавні китайські ієрогліфи писали на черепахових панцирах і кістках бика. Згодом їх почали писати на бронзових посудинах и називали «цзіньвень», що означає «текст на бронзі»: 12 китайських ієрогліфів позначають тварин китайського гороскопу.

Кількість китайських ієрогліфів, як і самі ієрогліфи, постійно змінювалася. Вони були зібрани у збірці «Цзі юнь», іх кількість нараховувала 53 525 ієрогліфів.    

Джерело:http://epochtimes.com.ua/china/chinese-characters/kytajski-ijeroglify-pysemnist-peredana-bogamy-66750.html

Найвищого розквіту господарська діяльності на Давньому Сході досягла у II тис. до н .е.: навчилися виготовляти вироби із заліза, бронзи, винайшли нові засоби обробки золота, виробляли фаянс, вироби із скла. Найвищого розквіту набуло мистецтво бальзамування.

Заняття землеробством та ремеслом стало основою розвитку торгівлі. Майже весь період існування Давнього Египту господарство було натуральне. Купували та продавали надлишок продукції, виготовлений для власних потреб, тому загальний єгипетський ринок почав формуватися у кінці II тис. до н.е.. У Стародавньому Єгипті була розроблена система, в якій вартість товару оцінювалася у вагових одиницях, але монетної системи ще не було. Лише у I тис. до н.е. почали розвиватися товарно-грошові відносини. Виникли перші металеві гроші у формі злитків та монет, існувало лихварство. Почало розвиватися мореплавство.

У Стародавньої Індії в IV тис. до н. е. в долині Інду зародилося зрошуване землеробство, розвивалося тваринництво. Виникли ремісничі міста, торгівля. Знаряддя праці виготовлялися як з металу (міді, бронзи), так і з каменю. Гончарі славилися своїми глиняними виробами, ткачі - бавовняними тканинами.

Використовуючи залізні знаряддя праці, землероби на зрошуваних полях збирали два врожаї на рік цукрової тростини, пшениці, проса, льону, бавовнику, рису. Розвивалося ремесло :ковальство, ткацтво, гончарство, ювелірна справа.

У Індії існувала обмінна торгівля: кашмір торгував вовною, Гімалаї - золотом, Пенджаб - кіньми, південь - дорогоцінними каменями, схід - слонами. З'явилися купці-професіонали, в тому числі лихварі. Грошовий обіг був ще нерозвинений, справжні монети з'явилися у формі шматочків срібла з печаткою лише у V ст. до н.е.. Рабство мало патріархальний характер, сільська община зберігала панівне становище в економіці країни.

Розвиток приватновласницьких відносин, товарно-грошових зв’язків і особливо лихварства в 20-30% річних вели до швидкого розорення общинників і збагачення за їхній рахунок приватних власників. Новим було й те, що держава, спираючись на давню основу – невідчуждені общинні і царско-храмові землі, допускала під своїм контролем існування приватної власності. Саме ця політика знайшла своє відродження в законах Хаммурапі.

Важливою рисою східного суспільства було прагнення стабільності та незмінності в економіці, соціальному, культурному та політичному житті. Цьому сприяли закони, звичаї та релігія.

У країнах Стародавнього Сходу основними джерелами рабства були війни та піратство.

До особливостей східного рабства відносять те, що:

- раби не були зайняті у суспільному виробництві. Праця рабів використовувалася у обробки землі, у царському та храмовому господарстві;

- раби були власністю держави. Головними джерелами рабства були війни, піратство, боргове рабство;

- рабська праця була непродуктивною. У східному рабстві перепліталися громадські та рабовласницькі елементи.

Рабовласницьке господарство досягло свого вищого розвитку у період стародавніх цивілізацій у країнах Стародавнього Сходу і античного світу, пройшло шлях від східного патріархального до класичного античного рабства.

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть та охарактеризуйте типи стародавніх цивілізацій.

2. В чому полягає сутність поняття «осьовий час» (К.Ясперс), його характерні риси?

3. Скількі етапів розрізняє К. Ясперс у розвитку людства?

4. З якою датою пов’язується ось світової історії?

5. Які загальні закономірності економічного розвитку держав Стародавнього Сходу?

6. Які види власності були притаманні державам східної цивілізвції?

7. Охарактеризуйте техніко-економічні досягнення стародавніх цивілізацій.

8. Які характерні риси притаманні ремеслу та торгівлі в країнах Давнього Сходу?