Питання для самодіагностики:

1.Які варіанти розвитку рабовласницьких держав вам відомі?

2.Які основні риси азіатського способу виробництва?

3.Що вам відомо про римське сільське господарство?

4.Дайте характеристику економічного розвитку Стародавньої Греції.

5.Розкрийте особливості рабовласницького господарства Стародавнього Риму.

6.Назвіть основні відмінності у господарстві Стародавньої Греції і Стародавнього Риму.

7.Що спровокувало виникнення пекулій у Стародавньому Риму?

8.В чому була суть колонату?

Проблемні питання:

1.Що таке античний поліс? Наскільки там були розвинені система господарства, торгівля і ремесло?

2.Перерахуйте основні фактори, які суттєво вплинули на розвиток економіки Стародавнього Риму.

3.Надати характеристику азіатського і античного соціально – економічного способу виробництва.

Тести:

1.Рабовласницька економіка прийшла на зміну первіснообщинному ладу, тому що:

а) змогла запропонувати більш високий рівень продуктивності суспільної праці;

б) забезпечувала безперервне відтворення робочої сили шляхом постійних загарбницьких війн;

в) досягла великих успіхів в будівництві технічних і будівельних споруд;

г) сприяла розвитку садівництва.

2.Що характеризувало азіатський спосіб виробництва у стародавньому світі?

а) масштабні господарчі функції держави: регламентація сфери позичкових операцій, торгівлі і боргової кабали, провідна роль в економіці власності держави та ін.;

б) використання безвідмовних людських ресурсів (рабів) в життєдіяльності держави;

в) наявність правителя, який реально впливає на рівномірний розподіл утвореного суспільством багатства, є «батьком народів» та гарантом «правильних рішень»;

г) усі відповіді вірні.

3.Античний поліс – це:

а) адміністративно-господарська одиниця території країни;

б) рабовласницька держава;

в) великий торгівельний центр;

г) напівземлянка зі зрубними або стовповими стінами.

4.Латифундія представляє собою:

а) прообраз феодальної вотчини або маєтку;

б) велике господарство, основане на застосуванні рабської праці;

в) земельну власність стародавньої держави;

г) тип суспільства, що характеризується наявністю землевласників і селян.

5. Ознаками розпаду родового строю є:

а) поява майнової нерівності;

б) відкриття металу – міді та бронзи;

в) поступове приручення тварин;

г) розвиток землеробства.

6. Вагомі будівельні досягнення часів рабовласницької економіки переважно базувалися на:

а) суровій дисципліні з використанням жорстоких тілесних покарань;

б) використання великої кількості кваліфікованої робочої сили та точному інженерному розрахунку;

в) сучасних технічних засобах;

г) використання праці іноземців.

7. В античному способі виробництва рабство носило:

а) домашній характер;

б) виробничий характер;

в) в рівній мірі як виробничий, так і домашній;

г) немає жодної правильної відповіді.

8. Що є характерним для азіатського способу виробництва:

а) державна власність на землю;

б) приватна власність на землю;

в) відсутність децентралізації влади;

г) усі відповіді вірні.

9. Основною рисою східного рабства було:

а) рабство носило виробничий характер;

б) рабство було децентралізованим;

в) головною виробничою силою суспільства були селяни-общинники;

г) немає жодної правильної відповіді.

10. Яка галузь займала провідне місце у господарстві Стародавньої Греції:

а) ремесло;

б) сільське господарство;

в) торгівля;

г) усі відповіді вірні.

11. Яка галузь займала провідне місце у господарстві Стародавнього Риму:

а) ремесло;

б) сільське господарство;

в) торгівля;

г) немає жодної правильної відповіді.

12. Основним джерелом поповнення робочої сили у рабовласницьких державах були:

а) в’язні «боржникових ям»;

б) полонені, захоплені під час війн;

в) діти рабів.

г) одноплемінники.

13. Хто такі колони:

а) удачливі воїни, що разбагатіли;

б) розорені патриції;

в) колишні раби;

г) язичники.

14. Антична економіка була уражена кризою у результаті:

а) технічного прогресу;

б) багато численних повстань рабів;

в) широкого поширення системи колонату.

г) низьких темпів розвитку суспільного виробництва.

Резюме

Історія стародавніх цивілізацій охоплювала період з IV тис. до н.е. до падіння Західної Римської імперії у V ст. н. е. Поряд з великими рабовласницькими господарствами, заснованими на експлуатації праці великої кількості рабів, мали місце господарства вільних виробників - селян і ремісників у рабовласницькому суспільстві.

Склалися два типи господарської організації — східне і античне рабство. Проте їм були властиві спільні риси: ручна технологія з індивідуальними та спільними знаряддями праці, провідна роль землеробства і натурального господарства, позаекономічний примус як засіб організації та привласнення суспільної праці. У античний період для держав були характерні більш високі темпи розвитку суспільного виробництва і подальше формування товарно-грошових відносин. Для країн Стародавнього Сходу характерними були сталість сільської общини і державна власність на землю. Головними джерелами рабства були війни, піратство, боргове рабство. Праця рабів використовувалась однобоко і була непродуктивною, її застосовували для обслуговування рабовласників, на будівництві пірамід, каналів тощо. Східне рабство не було класичним. Тут перепліталися общинні та рабовласницькі елементи.

Економіка Стародавньої Греції та Стародавнього Риму ґрунтувалася на праці рабів, саме вони стали головними виробниками матеріальних благ. Спостерігається масштабний процес суспільного розподілу праці: відокремлення ремесла в самостійну сферу діяльності. Як результат – поява додаткового продукту.