
- •Авторський колектив
- •Глава 1. Основні положення
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 розділ і
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2. Повноваження верховної ради україни,
- •Верховної ради автономної республіки крим
- •Та органів місцевого самоврядування
- •В галузі земельних відносин
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3. Повноваження органів виконавчої влади в галузі земельних відносин
- •Глава 4. Склад та цільове призначення земель україни
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5
- •Глава 5. Землі сільськогосподарського призначення
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 розділ II
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 51
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 розділ II
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6. Землі житлової та громадської забудови
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 розділ II
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7
- •Глава 7. Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8. Землі оздоровчого призначення
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •Глава 9. Землі рекреаційного призначення
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 10. Землі ісгорикокультурного призначення
- •Глава 10
- •Глава 11. Землі лісового фонду
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 12. Землі водного фонду
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12 розділ II
- •Глава 13. Землі промисловості, транспорту,
- •Глава 13
- •Глава 13 розділ II
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13 розділ II
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13 розділ II
- •Глава 13 розділ II
- •Глава 13
- •Глава 14 право власності на землю
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14 розділ III
- •Глава 14 розділ III
- •Глава 14
- •Глава 14
- •1. Право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає:
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14 розділ III
- •Глава 14 розділ III
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15 розділ III
- •Глава 15
- •Глава 15 розділ III
- •Глава 15
- •Глава 16. Право земельного сервітуту
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 17. Добюсусідство
- •Глава 17
- •Глава 17 розділ III
- •Глава 17 розділ III
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 18. Обмеження прав на землю
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18 розділ III
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 19. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19 розділ I
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 20. Придбання земельних ділянок на підставі цивільно-правових угод
- •Глава 20 розділ I
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20 розділ I
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 21. Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 22
- •Глава 22. Припинення прав на землю
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 23. Захист прав на землю
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23 розділ
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 24. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 25. Вирішення земельних спорів
- •Глава 25 розділ
- •Глава 25
- •Глава 25
- •Глава 25
- •Глава 25
- •Глава 25
- •Глава 25
- •Глава 26. Завдання, зміст і порядок охорони земель
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 27. Використання техногенно забруднених земель
- •Глава 27
- •Глава 27
- •Глава 27
- •Глава 27
- •Глава 28. Консервація земель
- •Глава 28
- •Глава 29. Встановлення та зміна меж адмішсгрАгавНо-терїггоріальних утворень
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 31. Землеустрій
- •Глава 31
- •Глава 31
- •Глава 31
- •Глава 31
- •Глава 31
- •Глава 32. Контроль за використанням та охороною земель
- •Глава 32
- •Глава 32
- •Глава 32
- •Глава 32
- •Глава 33. Моніторинг земель
- •Глава 33
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34 розділ II
- •Глава 35 розділ II
- •Глава 35. Економічне стимулювання раціонального використання та охорони
- •Глава 35
- •Глава 35
- •Глава 36
- •Глава 36. Відшкодування втрат
- •Глава 36
- •Глава 36
- •Глава 36
- •Глава 36
- •Глава 37. Відповідальність за порушення земельного законодавства
- •Глава 37 розділ III
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
Глава 34
РОЗДІЛ II
б
) меж
кадастрових зон та кварталів;
в) меж оціночних районів та зон;
г) кадастрових номерів (території адміністративно-територіальної одиниці).
Кадастрове зонування є одним із видів земельно-кадастрової діяльності суб'єктів земельно-кадастрових правовідносин. У ЗК України поняття і зміст кадастрового зонування як одного з видів кадастрової діяльності закріплюється і розкривається вперше. У правовому значенні кадастрове зонування є окремим видом земельно-кадастрових правовідносин, що виникають у процесі одержання, поширення, використання документально оформленої інформації про місця розташування визначених відповідно до ст. 110 ЗК України обмежень щодо використання земель, меж кадастрових зон та кварталів, меж оціночних районів та зон, кадастрових номерів (території адміністративно-територіальної одиниці). Об'єктом таких правовідносин є земельно-кадастрова документована інформація щодо встановлених кадастрових облікових одиниць.
У ЗК України не дається визначення поняття кадастрової облікової одиниці. Передбачається, що визначення цього поняття буде здійснене у Законі України «Про державний земельний кадастр», прийняття якого планується. Відсутність законодавчого закріплення поняття кожної зі складових кадастрового зонування створює перешкоди у формуванні автоматизованої системи державного земельного кадастру. Тому Держкомзем України 16 лютого 1998 р. видав Тимчасові методичні вказівки щодо присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення державного земельного кадастру1, в яких визначається поняття, види та загальна характеристика кадастрової облікової одиниці.
Згідно з названими Методичними вказівками кадастрова облікова одиниця — це земельна ділянка, кадастровий квартал, кадастрова зона, адміністративно-територіальна одиниця. Аналіз змісту норми цієї статті чинного ЗК України дозволяє дійти висновку, що до кадастрових облікових одиниць
1 Земельні відносини в Україні: Законодавчі акти і нормативні документи. — К., 1998. — С 378—384.
604
Стаття 197
мають бути віднесені також обмеження використання земель, а також оціночні райони і зони. У земельно-кадастрових правовідносинах земельна ділянка розглядається як частина земної поверхні, яка має фіксовані геометричні та юридичні межі і є базовою одиницею кадастрового реєстру земель.
Складовою частиною кадастрового зонування є встановлення меж кадастрових зон і кварталів. Відповідно до Методичних вказівок від 16 лютого 1998 р. кадастрова зона — це сукупність (об'єднання) земельних ділянок, які знаходяться за межами населених пунктів та території сільської (селищної) ради, або об'єднання кадастрових кварталів у населених пунктах. Кадастровий квартал — це компактне об'єднання земельних ділянок у населеному пункті, обмежене інженерними спорудами або природними межами.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про Програму створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру» від 2 грудня 1997 р. в Україні запроваджується єдина система кадастрової нумерації земельних ділянок з метою забезпечення створення і функціонування автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, можливостей ефективної обробки і управління інформацією у відповідній інформаційній системі, підтримки зв'язку з іншими галузевими кадастрами та інформаційними системами. Кадастровий номер — унікальний на території України номер, який присвоюється при визначенні технічних, економічних характеристик та юридичного статусу земельної ділянки в процесі землеустрою. Кадастровий номер земельної ділянки є постійним протягом всього періоду існування конкретної земельної ділянки, підтримує механізм обігу земельних ділянок, а також містить в собі додаткову інформацію географічного місця розташування земельної ділянки в межах адміністративно-територіального устрою. Постійність кадастрового номеру зумовлена тим, що при переході чи зміні обсягу прав на земельні ділянки номер ділянки не змінюється. Водночас при поділі земельної ділянки чи виділенні частини земельної ділянки, об'єднанні земельних Ділянок, або інших діях, пов'язаних зі зміною меж земельних Ділянок, нові ділянки стають самостійними кадастровими обліковими одиницями, яким після їх формування в порядку
605