Глава 25
РОЗДІЛ
лісогосподарського виробництва внаслідок порушення земельного законодавства.
4
.
Виконання рішення щодо земельних спорів
може бути
призупинено або його термін може бути
продовжений вищестоящим
органом або судом.
Згідно з п. 1 даної статті Земельного кодексу України рішення відповідних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів місцевого самоврядування набирає чинності з моменту його прийняття. У даному випадку практична значущість провадження із позасудового розв'язання земельних спорів полягає в тому, що відбувається реалізація матеріальних норм земельного права.
Стадія оскарження рішення сприяє забезпеченню дотримання прав і законних інтересів сторін, які беруть участь у розгляді і розв'язанні земельних спорів. Право на оскарження рішень, схвалюваних зазначеними органами, які розглядають спір, є важливою гарантією захисту інтересів власників землі, землекористувачів та орендарів землі.
Попереднім ЗК України стадія оскарження рішення практично не була врегульована. Так, згідно зі ст. 112 ЗК України в редакції від 13 березня 1992 р. рішення ради із земельних спорів могло бути оскаржене протягом місяця. Скарги направлялися до судових органів.
Чинним ЗК України передбачено, що оскарження рішень органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів та органів місцевого самоврядування у суді призупиняє їх виконання.
Призупинення виконання рішень при їх оскарженні до суду є новим положенням у земельному законодавстві України. ЗК України в редакції від 13 березня 1992 р. не містив такої норми, і призупинення виконання рішень відбувалося на основі ст. 113 зазначеного Кодексу. Стадія оскарження рішення зі спору завершувалася припиненням виконання рішення, прийнятого органом, який розглядав спір і приймав нове рішення, яке або підтверджувало раніше прийняте, або відміняло його і визначало інший порядок щодо відновлення захисту порушених прав та законних інтересів власників зе лі, землекористувачів та орендарів землі.
506
Стаття 161
Існує думка, що надмірна деталізація порядку оскарження оііпень органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів та органів місцевого самоврядування щодо земельних спорів у нормах земельного процесу не потрібна, оскільки таке оскарження відбувається в порядку цивільного судочинства, який регламентується нормами цивільного процесуального законодавства.
Стадія виконання рішення щодо земельного спору пов'язана зі здійсненням органом, який прийняв це рішення, таких дій, які б забезпечували фактичне відновлення порушених прав і законних інтересів власників землі, землекористувачів, орендарів землі. Отже, провадження із розв'язання земельних спорів не закінчується винесенням рішення і набуттям чинності, а продовжується у формі виконання рішення, що становить самостійну стадію.
Чинним Земельним кодексом України стадія виконання рішення не врегульована. Лише п. 4 ст. 159 ЗК України передбачено, що порядок виконання рішення має визначатися в самому рішенні, яке приймається органом місцевого самоврядування або органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Однак слід зазначити, що порядок виконання рішення має бути врегульований нормами ЗК України.
Суб'єктами стадії виконання рішення повинні бути сторони, які брали участь у розгляді спору. Вони мають бути наділені відповідними процесуальними правами, зокрема: право заявника вимагати примусового виконання рішення після закінчення визначеного законом терміну добровільного виконання, право заявника і відповідача бути присутнім під час здійснення виконавчих дій тощо.
Здійснення заходів, внаслідок яких усуваються порушення прав і законних інтересів власників землі, землекористува-Чі орендарів землі, завершує стадію виконання рішення спору і в цілому провадження з розв'язання земельно-г? спору. Однак виконання рішення не звільняє порушника Щ відшкодування збитків або втрат сільськогосподарського а Лісогосподарського виробництва внаслідок порушення зе-єльного законодавства. Втрати сільськогосподарського та ісогосподареького виробництва відшкодовуються порушни-
507