Глава 22

Стаття 141

Так, звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора має місце у випадках, коли власник земельної ділянки не виконує взятих на себе зобов'язань щодо повернення у зазначені терміни кредитів. Конфіскація земельної ділянки за рішенням суду відбувається у разі порушення власником земельної ділянки норм кримінального або адміністративного законодавства (див. коментар до ст. 148 ЗК України).

Третю групу складають підстави припинення права на землю суб'єктів земельних відносин: при відчуженні земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; при відчуженні земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених ЗК України. У цих випадках, як і в попередніх, йдеться про те, що власника земельної ділянки позбавляють прав на землю поза його волею. При цьому у власника відсутня вина, пов'язана із порушенням тих чи інших норм законодавства України. Припинення права у зазначених випадках відбувається за рішенням органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або судових органів.

Стаття 141. Підстави припинення права користування земельною ділянкою

Підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності державних чи комунальнихпідприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

На відміну від попередньої, коментована стаття визначає підстави припинення права користування, а не права власно-

424

сті на землю. Тому даний перелік підстав дещо інший, відрізняється своїм юридичним характером від підстав припинення права власності на земельну ділянку.

Зазначений у даній статті перелік є вичерпним, тобто інші юридичні факти, які не перераховані у наведеній статті, не можуть розглядатися як підстави припинення права користування земельною ділянкою.

Така підстава, як добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, вже згадувалася у попередній статті. Як самостійна підстава передбачене вилучення земельної ділянки у випадках, зазначених у ЗК України, зокрема, вилучення для суспільних та інших потреб (наприклад, для будівництва шкіл, дошкільних закладів, шляхів, магістралей тощо). Порядок вилучення земельних ділянок та система державних органів, які вправі їх вилучати, визначені у ст. 149 ЗК України (див. відповідний коментар).

Припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, як підстава припинення права користування земельною ділянкою, пов'язане з неможливістю подальшої діяльності відповідного підприємства, установи або організації як юридичної особи, через що остання не може виконувати свої юридичні обов'язки та реалізовувати суб'єктивні права. Припинення діяльності державних чи комунальних підприємств,-установ та організацій відбувається у випадках "їх ліквідації або реорганізації.

Усі інші підстави припинення права користування земельною ділянкою пов'язані з порушенням землекористувачами норм земельного законодавства України. Такими підставами є: використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за Цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Використанням земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, може бути, зокрема, невикористання прогресивних технологій, порушення технологічних режимів застосування мінеральних та органічних добрив, заростання сільськогосподарських угідь чагарниками, забруднення земель відходами виробництва, хімічними та радіо-

425