2. Принципи організації фсг.

Принципи ФСГ пов’язані з метою та завданням останніх і зазначені у їх статутних документах. До них належать такі :

• саморегулювання господарської та фінансової діяльності (фінансово-господарська незалежність) . Підприємства (окрім казенних) мають свободу у виборі сфери діяльності та виробництва (якщо вона не суперечить законодавству), у виборі фінансових ресурсів, трудових, сировинних, матеріальних та доступу до них;

• самоокупність і самофінансування (комерційний розрахунок) — СГ має організувати свою діяльність таким чином, щоб отримані доходи покривали витрати (просте відтворення або самоокупність), а різниця між ними - створювала прибуток, який забезпечує розширене відтворення (самофінансування);

• розмежування дждерел капіталу на власні та запозичені — дозволяє суб’єкту господарювання реалізувати потребу у додаткових ресурсах (залучених ззовні) і тимсамим раціонально використовувати власний капітал та інвестиційні проекти;

• наявність фінансових резервів — принцип важливий в умовах ринкової економіки — має гарантувати стабільну роботу підприємства в умовах мінливої кон’юнктури шляхом формування резервів із власних фінансових ресурсів у формі високоліквідних активів (високоліквідні цінні папери, гроші тощо).

3. Матеріальна основа функціонування фсг.

Матеріальною основою ФСГ виступають фінансові ресурси, до яких відносять власні та залучені.

Власні фінансові ресурси включають:

1. фінансові ресурси, утворені за рахунок доходів від звичайної діяльності :

• чистий прибуток — частина прибутку від звичайної діяльності, що залишається у розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток підприємств і формування резерву на виплату дивідендів (якщо це господарське товариство) та вилучення частини чистого прибутку підприємств державної та змішаної форм власності до бюджетів різних рівнів;

• амортизаційні відрахування, що є частиною фінансових ресурсів, авансованих у попередні періоди в основні засоби та нематеріальні активи;

• частина витрат на капітальний ремонт, що за законом відноситься до витрат підприємства (зменшення валового прибутку);

2. кошти АТ від додаткової емісії (випуску)акцій та емісйного доходу, що призначаються для фінансування витрат зі збільшення активів СГ;

3. кошти державного або місцевого бюджету, що інвестуються у підприємство (державної та комунальної форм власності) на безоплатній основі.

Залучені фінансові ресурси використовуються при дефіциті власних та ідентифікуються, як боргове фінансування.

До них відносять :

• кошти мінімальної заборгованості із заробітної плати(використовуються цілком законно до моменту дати із виплати зарплатні);

• кошти від продажу корпоративних облігацій;

• кошти у вигляді комерційних та банківських кредитів;

• кошти державного кредиту;

• інша допомога на умовах повернення.

Фінансові ресурси СГ ранжують за ступенем безпечності від найбезпечнішого до найнебезпечнішого. Відтак — ранжування має такий вигляд:

• власні і прирівнені до них;

• реінвестовані дивіденди (емісія акцій);

• зменшення власного портфеля фінансових інвестицій (вивільнення власних фінансових ресурсів);

• залучення позикових коштів;

• додаткова емісія акцій.

Таким чином, матеріальною основою функціонування суб’єкта підприємництва для здійснення ним виробничої та іншої діяльності є майно, яке визначають активами (контрольованими ресурсами), які в майбутньому принесуть економічну вигоду. Тобто, вкладення фінансових ресурсів у активи , які перебувають у розпорядженні підприємства і є достатніми для ведення фінансово-господарської діяльності та отримання прибутку, є капітал.

На момент утворення СГ формується статутний капітал (СК), який за законом є власним капіталом, що дорівнює вартості активів. Власний капітал, залежно віджерел формування, поділяють на вкладений та нагромаджений.

Вкладений включає основний та оборотний капітал.

Основний капітал містить :

• основні засоби (мають грошову оцінку, в Балансі — основні активи);

• нематеріальні активи (об’єкти права, що не мають матеріальної форми — авторські права, винаходи, права користування прродними ресурсами тощо);

• довгострокові фінансові інвестиції (фінансові інвестиції на період більше року).

Оборотний капітал — грошові кошти та мобільні активи, що перетворюються на грошові кошти протягом одного виробничого циклу, забезпечують безперервність процесу виробництва та обігу і сприяють отриманню прибутку від звичайної діяльності. Це грошові кошти, авансовані у виробничі запаси (напівфабрикати, сировина, допоміжні матеріали), паливо, тару, незавершене виробництво. Це предмети праці, які повністю переносять свою вартість на вартість створеної продукції протягом одного виробничого циклу.

Нагромаджений капітал - капітал, одержаний у процесі господарської діяльності СГ. Виділяють такі різновиди :

інший додатковий капітал (дооцінка, безкоштовно отримані активи);

резервний капітал (сума резервів, створена згідно законодавства);

нерозподілений прибуток (сума, що встановлюється при визначенні власного капіталу = частина активів - зобов’язання).