МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ “МАКРОЕКОНОМІКА”

для студентів факультету економіки та менеджменту напрямку „менеджмент”

Житомир

2012

Опорний конспект лекцій підготувала доцент кафедри економічної теорії, к.е.н., доц. Сайкевич М. І.

Опорний конспект лекцій розглянуто на засіданні кафедри економічної теорії

„___” ___________ 2012 року, протокол №

Зав. кафедри к.е.н., доцент Якобчук В. П.

Схвалено методичною комісією факультету економіки та менеджменту

„___” ___________ 2012 року, протокол №

Голова методичної комісії, к.е.н., доцент Швець Т.В.

ЗМІСТ

Тема 1. Предмет, методи та функції макроекономіки (2 год.) Тема 2. Макроекономічні показники у системі національних рахунків (4 год.) Тема 3. Макроекономічна нестабільність: інфляція та безробіття (2 год.) Тема 4. Сукупний попит і сукупна пропозиція (4 год.) Тема 5. Моделі макроекономічної рівноваги (4 год.) Тема 6. Фіскальна політика держави (4 год.) Тема 7. Грошово-кредитна політика (4 год.) Тема 8. Антиінфляційна політика (2 год.) Тема 9. Соціальний захист населення (2 год.) Тема 10. Макроекономічна політика у відкритій економіці (2 год.) Тема 11. Довгострокове економічне зростання та економічний розвиток (2 год.) РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

3 6 12 16 23 29 37 42 47 53 58 64

Тема 1. Предмет, метод та функції макроекономіки

1. Що вивчає макроекономіка

2. Методологія макроекономіки

3. Функція макроекономіки

1.

1. Макроекономічна теорія як розділ економічної науки. Економічна теорія вивчає проблеми ефективного використання обмежених ресурсів на макрорівні і на мікрорівні. Макроекономіка – частина економічної теорії, яка досліджує національну економіку як цілісну систему, формує цілі економічної політики та визначає інструменти, необхідні для її реалізації.

2. Економічна система як об'єкт макроекономічного аналізу. Об’єктом макроекономічного аналізу виступає економічна система країни в цілому та її агреговані (укрупнені) характеристики (показники). Економічна система – це певним чином впорядкована система зв’язків між виробниками і споживачами матеріальних благ і нематеріальних послуг (складові ЕС, типи ЕС). Є три типи економічних систем: ринкова економіка, командно-адміністративна (планова) економіка, змішана економіка. Вони різняться формою власності на матеріальні ресурси і механізмами регулювання економіки. Сучасна економіка є змішаною, в якій співіснують приватна та державна власність та адекватні їм механізми впливу на економічні процеси.

3. Макроекономічні суб'єкти та їх взаємодія. Суб’єктами макроаналізу є: сектор домогосподарств, підприємницький сектор, державний сектор, сектор закордон. Взаємодія між секторами відбувається з приводу створення, розподілу і використання економічних благ. Характер взаємодії визначається типом економічної системи та її складовими.

4. Основні макроекономічні проблеми та протиріччя. Сферами макроекономічного дослідження є сфери виробництва, зайнятості і цін. Основними макроекономічними проблемами є: досягнення стійкого зростання обсягів виробництва і споживання; забезпечення повної зайнятості населення з достатньою пропозицією хороших робочих місць; стабільні ціни або невисока інфляція, при умові, що ціни і зарплата встановлюються на вільних ринках. Одночасне і в повному обсязі розв’язання всіх проблем неможливе через їх суперечливість, що ускладнюється обмеженістю ресурсів.

5. Предмет макроекономічного аналізу. Предметом макроекономічного аналізу є сутність, результати та наслідки спільної економічної діяльності всіх учасників національної економіки, відображені агрегованими макроекономічними показниками.

2.

6. Методологія макроекономічного аналізу. Методологія макроекономіки ґрунтується на таких тезах: принципи функціонування національної економіки в цілому відрізняються від принципів функціонування фірми чи галузі; уряд кожної країни несе відповідальність за ситуацію у сферах виробництва, зайнятості і цін в національній економіці; пізнання закономірностей функціонування національної економіки здійснюється з метою пояснення економічних явищ і вдосконалення економічної політики.

7. Агреговані показники та функціональні взаємозв'язки між ними. Агреговані показники відображають сукупність специфічних економічних одиниць так, ніби ті складають одне ціле: національний дохід, рівень цін, рівень безробіття, зведений бюджет, державний борг тощо. Макроекономічний аналіз дозволяє виявити між агрегованими показниками функціональні зв’язки у формі поведінкових, технічних, інституціональних чи дефініційних функцій.

8. Методи та принципи макроекономічних досліджень. Макроекономіка використовує загальнонаукові методи, такі як аналіз і синтез, дедукцію та індукцію, абстракцію тощо. Основним методом макроекономічного дослідження є економіко-математичне моделювання. Принципи макроекономічного аналізу: системність, об’єктивність, науковість, дотримання державних інтересів.

9. Економічне моделювання. Економічне моделювання передбачає створення спрощеного відображення досліджуваного об’єкта у формі математичних рівнянь і графіків з метою отримання нових знань про досліджуваний об’єкт. ЕММ є альтернативою експерименту як методу дослідження.

10. Припущення, екзогенні та ендогенні змінні макроекономічних моделей. Припущення – штучні рамки дослідження, що спрощують досліджуваний об’єкт і дозволяють сформулювати життєздатну теорію (модель). Модель пов’язує між собою екзогенні та ендогенні змінні. Екзогенні (незалежні) змінні – макроекономічні показники, величина яких визначається поза моделлю. Ендогенні (залежні) змінні – макроекономічні показники, що визначаються в результаті розв’язання моделі. Поділ на екзогенні та ендогенні – умовний, залежить від розв’язуваної макроекономічної задачі та особливостей методології дослідника.

11. Статичні та динамічні моделі. Статичні макромоделі фіксують економічний процес на початку та в кінці певного періоду і не зображують перехід від одного стану системи до іншого. Динамічні моделі зображують економічні процеси з урахуванням фактору часу.

12. Ех роst - аналіз порівняно з Ex post-аналізом. Ex-post аналіз базується на макроекономічних показниках минулого періоду, дозволяє встановити яких результатів досягла економіка і яких коректив потребують макроекономічні програми. Ex-ante аналіз – прогнозне моделювання економічних явищ та процесів з метою виявлення найбільш суттєвих чинників, що впливатимуть на макроекономічні показники в майбутньому.

3.

13. Цілі та завдання макроаналізу. Метою макроаналізу є вивчення закономірностей розвитку національної економіки в коротко- і довгостроковій перспективі. Завданням є виявлення причинно-наслідкових зв’язків між суттєвими економічними величинами і процесами.

14. Макроаналіз як інструмент пізнання. Теоретико-пізнавальна функція макроекономіки полягає у дослідженні економічних процесів на макрорівні та побудові моделей цих процесів.

15. Позитивний та нормативний аналіз. Макроекономічна наука, що виконує пізнавальну функцію називають позитивною або макроекономічним аналізом. Напрямок макроекономіки, що ґрунтується на оціночних судженнях про те, якими мають бути економіка, цілі економічного розвитку та економічна політика називають нормативною, або макроекономічним регулюванням. Нормативна макроекономіка виконує практичну функцію.

16. Формування економічного способу мислення. Виховна функція макроекономіки полягає у формуванні економічного способу мислення, яке передбачає прийняття раціональних рішень на основі співставлення витрат та вигод

17. Теоретичне обґрунтування економічної політики. Економічна політика - це сукупність макроекономічних цілей та засобів їх досягнення

18. Макроекономічне прогнозування та планування. Макроекономічне прогнозування – науково обґрунтоване міркування про можливий стан національної економіки та окремих її складових у майбутньому. Макроекономічне планування – специфічна управлінська діяльність, що передбачає визначення цілей та шляхів їх досягнення

Головна суперечність суспільства — суперечність між безмежними матеріальними потребами і обмеженими економічними ресурсами.

Головне завдання макроекономіки — забезпечення суспільства знаннями, завдяки яким можна створювати умови для підвищення ефективності національної економіки.

Домашні господарства — економічні одиниці, що складаються з однієї або більше осіб, які забезпечують економіку ресурсами і використовують доходи для купівлі споживчих товарів та послуг.

Змішана економіка — економічна система, в якій співіснує приватна та державна власність, і яка спирається на ринковий механізм і державне регулювання.

Командно-адміністративна (планова) економіка — економічна система, в якій матеріальні ресурси знаходяться у державній власності, а основним регулятором економіки є директивний план.

Модель — спосіб абстрактного відображення фактичної поведінки досліджуваних явищ в економіці.

Нормативна функція макроекономіки — спрямованість макроекономіки на обґрунтування рекомендацій щодо подальшого розвитку національної економіки.

Позитивна функція макроекономіки — спрямованість макроекономіки на обґрунтування висновків, які пояснюють сучасний стан національної економіки.

Ринкова економіка — економічна система, в якій матеріальні ресурси знаходяться у приватній власності, а основним регулятором економіки є ринковий механізм.