
- •Практичні навики з модуля 1 «абдомінальна хірургія»
- •11) Оцінка важкості гострого панкреатиту за шкалою Ranson.
- •12) Визначення індексу Алговера при різних ступенях крововтрати.
- •13) Встановлення джерела кровотечі за характером блювотних і калових мас.
- •14) Постановка назогастрального зонду.
- •15) Проведення очисної клізми.
- •16) Проведення сифонної клізми.
15) Проведення очисної клізми.
Очисна клізма призначається для розрідження та вилучення вмісту нижнього відділу товстої кишки.
1. Для постановки очисної клізми необхідно мати кухоль Есмарха, штатив, посудину на 1—2 л води кімнатної температури, клейонку, таз, вазелінову олію, гумові рукавички.
2. Закривають кран на гумовій трубці кухля Есмарха. Насаджують простерилізований наконечник на трубку, перевіряють цілість наконечника. Наповнюють кухоль Есмарха на третину об’єму водою. Надягають гумові рукавички. Відкривають кран на гумовій трубці і заповнюють усю систему водою шляхом випускання її невеликими порціями через наконечник . Кран на трубці закривають.
3. Хворого вкладають на лівий бік на край ліжка або кушетки з підігнутими до живота ногами, що сприяє розслабленню м’язів черевного преса і полегшує введенню рідини в кишки. Під сідниці хворого кладуть клейонку, яку звішують з ліжка до підлоги. Ставлять підкладне судно (на випадок, якщо хворий не зможе утримати воду і випустить її назад.
4. Змащують наконечник вазеліновою олією, беруть його пальцями правої руки. Лівою рукою відводять праву сідницю хворого доверху. Легкими обертовими рухами вводять наконечник у задній прохід. Перші 3—4 см наконечник вводять у напрямку до пупка, а потім ще на 5—8 см, паралельно куприку. Не можна вводити наконечника із зусиллям, бо це може призвести до поранення стінки кишки. Якщо наявні складки слизової оболонки або гемороїдальні вузлики, вводять наконечник між ними, намагаючись їх не задіти.
5. Піднімають кухоль Есмарха на висоту 1 м над кушеткою і закріплюють його на штативі. Відкривають кран на гумовій трубці. Якщо вода не надходить до кишок, це може бути зумовлено тим, що наконечник упирається в стінку кишки або в твердий кал. Наконечник витягують на 1—2 см і знову просовують вперед. Якщо пряма кишка забита калом, намагаються розмити його струменем води. Іноді калові маси бувають такими твердими, що поставити клізму не вдається. У такому разі необхідно видалити кал з прямої кишки пальцем у гумовій рукавичці, змащеним вазеліновою олією.
Необхідно слідкувати за швидкістю надходження води в кишки, регулюючи цей процес висотою положення кухля Есмарха. Швидке надходження води може викликати появу болю, позив до дефекації.
Треба пам’ятати, що прохолодна вода подразнює кишки, і посилює їхню перистальтику. Застосування холодної води не бажане, бо вона може викликати спазм кишок, біль у животі і затримку випорожнень при спастичному закрепі.
Спорожняють кухоль Есмарха не до кінця. На дні кухля залишають трохи води, щоб запобігти надходженню повітря в кишки. Після введення рідини кран на гумовій трубці закривають і виводять наконечник з заднього проходу поступовими обертовими рухами. Відокремлюють наконечник від системи, занурюють його в 1 % розчин хлораміну, потім кип’ятять протягом 15 хв. Кухоль Есмарха миють, витирають, зберігають у шафі, яка стоїть у кімнаті для проведення клізм. Після введення рідини хворий повинен затримати її в кишках протягом 5—10 хв. Це досягається тим, що він спокійно лежить на спині і глибоко дихає.