Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Стадії вчинення злочину.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
03.01.2020
Размер:
185.34 Кб
Скачать
  1. Призначаючи покарання за готування до злочину і за замах на злочин, суд враховує:

  1. характер суспільної шкоди;

  2. характер суспільної небезпечності злочинця;

  3. характер і ступінь суспільної небезпечності дій, вчинених винним;

  4. поведінку потерпілого під час вчинення злочину;

  5. ступінь здійснення злочинного наміру винним;

  6. добровільну відмову від вчинення злочину;

  7. припинення готування до злочину;

  8. причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця;

  9. усвідомлення винним можливості завершити злочин;

  10. добровільне відшкодування матеріальної шкоди;

  11. ступінь тяжкості вчиненого особою діяння.

  1. Вкажіть варіанти відповідей, в яких вказані об'єктивні ознаки замаху на вчинення злочину:

  1. особа виконала суспільно небезпечне діяння, передбачене Кримінальним кодексом України;

  2. особа безпосередньо починає виконувати або виконала частину об’єктивної сторони злочину, передбаченого КК України;

  3. особа не доводить злочин до кінця через певні обставини;

  4. особа припиняє розпочатий злочин з власної волі;

  5. особа не доводить злочин до кінця з причин, що не залежали від її волі.

  1. В якому варіанті відповідей вказані види замаху на вчинення злочину?

  1. Закінчений і вольовий.

  2. Формальний і матеріальний.

  3. Попередній і обдуманий.

  4. Добровільний і вимушений.

  5. Фізичний і інтелектуальний.

  6. Закінчений і незакінчений.

  7. Безпосередній і опосередкований

  1. За готування до вчинення якого злочину особа не підлягає кримінальній відповідальності?

  1. За готування до вчинення злочину будь-якого ступеня тяжкості.

  2. За готування до вчинення необережних злочинів.

  3. За готування до вчинення як середньої тяжкості злочинів, так і за готування до вчинення тяжких злочинів.

  4. За готування до формальних злочинів.

  5. За готування до злочинів, вчинених з умислом, що раптово виник.

  6. За готування до злочинів, які вчинені в стані сильного душевного хвилювання.

  7. За готування до злочинів, вчинених через злочинну недбалість.

  8. За готування до вчинення злочинів невеликої тяжкості.

  1. Вкажіть варіанти відповідей, твердження в яких є правильними:

  1. добровільна відмова є підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності;

  2. при добровільній відмові немає значення хто і як вплинув на волю особи, яка припинила злочинне посягання;

  3. дієве каяття є обставиною, яка пом’якшує кримінальну відповідальність особи за вчинений злочин;

  4. дієве каяття можливе і як активне, і як пасивне сприяння винної особи розкриттю злочину;

  5. дієве каяття спрямоване на зменшення або усунення завданої шкоди потерпілому;

  6. добровільна відмова можлива на стадіях готування до злочину або замаху на злочин;

  7. добровільна відмова як підстава звільнення від кримінальної відповідальності враховується лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину.

  1. Вкажіть ознаки, які характеризують дійове каяття і відрізняють його від добровільної відмови при незакінченому злочині:

  1. це дії, які особа припиняє на стадіях готування до вчинення злочину або замаху на злочин;

  2. це дії, які особа активно спрямовує на розкриття злочину, на повне відшкодування завданих збитків, усунення заподіяної шкоди після вчинення злочину;

  3. це дії, які особа вчиняє з власної волі і не доводить розпочатий злочин до кінця при усвідомленні можливості довести його до кінця;

  4. вчинення дій при дійовому каятті є підставою звільнення особи, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, від кримінальної відповідальності;

  5. особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину;

  6. дії особи вчинені при дійовому каятті можуть бути враховані при призначенні їй покарання як помякшуючі;

  7. це дії, які особа виконує після вчинення злочину;

  8. вчинені дії при дійовому каятті не мають значення для юридичної оцінки вчиненого діяння.