2. Порядок виконання роботи.

1. Завантажити програму Electronics Workbench.

2. Відкрити файл rkontrchet1.ewb і продивитися можливі комбінації.

З представлених на екрані логічного перетворювача даних (рис.1 б)) виберіть комбінації, що відносяться до контролю парності і непарності, а також відповідні їм бульові вираження, що складаються .

3. Переписати комбінації в звіт.

4. Відкрити файл rkontrchet.ewb. За допомогою кнопок від 1 до 8 задаються парність чи непарність сигналів. Пояснити, що змінює кнопка Space. Перевірте правильність функціонування схеми, подаючи на входи двійкові комбінації задаючи їх за допомогою кнопок 1-8.

3.Зміст звіту.

1. Назва і мета роботи.

2. Короткі теоретичні відомості.

3. Отримані в результаті виконання комбінації.

4. Висновки.

4. Контрольні питання.

1. Яке призначення мають формувачі коду парності?

2. Де вони можуть бути використані?

3. Їх різновиди. На чому можуть бути побудовані?

Лабораторная работа №7

Тема:“Шифратори і дешифратори”

Мета роботи: Ознайомитися з основними принципами роботи та побудови дешифраторів 74138 (К155ИД7) і шифраторів 74148 на логічних елементах та на прикладі промислової мікросхеми.

1. Короткі теоретичні відомості.

Шифратори (кодери) використовуються найчастіше для перетворення десяткових чисел у двійковий чи двійково-десятковий код, наприклад, у мікрокалькуляторах, у яких натискання десяткової клавіші відповідає генерації відповідного двійкового коду. Оскільки можливе натискання відразу декількох клавіш, у шифраторах використовується принцип пріоритету старшого розряду, тобто при натисканні клавіш 9, 5 і 2 на виході шифратора буде генеруватися код 1001, що відповідає цифрі 9. Слід зазначити, що шифратори як окремий клас функціональних пристроїв представлені в найбільш багатій ТТЛ-серії всього двома ІМС — 74147 і 74148, причому остання ІМС мається й у бібліотеці програми EWB. Її схема включення показана на рис.1.

Рис.1

Призначення виводів ІМС 74148: О...7 — входи; АТ, Al, A2 — виходи; El — вхід дозволу; ЕО, GS — виходи для каскадування шифраторів. При моделюванні необхідно звернути увагу на реалізацію принципу пріоритету, при цьому варто врахувати, що усі входи і виходи — інверсні (на функціональній схемі ІМС у програмі EWB вони помилково показані прямими).

Дешифратор (декодер) — пристрій з декількома входами і виходами, у якого визначеним комбінаціям вхідних сигналів відповідає активний стан одного з виходів, тобто дешифратор є оберненим по входах демультиплексором, у якого адресні входи стали інформаційними, а колишній інформаційний вхід став входом дозволу. Тому часто дешифратори називають дешифраторами-демультиплексорами і навпаки.

Дешифратори і демультиплексори у вигляді серійних ІМС середнього ступеня інтеграції широко використовуються в інформаційно-вимірювальній техніці і мікропроцесорних системах керування, зокрема, як комутатори-розподільники інформаційних сигналів і синхроімпульсів, для демультиплексування даних і адресної логіки в запам'ятовуючих пристроях, а також для перетворення двійково-десяткового коду в десятковий з метою керування індикаторними і друкувальними пристроями.

Д ешифратори як самостійні вироби електронної техніки мають 4, 8 чи 16 виходів. Якщо потрібно більше число виходів, дешифратори наростають в систему.

Рис.2

Як приклад на рис. 2 наведена схема включення дешифратора 74154 (вітчизняний аналог К155ИДЗ). ІМС 74154 має чотири адресних входи А, В, С, D, два входи дозволу Gl, G2 і шістнадцять виходів О... 15 (виходи не прямі, як помилково позначено в EWB, а інверсні, тобто у вихідному стані на виходах сигнал логічної одиниці). У режимі дешифратора з генератора слова на входи Gl, G2 подається 0, а на адресні входи — код у діапазоні 0000...1111. У режимі демультиплексора один із дозволяючих входів, наприклад Gl, використовується в якості інформаційного. Інформаційний сигнал у вигляді логічного 0 з цього виходу розподіляється по виходах О... 15 відповідно до стану адресних входів, тобто режими дешифратора і демультиплексора практично невідрізняються.