1.2. Завдання фінансової статистики

Головним завданням фінансової статистики є вивчення процесів у виробництві, розподілі, перерозподілі і кінцевому використанні ВВП, визначення на цій основі пропорцій і закономірностей в економіці. Фінансова статистика виконує контрольні функції. Вона наглядає за забезпеченістю відтворювального процесу необхідними грошовими коштами і фондами, виконанням держбюджету, касових і кредитних планів банківськими установами, акумуляцією тимчасово звільнених грошових коштів підприємств, установ і населення. Статистика дає характеристику виконання планів кредитними й фінансовими установами, оцінює невикористані фінансові та кредитні ресурси, встановлює причини і фактори сформованого фінансового стану.

Особливе значення в статистиці фінансів має виявлення статистичних закономірностей у розвитку грошового обігу і кредиту, розподілу та використання ВВП, складу й динаміки доходів і видатків державного бюджету, сукупного грошового обороту, фінансових ресурсів в обіговості кредитів, грошей, вкладів населення. Важливе місце в статистиці фінансів надається вдосконаленню системи статистичних показників і методології їх обчислення.

На сьогодні вузьким місцем з погляду охоплення статистичними показниками економічних явищ вважається сфера фінансів і грошового обігу. Недосконалою є методологія обчислення показників доходів комерційних структур, податкових доходів, характеристик ефективності податкової і відсоткових політик, оцінки рівня інфляції, вимірювання фінансової сталості. Для посилення ана­літичних функцій фінансової статистики необхідно займатися ком­плексними статистичними дослідженнями процесів формування й розподілу прибутку, наводити повну оцінку ефективності розподільчих відносин в економіці, економічних наслідків інфляційних процесів, фінансово-вартісних аспектів відтворювання.

Важливе місце у фінансовій статистиці посідають: методи кіль­кісного фінансового аналізу (їх ще називають фінансові, або комерційні, розрахунки); фінансова математика; вищі фінансові обчислення (визначають відсоток у фінансових розрахунках, відсоткові ставки); вимір остаточних фінансових результатів операцій для сторін, які беруть участь у фінансовій угоді; визначення залежності кін­цевих результатів від основних параметрів фінансової операції, встановлення взаємозв’язків цих параметрів; визначення їх граничних значень; розробка планів виконання фінансових операцій; знаходження параметрів еквівалентної зміни умов угоди.

1.3. Система показників фінансової статистики

Система статистичних показників — це комплекс взаємопов’язаних показників, які дозволяють отримати цілісну, всебічну характеристику будь-якого масового явища або процесу. Вона включає показники всіх галузей фінансової системи: державного бюджету, страхування, кредиту, грошового обігу, платіжного балансу, ощадної справи. До системи показників вклю­чаються також показники кінцевих результатів фінансової діяльності галузей економіки. Отже, статистичний показник характеризує розмір, склад, динаміку та взаємозв’язок суспільних явищ.

Кожна галузь фінансової системи має свою систему показників, яка відображає властиву саме їй специфіку.

Статистика державного бюджету включає показники розміру, складу й динаміки доходів і видатків державного бюджету, а також контингенту і мережі бюджетних установ.

Система показників статистики кінцевих результатів функціонування галузей економіки, які є основними джерелами доходів державного бюджету, містить характеристику розміру, складу й динаміки балансового прибутку, його розподілу, рівня рентабельності підприємств, оборотності обігових коштів, розміру звільнених обігових коштів, сталості фінансового стану.

Страхування характеризується показниками страхового поля, кіль­кості й змісту договорів страхування, чисельності страхових випадків, ступеня пошкодження страхового об’єкта, фінансової сталості, збитковості страхових сум, розміру та складу тарифних ставок, страхових платежів, частоти, важкості й небезпеки тимчасової непрацездатності, рівня травматизму, середнього розміру пенсій, допомог тощо.

Статистика кредиту використовує показники залишків заборгованості за позичками, складу позичок, розміру простроченої заборгованості, обіговості кредитів та їх динаміки за кількістю оборотів і тривалістю заборгованості, ефективності довгострокового кредиту, ліквідності кредитних установ.

Статистика грошового обігу вивчає показники розміру та складу грошового обігу, складу платіжного обороту, обіговості коштів у розрахунках, розміри та склад грошової маси, необхідної для обігу, її обіговість та купюрний склад грошей.

Статистика платіжного балансу розв’язує низку завдань: роз­робляє систему показників, які характеризують розміри, динаміку, структуру зовнішньої торгівлі, аналізує фактори, що впливають на розвиток основних явищ зовнішньоекономічної діяльності, проводить порівняльний міждержавний аналіз, оцінює, аналізує стан і рух іноземних інвестицій.