- •Лекція №1 Вступ.
- •Тема 1.1 Електрони в твердих тілах
- •Електроніка – це галузь науки і техніки, що вивчає:
- •Тема 1.2 Рух електронів в електричних та магнітних полях
- •Тема 1.3 Електронна емісія.
- •Тема 1.4 Електропровідність напівпровідників, основні їх властивості
- •Тема 1.4 Електропровідність напівпровідників, основні їх властивості
- •Тема 1.5 Електронно-дірковий перехід
- •Тема 1.5 Електронно-дірковий перехід ф ізичні основи роботи електронно-діркового переходу (р-п переходу)
- •Тема 1.6 Фотопровідність
- •Тема 2.2 Пасивні елементи електроніки
- •Лекція № 7
- •Тема 2.5 Напівпровідникові резистори. Будова, принцип дії, умовні позначення в схемах, маркіровка, області застосування
- •Тема 2.5 Напівпровідникові резистори. Будова, принцип дії, умовні позначення в схемах, маркіровка, області застосування
- •Лекція № 8
- •Тема 2.6 Напівпровідникові діоди
- •Лекція № 9
- •Тема 2.7 Біполярний транзистор
- •Тема 2.71 Побудова та принцип дії транзистора.
- •Тема 2.72 Основні схеми вмикання і статистичні характеристики, вах транзисторів Біполярні транзистори Побудова та принцип дії транзистора
- •А тепер подивимось, чи може транзистор виконувати роль пе?
- •Основні схеми вмикання і статичні характеристики біполярного транзистора
- •Основні режими роботи біполярного транзистора
- •Тема 2.75 Одноперехідний транзистор Одноперехідний транзистор
- •Лекція 11
- •Загальні відомості
- •Тема 2.81 Польові транзистори з керуючим р-п переходом
- •Лекція № 12
- •Тема 2.12 Триністори (керований діод) Будова, принцип дії, умовне позначення, маркування, вах, основні параметри
- •Тема 2.13 Спеціальні типи тиристорів (фототиристор, двоопераційний тиристор, оптронний тиристор, симістор)
- •Тема 2.14 Електростатичні тиристори
- •Тема 2.15 Запірний тиристор з мон – керуванням
- •Тема 2.16 Фотоелектронні прилади
- •Тема 2.17 Оптоелектронні прилади
- •Тема 2.18 Іонні прилади
- •17 Тема 4.1 Електронно-променеві трубки (епт).
- •Тема 4.3 Знакодруковані епт та матричні індикатори на епт
- •Буквено-цифрові індикатори
- •Тема 4.4 Літеро-цифрові індикатори
- •1. Введення
- •3. Пристрій, параметри і характеристики.
- •Характеристики кольорових люмінофорів для влі.
- •Тема 3.1 Інтегральні мікросхеми
- •Тема 3.2 Гібридні інтегральні мікросхеми (імс)
- •Гібридні імс
- •Лекція № 22
- •Тема 3.3 Напівпровідникові імс
- •Напівпровідникові імс
- •Тема 3.4 Великі імс
- •Призначення і параметри імс
- •Тема 3.5 Логічні елементи
- •Тема 3.6 Тригери
- •25 Розгляд специфічних умов застосування елементів електроніки та мікроелектроніки в автомобілях і тракторах
- •26 Перспективи розвитку елементної бази електроніки та мікроелектроніки
Тема 3.1 Інтегральні мікросхеми
Загальні відомості: розвиток, проблеми, визначення, класифікація.
Інтегральні мікросхеми
Бурхливий розвиток техніки, який в наш час значною мірою залежить від розвитку електроніки, призводить до значного ускладнення електронних пристроїв. Це, в свою чергу, веде до збільшення кількості елементів у пристроях.
Так, середньостатистична кількість активних (діоди, транзистори, лампи) та пасивних (резистори, конденсатори, дроселі) елементів електронних пристроїв складала:
у 1950 році - 104 шт.; у 1975 - 106 ÷ 107; у 1985 - 108; у 1995 - 109. Таке зростання складності електронних пристроїв призводить до виникнення низки проблем, основними з яких є:
1) надійність електронних елементів і електричних зв'язків між ними (а, отже, і надійність пристрою в цілому);
2) мініатюризація електронних елементів (зменшення об'єму та маси пристроїв);
3) зниження споживаної потужності.
Вирішити зазначені проблеми, використовуючи розглянуті вище дискретні електронні прилади, неможливо. Це призвело до виникнення нового напрямку в електроніці - створення інтегральних мікросхем.
Інтегральна мікросхема (ІМС) - це електронний прилад з високою щільністю пакування електрично зв'язаних елементів, який виконує деяку функцію обробки або перетворення електричних сигналів і який, з точки зору конструктивно-технологічних та експлуатаційних вимог, є одним цілим.
Проектуванням, виготовленням та розробкою методів застосування ІМС займається мікроелектроніка.
Залежно від технології виробництва ІМС поділяють на:
- гібридні (виконуються на основі безкорпусних дискретних електронних приладів, що прикріплюються до ізоляційної основи, на яку нанесено плівкові елементи - резистори, конденсатори і т. п., а також з'єднуючі провідники);
- напівпровідникові (всі елементи виконуються на основі єдиного кристалу НП).
За складністю ІМС поділяють на чотири групи:
1 - малий ступінь інтеграції (до 30 елементів у схемі);
2 - середній ступінь інтеграції(30 ÷ 150 елементів);
3 - великий ступінь інтеграції(150 ÷ 1000 елементів);
4 - надвеликий ступінь інтеграції (понад 1000 елементів).
Тема 3.2 Гібридні інтегральні мікросхеми (імс)
Переваги та недоліки ІМС. Технологія виготовлення гібридних ІМС. Елементи ІМС. Область застосування.
Гібридні імс
Гібридні ІМС складаються з таких конструктивних вузлів:
1) ізоляційна основа із склопластику або керамічна, на поверхню якої
у вигляді плівок нанесені резистори, конденсатори невеликої ємності, котушки невеликої індуктивності, електричні з'єднання;
2) дискретні безкорпусні НП прилади;
3) дискретні конденсатори великої ємності, трансформатори, дроселі;
4) ізоляційний корпус, що забезпечує герметизацію усіх елементів ІМС і має вивідні контакти.
Н
а
рис. 2.44 показано конструкцію плівкових
резисторів з малим і великим опором.
Тонку плівку з чистого хрому, ніхрому
або танталу наносять безпосередньо
на ізоляційну основу. У такий спосіб
одержують резистори з опором від 0,001 до
десятків кілоом. Щоб одержати більш
високоомні резистори (до десятків
мегаом), використовують металодіелектричні
суміші (наприклад, хром та монооксид
кремнію).
Н
а
рис. 2.45 зображена конструкція плівкового
конденсатора. Нижня та верхня обкладки
конденсатора 2 є тонкими плівками із
міді, срібла або золота. Діелектриком
1 є плівка із силікату алюмінію, двоокисиду
титану або кремнію. Розміщені вони на
діелектричній основі 3.
Ємність таких конденсаторів може бути від десятих часток мікрофарад до десятків тисяч мікрофарад.
Провідники виконують у вигляді тонкої (1 мкм) плівки із золота чи міді з підшарком нікелю або хрому.
Дискретні елементи із гнучкими виводами (золотий дріт діаметром 30÷50 мкм) приєднується до плівкової мікросхеми пайкою або зваркою.
Електронні пристрої на гібридних ІМС можуть мати щільність монтажу до 60÷100 елементів на 1 см3. За такої щільності об'єм пристрою, що має 107 елементів, може складати 0,1÷0,5 м3, а середній час безвідмовної роботи - 103÷104 годин і більше.
