- •Лекція №1 Вступ.
- •Тема 1.1 Електрони в твердих тілах
- •Електроніка – це галузь науки і техніки, що вивчає:
- •Тема 1.2 Рух електронів в електричних та магнітних полях
- •Тема 1.3 Електронна емісія.
- •Тема 1.4 Електропровідність напівпровідників, основні їх властивості
- •Тема 1.4 Електропровідність напівпровідників, основні їх властивості
- •Тема 1.5 Електронно-дірковий перехід
- •Тема 1.5 Електронно-дірковий перехід ф ізичні основи роботи електронно-діркового переходу (р-п переходу)
- •Тема 1.6 Фотопровідність
- •Тема 2.2 Пасивні елементи електроніки
- •Лекція № 7
- •Тема 2.5 Напівпровідникові резистори. Будова, принцип дії, умовні позначення в схемах, маркіровка, області застосування
- •Тема 2.5 Напівпровідникові резистори. Будова, принцип дії, умовні позначення в схемах, маркіровка, області застосування
- •Лекція № 8
- •Тема 2.6 Напівпровідникові діоди
- •Лекція № 9
- •Тема 2.7 Біполярний транзистор
- •Тема 2.71 Побудова та принцип дії транзистора.
- •Тема 2.72 Основні схеми вмикання і статистичні характеристики, вах транзисторів Біполярні транзистори Побудова та принцип дії транзистора
- •А тепер подивимось, чи може транзистор виконувати роль пе?
- •Основні схеми вмикання і статичні характеристики біполярного транзистора
- •Основні режими роботи біполярного транзистора
- •Тема 2.75 Одноперехідний транзистор Одноперехідний транзистор
- •Лекція 11
- •Загальні відомості
- •Тема 2.81 Польові транзистори з керуючим р-п переходом
- •Лекція № 12
- •Тема 2.12 Триністори (керований діод) Будова, принцип дії, умовне позначення, маркування, вах, основні параметри
- •Тема 2.13 Спеціальні типи тиристорів (фототиристор, двоопераційний тиристор, оптронний тиристор, симістор)
- •Тема 2.14 Електростатичні тиристори
- •Тема 2.15 Запірний тиристор з мон – керуванням
- •Тема 2.16 Фотоелектронні прилади
- •Тема 2.17 Оптоелектронні прилади
- •Тема 2.18 Іонні прилади
- •17 Тема 4.1 Електронно-променеві трубки (епт).
- •Тема 4.3 Знакодруковані епт та матричні індикатори на епт
- •Буквено-цифрові індикатори
- •Тема 4.4 Літеро-цифрові індикатори
- •1. Введення
- •3. Пристрій, параметри і характеристики.
- •Характеристики кольорових люмінофорів для влі.
- •Тема 3.1 Інтегральні мікросхеми
- •Тема 3.2 Гібридні інтегральні мікросхеми (імс)
- •Гібридні імс
- •Лекція № 22
- •Тема 3.3 Напівпровідникові імс
- •Напівпровідникові імс
- •Тема 3.4 Великі імс
- •Призначення і параметри імс
- •Тема 3.5 Логічні елементи
- •Тема 3.6 Тригери
- •25 Розгляд специфічних умов застосування елементів електроніки та мікроелектроніки в автомобілях і тракторах
- •26 Перспективи розвитку елементної бази електроніки та мікроелектроніки
Тема 4.4 Літеро-цифрові індикатори
Газорозрядні індикатори. Вакуумні люмінесцентні та розжарю вальні індикатори. Напівпровідникові індикатори. Рідинно-кристаличні індикатори. Будова, принцип дії, область застосування.
1. Введення
У всіх системах, де вимагається представити інформацію у формі, зручній для візуального сприйняття людиною, застосовуються засоби відображення інформації (СОЇ). Однією з основних частин СОЇ є індикатор — електронний прилад для перетворення електричних сигналів в просторовий розподіл яскравості (контрасту). Властивості і характеристики індикатора визначають найважливіші параметри СОЇ — інформаційну ємність, надійність і ін. Ми розглянемо один з видів індикаторів — вакуумні люмінесцентні індикатори (ВЛІ).
Принцип дії ВЛІ заснований на використовуванні явища люмінесценції, що виникає в катодолюминофорах при збудженні їх електронним пучком. На відміну від високовольтної катодолюминесценции, що використовується в ЕЛП, у ВЛІ має місце низьковольтна люмінесценція. Цим усувається один з головних недоліків ЕЛП — високе прискорююче напругу.
Катодолюмінесценция виникає при досягненні електронами цілком певної енергії eUL, де UL — потенціал початку катодолюминесценции. У більшості матеріалів, створюючих групу високовольтних котодолюминафоров, вживаних в ЕЛП, UL обчислюється сотнями вольт.
Більше 40 років тому був знайдений ряд речовин, у яких потенціал початку катодолюминесценции складає одиниці вольт (для ZnS = 6—7 B, для Zn, CdS = 4—5 B). Проте відсутність практичної потреби в таких матеріалах довгі роки не стимулювала детального вивчення низьковольтної катодолюминесценции.
Люмінофор для ВЛІ повинен задовольняти ряду вимог:
1. Ширина забороненої зони dW — не більше 3—4 эВ. Інакше умовний квантовий вихід стає дуже малим.
2. Висока електропровідність. Згідно оцінкам опір шару не повинен перевищувати одиниць килоом. Саме з цієї причини більшість люмінофорів вживаних в ЕЛП не годиться для ВЛІ, оскільки вони є або ізоляторами, або повністю компенсованими напівпровідниками.
Необхідне значення електропровідності можна забезпечити використовуванням люмінофорів на провідній основі (ZnO:Zn; SnO2:Eu; (Zn1-x, Cdx)S : Ag, Al); змішаних люмінофорів (ZnS : Ag+In2O3 ; ZnS:Cu+ZnO; Y2O2S...Eu+SnO2) і легованих люмінофорів ZnS : Ag, Zn, Al.
3. Низький потенціал початку катодолюминесценции. Навіть при малому опорі шару люмінофора він виявляється непридатним для використовування у ВЛІ, їли UL = 10—12 В.
4. Низька світловидатність. В ході дослідження властивостей сумішей з провідними порошками було знайдено, що колір свічення багатьох таких композицій залежить від анодної напруги. Наприклад, у суміші SnO2 : Eu і ZnS:Cl, Al колір свічення при зміні U від 20 до 60 В міняється з оранжевого на жовто-зелений. Певний вплив має співвідношення мас компонент.
При тривалому бомбардуванні люмінофора яскравість його свічення змінюється, причому в цьому процесі можна виділити три етапи : початкова зміна, етап стабільної яскравості і етап вираженого старіння.
Перший етап викликаний встановленням стаціонарного стану поверхні люмінофора. Критерієм тривалості другого етапу є зниження яскравості до 50—70% від початкового значення. Яскравість свічення на цьому етапі зменшується у зв'язку з дією різних хімічних процесів в люмінофорі, що приводять, зокрема, до відновлення ZnO до металевого Zn.
Чинники, обуславливающие етап вираженого старіння, такі: зміна поверхневих потенційних бар'єрів і електропровідності шару, хімічна дія напилених матеріалів, виникнення безызлучательных центрів, поглинання випромінювання в почорнілому поверхневому шарі люмінофора. Особливо швидко чорніє поверхня люмінофора при підвищенні температури катода.
