Тема 4.3 Знакодруковані епт та матричні індикатори на епт

Будова, принцип дії, отримання зображення на екрані ЕПТ.

Основні параметри, область застосування

Буквено-цифрові індикатори

У пристроях відображення інформації, поряд з електроннопроменевими трубками,

знаходять широке застосування різноманітні індикатори, побудовані на різній фізичній

основі. Ретроспективний (звернений до минулого) і перспективний аналіз розвитку

індикаторних приладів дозволяє виділити три етапи (три покоління) їхнього розвитку.

Перше покоління характеризується невеликим числом використовуваних фізичних явищ,

відносно низькими значеннями к.п. д. і яскравості, великими габаритами,

одноколірністю, високою керуючою напругою. Типовими представниками цього

покоління є газорозрядні і вакуумні (накальні й електролюмінесцентні) індикатори, що

усі ще знаходять дуже широке застосування в електронній апаратурі.

До типових представників другого покоління індикаторних приладів варто віднести

напівпровідникові і рідинокристалічні індикатори, а також багаторозрядні люмінесцентні

і плазмені монодисплеї. Ці прилади характеризуються високою яскравістю світіння,

економічністю, підвищеною інформаційною ємністю, багатоколірністю, сумісністю з

інтегральними мікросхемами. Перехід від першого покоління до другого став можливим

завдяки вивченню й використанню нових фізичних явищ у напівпровідниках і рідких

кристалах.

Третє покоління індикаторних приладів поки можна намітити лише в найбільше

загальному виді.

Газорозрядні індикатори

Буквено-цифрові газорозрядні індикатори є іонними приладами тліючого розряду, у яких

світіння газу в процесі іонізації використовується для оптичної індикації відображуваних

символів.

Цифрові і знакові газорозрядні індикатори (типу ИН-1, ИН-2, ИН-4 і ін.) конструктивно

оформляються у виді скляного балона, заповненого неоном під тиском порядку (4...5) X

10J Па. У балоні розміщені один або два сітчастих аноди і необхідна кількість

індикаторних дротових катодів, виконаних у вигляді цифр (О...9),

о 6

Мал. 1. Цифрова індикаторна лампа: Мал. 2 Схема газорозрядного цифрового

а-пристрій; б-вид із боку індикатора торцевої частини індикатора літер, символів і інших знаків (кома, мінус, плюс і т.д.). Катоди індикатора мають самостійні виводи і розташовані один за іншим на відстані біля 1 мм. Будова двоханодного цифрового індикатора показана на мал. . 1, а. Подача напруги між анодом і обраним катодом викликає тліючий розряд між цими електродами в результаті чого символ починає світитися. Світіння спостерігається через балон приладу (мал. 1,6). Яскравість світіння може досягати 200 кд/м2 і більш. Газорозрядні індикатори виконуються як із торцевою, так і з бічною індикацією. Для пристроїв індикації з великою кількістю десяткових знаків більш кращими виявляються лампи з бічною

індикацією. Схема включення газорозрядного цифрового індикатору приведена на мал.2. Живляча напруга подається на анод щодо одного з катодів. Якщо напруга між анодом і одним із катодів буде рівною напрузі запалювання, у балоні спостерігається розряд. Прикатодна область відрізняється яскравим світінням газу й в оглядовому вікні добре проглядається відповідна цифра. Щоб висвітити іншу цифру, необхідно підключити інший катод за допомогою зовнішнього комутірующого пристрою, . Поряд із розглянутими вище газорозрядними індикаторами з десятьма ізольованими катодами, що висвічують окремі знаки, усі більш широке поширення одержують багаторозрядні плазмені дисплеї панельного типу. Один із варіантів такого індикатора поданий на мал. 3.

V-

Мал. 3. Основні конструктивні елементи (а) і схема пристрою керування (б) плазменою панеллю: 1-скляні пластини; 2 - центральна мозаїчна пластина; 3- електроди: К-комутатори; Г1 - генератор підтримуючої напруги; Г2 - генератор пишучих ( стираючих) імпульсів.

Електронна частина індикатора утворена двома металевими ґратами (електродами), що формують зображення, що зміцнюються на прозорих скляних пластинах. Пластини потім з'єднуються в гарячому стані, а утворена плоска судина вакуумірується, заповнюється газом і герметизується. Екран являє собою мозаїчну керамічну пластину, у якій зроблене безліч отворів, що утворять ізольовані друг від друга розрядні проміжки. Проста плоска конструкція подібних індикаторів (їх, товщина не перевищує декількох міліметрів) дозволяє створити на їхній основі матричні екрани (плазмені панелі), що містять не менш -105 елементарних газорозрядних осередків при здатності, що дозволяє, 10...20 млинець/див. На екрані можуть висвічується різні символи, образи і навіть цілі картини.

Схема пристрою керування такою панеллю приведена на мал. З, б. Високочастотний екран живиться двома збудливими напругами від генератора G1 і G2: синусоїдальним опорної з частотою в декілька кілогерц, що підтримує розряд, і записує (чи що стирає) у виді коротких прямокутних імпульсів, "поджигающих" той чи інший осередок. Напруги, вироблювані генераторами, підводяться до відповідного шинам панелі через спеціальні комутатори (S), що дозволяють керувати формованим зображенням на екрані. Пристрою керування індикатором, звичайно, збираються на інтегральних мікросхемах і монтуються на задній стороні панелі. Для одержання кольорового зображення виготовляється прозора панель, кожен шар якої генерує світіння визначеного кольору (звичайно, червоного, зеленого і синього), а необхідна кольоровість забезпечується керуванням яскравістю світіння відповідного шару.

ЛЕКЦІЯ 20