
- •Лекція №1 Вступ.
- •Тема 1.1 Електрони в твердих тілах
- •Електроніка – це галузь науки і техніки, що вивчає:
- •Тема 1.2 Рух електронів в електричних та магнітних полях
- •Тема 1.3 Електронна емісія.
- •Тема 1.4 Електропровідність напівпровідників, основні їх властивості
- •Тема 1.4 Електропровідність напівпровідників, основні їх властивості
- •Тема 1.5 Електронно-дірковий перехід
- •Тема 1.5 Електронно-дірковий перехід ф ізичні основи роботи електронно-діркового переходу (р-п переходу)
- •Тема 1.6 Фотопровідність
- •Тема 2.2 Пасивні елементи електроніки
- •Лекція № 7
- •Тема 2.5 Напівпровідникові резистори. Будова, принцип дії, умовні позначення в схемах, маркіровка, області застосування
- •Тема 2.5 Напівпровідникові резистори. Будова, принцип дії, умовні позначення в схемах, маркіровка, області застосування
- •Лекція № 8
- •Тема 2.6 Напівпровідникові діоди
- •Лекція № 9
- •Тема 2.7 Біполярний транзистор
- •Тема 2.71 Побудова та принцип дії транзистора.
- •Тема 2.72 Основні схеми вмикання і статистичні характеристики, вах транзисторів Біполярні транзистори Побудова та принцип дії транзистора
- •А тепер подивимось, чи може транзистор виконувати роль пе?
- •Основні схеми вмикання і статичні характеристики біполярного транзистора
- •Основні режими роботи біполярного транзистора
- •Тема 2.75 Одноперехідний транзистор Одноперехідний транзистор
- •Лекція 11
- •Загальні відомості
- •Тема 2.81 Польові транзистори з керуючим р-п переходом
- •Лекція № 12
- •Тема 2.12 Триністори (керований діод) Будова, принцип дії, умовне позначення, маркування, вах, основні параметри
- •Тема 2.13 Спеціальні типи тиристорів (фототиристор, двоопераційний тиристор, оптронний тиристор, симістор)
- •Тема 2.14 Електростатичні тиристори
- •Тема 2.15 Запірний тиристор з мон – керуванням
- •Тема 2.16 Фотоелектронні прилади
- •Тема 2.17 Оптоелектронні прилади
- •Тема 2.18 Іонні прилади
- •17 Тема 4.1 Електронно-променеві трубки (епт).
- •Тема 4.3 Знакодруковані епт та матричні індикатори на епт
- •Буквено-цифрові індикатори
- •Тема 4.4 Літеро-цифрові індикатори
- •1. Введення
- •3. Пристрій, параметри і характеристики.
- •Характеристики кольорових люмінофорів для влі.
- •Тема 3.1 Інтегральні мікросхеми
- •Тема 3.2 Гібридні інтегральні мікросхеми (імс)
- •Гібридні імс
- •Лекція № 22
- •Тема 3.3 Напівпровідникові імс
- •Напівпровідникові імс
- •Тема 3.4 Великі імс
- •Призначення і параметри імс
- •Тема 3.5 Логічні елементи
- •Тема 3.6 Тригери
- •25 Розгляд специфічних умов застосування елементів електроніки та мікроелектроніки в автомобілях і тракторах
- •26 Перспективи розвитку елементної бази електроніки та мікроелектроніки
Лекція №1 Вступ.
Тема 1.1 Електрони в твердих тілах
Електроніка – це галузь науки і техніки, що вивчає:
• фізичні явища, пов’язані зі зміною концентрації і переміщенням заряджених часток у вакуумі, газі та твердих кристалічних тілах;
• електричні характеристики та параметри електровакуумних, іонних та напівпровідникових приладів;
• властивості пристроїв і систем, у яких застосовуються електровакуумні, іонні та напівпровідникові прилади.
Перший з цих напрямків складає основу фізичної електроніки, другий і третій – технічної електроніки.
У свою чергу, технічна електроніка має чотири головних напрямки: радіоелектроніка, промислова електроніка, ядерна та біологічна електроніка.
• Радіоелектроніка пов’язана з радіотехнікою, бо є основою радіозв’язку, телебачення, радіолокації, радіоуправління, радіонавігації, радіоастрономії.
• Промислова електроніка пов’язана із застосуванням електронних пристроїв у різних галузях промисловості і обслуговує ці галузі пристроями контролю, керування, вимірювання, перетворення електричної енергії, а також технологічним обладнанням.
• Ядерна електроніка пов’язана з процесами отримання, вивчення та використання елементарних часток.
• Біологічна електроніка охоплює використання електронних пристроїв у біологічних дослідженнях, особливо в медицині (медична електроніка).
Процеси перетворення енергії в пристроях електроніки відбуваються дуже швидко , що зумовлено малою інерційність її приладів, а чутливість електронних пристроїв не може бути досягнута ніякими іншими відомими людям фізичними способами. Радіоелектроніка оперує електричними сигналами до сотень Гігагерц із силою струмів від 10-17 А та напругами від 10-10 В. Так електронні мікроскопи, які збільшують у мільйони разів дали можливість глибоко вивчити світ атомів, а спеціальні електронні пристрої радіоастрономії відкривають перед людством чисельні явища Всесвіту, які відбуваються за сотні світових років від нас. Багато явищ і процесів навколо нас здійснюються настільки швидко, що людині потрібні пристрої, які б збільшували швидкість реакції. Такими пристроями є сучасні електронні автоматичні пристрої та ЕОМ.
Специфіка окремих галузей технічної електроніки полягає у використанні електронних пристроїв, особливостях їх схем та технічних характеристики. Так, схеми й характеристики випрямлячів у потужних енергетичних установках відрізняються від схем та характеристик випрямлячів радіотехнічних пристроїв.
Слід зазначити, що в наш час прогрес практично в усіх галузях науки і техніки багато у чому зумовлений успіхами електроніки. Отже, знання основ електроніки, вміння грамотно і свідомо експлуатувати різноманітні електронні пристрої є не лише невід’ємним елементом фахової підготовки майбутнього спеціаліста у багатьох галузях, але й мірилом його загальнокультурного рівня.
Фізичні якості електронів. Основні властивості електрона. Електрон є частка матерії з негативним електричним зарядом, у якого абсолютне значення заряду дорівнює е = 1,6 х 10-19 кулона, діаметр 2 х 10-13 см. Маса нерухомого електрона дорівнює m = 9,1 х 10-28 г з збільшенням швидкості маса електрона зростає, теоретично, якщо його швидкість дорівнює швидкості світла (3 х 108 м/сек.), то маса електрона повинна бути нескінченно великою. У звичайних електровакуумних приладах швидкість електронів не перевищує 0,1 с. За цієї умови масу електрона можна вважати сталою, яка дорівнює m. Електрони мають основні властивості:
в електричному полі електрони попадають під дію сили і самі можуть утворювати електричне поле;
електрони відтаскують один одного;
електрони які рухаються утворюють електричний струм, тобто подібно до електричному струму, який діє в провіднику, потік електронів утворює магнітне поле. а у поперечному полі сам попадає під дію магнітного поля;
електрон який рухається має кінетичну енергію, при зіткненні електрона з іншим тілом кінетична енергія перетворюється на теплову. При зіткненні електрона з нейтральним атомом кінетична енергія електрона може бути витрачена на іонізацію атома;
- завдяки великій величині е/m0 електрон має велику рухливість тому він легко відрізняється від інших часток.
Основи зонної теорії твердого тіла. Енергетичні зони твердого тіла.
Робота виходу електронів. Відношення роботи виходу до заряду електрона називається потенціалом виходу. Більшість провідників — це кристалічні тіла, атоми яких знаходяться у вузлах кристалічної ґратки. Електрони зовнішніх оболонок атома слабо зв'язані з ядром і за звичайної температури втрачають цей зв'язок і стають вільними. Вільні електрони хаотично рухаються у міжатомному просторі подібно до молекул ідеального газу і тому дістали назву n електронний газ. У цілому ж провідник електрично нейтральний, тобто сумарний негативний заряд електронів дорівнює сумарному позитивному заряду іонів кристалічної ґратки.
Деякі електрони мають таку кінетичну енергію, що залишають межі кристалічного тіла, у зв'язку з чим рівновага зарядів порушується. Шар негативно заряджених електронів біля поверхні провідника разом з розташованим на поверхні провідника шаром позитивно заряджених іонів утворюють електричне поле, яке гальмує вихід електрона за межі провідника. Щоб подолати гальмівну дію електричного поля, електрону потрібно виконати роботу Ап проти сил електричного поля, яку називають роботою виходу електрона. Виконуючи роботу, електрон втрачає частину Wк своєї кінетичної енергії.
Відношення роботи виходу Ав до заряду електрона є називається потенціалом виходу (фв =Ав/е).
Для повноти уяви про електрон треба відмітити його дуалізм. Тобто електрон є не тільки як корпускула але й має хвильові якості.
Розподіл речовин на класи. Енергетичні діаграми різних речовин.
Гіпотеза М. Планка. Постулати Н. Бора.
ЛЕКЦІЯ № 2