Основна

1. Моисеева Н. К. Международный маркетинг: Учеб. пособие — М.: Центр экономики и маркетинга, 1998. — С. 63—77.

2. Циганкова Т.М. Міжнародний маркетинг: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1998. — С. 38 — 44 .

Додаткова

1. Академия рынка: Маркетинг: Пер. с фр. А. Дастан, Ф. Букерель, Р. Ланкар и др.; Науч. ред. А. Г. Худокормов. — М.: Экономика, 1993. — С. 503—515.

2. Дэниелс Джон Д., Раде ба Ли Х. Международный бизнес: внешняя сре да и деловые операции. Пер. с англ., 6 — е изд. — М.: Дело Лтд, 1994. — С. 503—538.

3. Ламбен Ж.-Ж. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива: Пер. с фр. — СПб.: Наука, 1996. — С. 223—275, 277—312.

4. Новицкий В. Е. Внешнеэкономическая деятельность и международ­ный маркетинг. — К., 1994. — С. 51 — 68.

5. Савельєв Є. Міжнародний маркетинг (ч. 1). — К.: / СДО, 1995. — С. 66—76.

Дискретний підхід до вибору зарубіжного ринку — метод, що ґрунтується на оцінці декількох найважливіших для фірми показників розвитку ринку та інших критеріїв.

Комплексний підхід до вибору зарубіжного ринку — метод, що передбачає кількісну оцінку кожного ринку за системою показників або глибоке аналітичне обґрунтування рішення щодо виходу на конкретний ринок.

Суб’єктивний підхід до вибору зарубіжного ринку — метод, що ґрунтується на суб’єктивних відчуттях, очікуваннях, досвіді осіб, які приймають рішення щодо виходу на конкретний ринок.

Тема 8. Моделі виходу фірми на зовнішній ринок

Зміст теми розкривається в наступних питаннях:

• сутність поняття «модель» виходу фірми на зовнішній ринок;

• характеристика існуючих моделей виходу фірми на закордонні ринки;

• переваги та недоліки моделей виходу фірм на закордонні ринки;

• чинники вибору та обґрунтування моделей виходу на зо- внішній ринок.

Метою теми є розуміння сутності, особливостей, переваг та недоліків різних моделей виходу фірми на закордонні ринки, а також чинників їх обґрунтування в міжнародній маркетинговій діяль­ності.

Після вибору найадекватнішого конкурентним перевагам та потенціалу фірми зарубіжного ринку, логічно постає питання щодо форм присутності на цьому ринку, а отже і стратегій виходу на нього. Під моделлю виходу фірми на зовнішній ринок розуміють організаційно-правову форму, що забезпечує проникнення товарів, технологій, людських ресурсів, управлінського досвіду та інших ресурсів фірми в зарубіжну країну.

Міжнародна бізнесова практика виділяє три основні стратегії виходу на зовнішній ринок: експорт, спільне підприємництво, пряме інвестування.

Коли застосовується модель експортування, то виробництво залишається на національній території, що має свої недоліки та переваги. Спільне підприємництво та пряме інвестування потребують уже організації виробництва за кордоном. При цьому деякі форми спільного підприємництва реалізуються на основі укладання контрактів, без додаткових інвестицій, а спільне володіння та пряме інвестування передбачають інвестиції, тобто довго- строкові вкладення капіталу в підприємства, соціально-еконо­мічні програми, підприємницькі та інноваційні проекти. Це зумов­лює виділення контрактних та інвестиційних моделей виходу на зовнішній ринок.

Кожна з моделей виходу фірми на зовнішній ринок має свої недоліки та безумовні переваги, які потрібно розглядати у контексті, насамперед, особливостей товару. Водночас, доцільно зіставити стратегії за такими критеріями:

Таблиця 14