Розділ справжні багатоклітинні (eumetazoa)

Справжні багатоклітинні xарактеризуються наявністю диференційованих тканин, появою у більшості з них орга­нів і систем органів. У справжніх багатоклітинних з'явля­ються кишечник (у деяких паразитичних форм він може редукуватися), нервова та статева системи, органи чуття; у більшості виникає видільна система, у вищих тварин – кровоносна й дихальна. У процесі ембріонального розвитку в Eumetazoa утворюються два або три зародкових листки, з яких розвиваються тканини та органи дорослих тварин.

Справжні багатоклітинні мають різноманітні плани бу­дови та різні рівні організації. Серед них на найнижчому щаблі стоять Кишковопорожнинні (тип Cnidaria) та Реб­роплави (тип Ctenophora). У них ще немає справжніх ор­ганів і систем органів, є лише поліфункціональні пласти — епідерма та гастродерма, які утворюються відповідно з двох зародкових листків (ектодерми та ентодерми). У всіх інших Eumetazoa в ембріональному розвитку закладається ще третій зародковий листок — мезодерма, за рахунок якої розвивається значна частина внутрішніх органів.

Рівень організації тварин зумовлений наявністю та ха­рактером порожнини тіла. Порожниною тіла називать про­стір між стінкою тіла, що складається з шкірних покривів і прилеглої до них мускулатури, та кишечником. У Плоских червів (тип Plathelminthes), Немертин (тип Nemertini) та Камптозоїв (тип Kamptozoa) порожнини тіла немає, простір заповнений сполучною тканиною мезодермального походження – паренхімою. У Первиннопорожнинних (тип Nemathelminthes), Коловерток (тип Rotifera), Скреблянок (тип Acanthocephala), Цефалоринхів (тип Cephalorhyncha) є порожнина тіла (вона називається первинною, або схізоцелем), заповнена рідиною, що омиває внутрішні органи та виконує функцію гідроскелета, на який опирається мус­кулатура. Порожнина тіла відіграє також важливу фізіо­логічну роль у організмі – порожнинна рідина транспортує кисень, поживні речовини та продукти виділення.

У всіх інших тварин, починаючи з Кільчастих червів (тип Annelida), є вторинна порожнина тіла, або целом. Морфологічно целом відрізняється від схізоцелю наявніс­тю власних стінок, які в онтогенезі завжди формуються з мезодерми. Вони складаються з одношарового епітелію, що називається целомічним, або перитонеальним. Целомічний епітелій вистилає зсередини стінку тіла й обгортає кишеч­ник. За допомогою особливих каналів – целомодуктів – целом сполучається із зовнішнім середовищем. Таким чи­ном, целом є не просто проміжком між внутрішніми орга­нами, а й цілком сформованим органом, будова якого в різних груп тварин різна. Він виконує ряд важливих функ­цій у організмі. Перш за все дуже важливим е опорне зна­чення целому. Під час скорочення м'язів стінок тіла тиск передається на целомічну рідину,, яка - виконує функцію гідроскелета. В целомі дозрівають статеві продукти. Він виконує, як і схізоцель, транспортну функцію. У деяких тварин має місце комбінація різних утворень. Так, у Мо­люсків (тип Mollusca) є целом, схізоцель і паренхіма, але в різних класах ці утворення розвинені по-різному. У Чле­нистоногих (тип Arthropoda) целомічні мішечки заклада­ються під час ембріонального розвитку, але надалі руйну­ються й їх порожнина зливається з первинною порожни­ною, утворюючи змішану порожнину — міксоцель.

Розділ Eumetazoa об'єднує багатоклітинних, до яких належить більшість сучасних типів тварин — від Cnidaria до Chordata.