Семінарське заняття № 2 Тема: «Право виховна діяльність в процесі профілактики правопорушень».

Мета заняття:

1. Заняття студентами знань особливостей ,методів і принципів право виховної роботи з учнями різновікових груп.

2. Формування практичні уміння і навичок процесів засвоєння правових знань та соціально - правового досвіду.

Актуалізація опорних знань

Важливо звернути увагу на вивчення рівня знань та особливого досвіду студентів з таких питань:

- основні риси психолого - педагогічної характеристики учнів

- психолого - педагогічна характеристика виховати підлітків.

- причини формування особистості в морально - правовому відношенні.

- спільність та відмінність методів прийомів у вихованні учнів різновікових груп.

Методи і прийоми: бесіда ,обговорення, рецензування, відповідей студентів.

План:

1. Актуальні проблеми правового воховання молодших школярів.

2. Правовиховна робота з учнями середнього шкільного віку.

3. Психолого-педагогічні осоливості та соціально-правові умови правової роботи зі старшокласниками.

4. Диференціація форування юридичних знань та соціально-правового досвіду.

Література:

1. Фіцула м. М. Правове виховання учнів. – к. 1997

2. Абдель-Хаді Н. Дитина та її права: Система дотримання прав людини в сім’ї та стратегії запобігання дитячим психологічним травмам // Н. Абдель-Хаді, Т. Кульбачка, О. Куриленко // Психолог. – 2004. - № 3-4, с. 5-10

3. Бойко Д. М. Особливості засвоєння старшокласниками правових знань // Проблеми загальної та педагогічної псхології: Збірник наукових праць / Ін-т психології ім. Г. С. Костюка. – К., 2003. Т. 1. – с. 27-31

4. Веремей Л. В. Українознавчі аспекти виховання провосвідомості учнівської молоді // Українознавство в розбудові національної освіти України ХХІ ст.: проблеми та перспективи розвитку: Збірник наукових праць / Науково-дослідний інститут українознавства – К., 2004. т. 2 – с. 169-173

5. Федоренко О. І. Сутніть, методи та прийоми профілактично-виховної роботи // Педагогічні науки: Збірник наукових праць / Сум. держ. пед. ун-т. – Суми, 2003. – с. 85-94

6. Магдик с. Правове виховання школярів: теорія, досвід, проблеми. // Директор школи. – 2000. - № 15 квітень

7. Степаненко М. Нові пріоритети нашої школи. (Правове виховання) // Початкова школа. – 1999. - № 1

8. Віноградова Т. В. Правове виховання учнів у позаурочній діяльності // Виховна робота в школі – 2009 - № 12 – с. 2-32

Завдання для самостійного виконання:

1. Складіть програму вивчення особистості важковиховуваного підлітка. Прокоментуйте її зміст.

2. Назвіть причини збільшення числа дітей і підлітків, поведінка яких виходить за межі моральних і правових норм.

3. Визначте специфічні риси правосвідомості неповнолітніх, які є правопорушниками.

4. Визначте етапи (в їх послідовності) деформування особистості в морально-правовому відношенні.

Додаткова інформація:

Розгляд питання семінарського заняття визначений у відповідності до поетапної організації шкільного правового виховання. Основні етапи процеса шкільного виховання характеризується навчально-виховними завданнями загальним змістом шкільної виховної роботи та віковими особливостями школярів І-ІІІ, ІV-VIII та IX-XI класах. Відмітені етапи правового виховання характеризуються зростанням правових знань і рівня правових переконань учнів, їх правової культури.

Характеристика, поетапного планування та організації правовиховної роботи орієнтована на глибокі знання психоогічного, фізіологічного, розумового, фізичного розвитку особистості школяра і розуміння їх мжливостей дидактичного сприйняття правового матеріалу та формування переконань та суспільно-правової активності.

Розкриваючи зміст правової роботи з молодшими школярами необхідно зазначити, що відповідно до періодизації визначаються навчально-виховні завдання, форми, методи, засоби правової роботи.

Первинні уявлення про соціальні норми поведінки людей, про необхідність певного порядку у людських взаємовідносинах закладуються в дитинстві, ще в дошкільний період. Джерелом їх отримання в більшості є сім’я, оточуючі дорослі, дошкільні заклади. Безумовно, що це ще не уявлення про правові норми поведінки, про право. В цьому віці рівень свідомості дітей ще не такий, щоб розуміти соціальне значення своїх вчинків.

Оцінка подібних конретних ситуцій відбивається в таких категоріях як «погано», «соромно», «недозволено» і т. п. Вони носять моральний характер, стають свідомістю дітей і сприяють формуванню їх моралі. Моральне становленя особистості у молодшому віці передує розвитку правових поглядів, почуттів, оцінок.

При вивченні передбаченних навчальним планом у молодших класах шкільних предметів вчитель знайомить дітей з первинними морально-правовими питаннями оточуючого їх природнього і соціального середовищ, прищеплює правила організації праці, дотримання порядку і дисципліни, бережливого відношення до природи, культури спілкування з людьми, повага до людей, до праці, прироних багатств, до матеріальних і духовних цінностей.

А вже згодом, як висновок, як наслідок має бути виховання поваги до закону, права, бо в правових нормах, правилах поведінки виражені моральні цінності нашого суспільства.

Практика шкільної роботи показує, що там, де в процесі вховання велика увага надається моральним і правовим аспектам дійсності, успішніше здійснюється формування моральних якостей і правової свідомості, свідоме розуміння моральності правових норм.

Доцільно визначити педагогічні умови, дотримання яких сприятиме вихованню у молодших школярів моральних переконань у необхідності дотримання правових та формуванню певної суми правових знань. Такими умовами можуть бути:

• Під час вивчення навчальних дисциплін, передбаченних навчальним планом І-ІІІ класів ознайомлювати учнів з певними морально-правовими питаннями оточуючого їх природнього та соціального середовища;

• Формувати у школярів культуру поведінки шляхом вивчення та дотримання шкільних правил поведінки;

• Дотримуватися практично-дійових методів виховання, не зловживати «моралізуючими» методами.

• Залучати школярів до посильної діяльності у боротьбі з негативними морально-правовими явищами;

• Виховувати любов та інтерес до навчальної праці;

• Виховувати повагу до тих, хто стоїть на охороні порядку і закону;

• Підвищувати вчителеві професійну майстернісь по оганізації правовиховної роботи та особисту правову культуру.

Першочергово умовою має бути врахування таких характерних для молодших школярів морально-психологічних особливостей, як: вразливість, емоційність, сприймання на віру підвищенне чуттєве сприймання життєвих явищ, авторитарність думки вчителя.

Школяр має усвідомити себе особою як такою, яка має певні права захищені державою і несе особисту відповідальність за правопорушення.

Актуальність проблеми правового виховання молодших школярів на сучасному етапі розбудови національної школи зумовлена наступними основними факторами:

• По-перше, однією із сторін всебічного ровитку особистості є наявність у неї високої культури поведінки, адже не можна вважати фізично здорову людину культурною, коли вона, маючи грунтовні знання, добре працюючи або навчаючись, порушує норми моралі чи законів;

• По-друге в Україні спостерігається тенденція зростання дитячої злочинності; кількість злочинів скоєнних неповнолітніми, становить понад 13 % усіх зареєстрованих у країні, поширення злочинності серед неповнолітніх випереджає її загальне зростання, при цьому вона «омолоджується»;

• По-третє, новий Крмінально-процесуальний кодекс України передбачає розгляд справ неповнолітніх у судах з одинадцяти років.

Тому здійснення правовиховної роботи з учнями є доцільним з перших днів їх перебування у школі.

Одним з основних аспектів правовиовної роботи навчального закладу с формування у школярів культури поведінки. Хто привчився й звик виконувати правила для учнів, той легко легко виконуватиме й усі інші правила людського співжиття. Правила поведінки для учнів – це специфічні вимоги суспільства до свого молодого покоління. Наприклад, в американських школах розроблена чітка система правил поведінки учня. Правове виховання молодших школярів найчастіше зводиться до ознайомлення їх з деякими питаннями кримінального права. Працівники правоохоронних органів, виступаючи перед дітьми, захоплюються висвітленням конкретних злочинів, механізмів їх скоєння і розкриття. Не дається морально-правова оцінка негативним вчинкам, не підкреслюється невідворотність відповідальності за скоєне, не говорячи вже про рівень доступності подання правової інформації.

Потребує особливої уваги проблема виховання в учня поваги до тих, хто стоїть на охороні порядку і закону.

Здійснення правовихоної рооти з дітьми вимагає використання негативних прикладів щоб показати недоцільність їх наслідування.

• По-перше, важливо не зловживати такими прикладами, щоб в учнів не склалося враження про навколишнє середовище як про сукупність тільки негативних явищ.

• По-друге, треба домагатися колективного осуду негативних проявів, які мають місце в класі чи школі.

• По-третє, якщо учні не розуміють суті негативного вчинку, є потреба розвінчати його на конкретних прикладах, зокрема, зрозумілих і відомих їм, показати його аморальність.

• По-четверте, необхідно розкрити учням шкідливість і аморальність окремих звичок, які призводять до відповідних негативних вчинків.

• По-п’яте, особлива виховна цінність у залученні школярів до посильної діяльності у боротьбі з проявами морального зла.

Профілактика правопорушень неповнолітніх вимагає своєрідного підходу і до вибору методів та форм виховної роботи. У шкільній практиці мають застосовуватись такі методи, що сприяли б формуванню у школярів умінь та навичок правомірної поведінки. Учень повинен розуміти користь знань, отриманних у школі, для свого майбутнього, для своєї кар’єри.

Старший шкільний вік ранньої юності охоплює період розвитку від 15 до 17 років. Характер і особливості відношення старшокасників до права, до правових норм у значній мірі визначають ступінь їх громадянської та духовної зрілості:

• Досягається в основному фізична зрілість, формується готовність до дорослого життя, активної участі у трудовій і суспільній діяльності в якості самостійного і свідомого члена суспільства;

• Складається загальна спрямованість формуючих моральних і правових установок особистості;

• Створюється атмосфера роздумів, пошуку відповідей на питання цілі і змісту життя, проблем добра і зла, оцінки людських вчинків;

• Формується самостійність і самосвідомість, що стимулює розвиток потреби у самовихованні, самоаналізі своїх вчинків і намаганні морально вдосконалювати свою особистість;

• Намагання морального вибору «знайти себе», тобто визначити своє місце в житті, його цілі і ідеали, вибрати майбутню професію по інтересу та здібностям.

Одночас для юнаків та дівчат у період громадянського становлення характерні ряд недоліків морального і правового спрямування, а саме:

• Пошуки свого місця в житті, в суспільстві ускладнюються, оскільки продовжуються терміни загальної і спеціальної освіти, а відповідно, змінюються і уявлення про дорослих і самостійкість;

• У молодих людей, які не приймають участь у серйозній трудовій і суспільній діяльності, притаманне дорослій людині почуття відповідаьності, громадянська самосвідомість тільки що формуються. Тому активність може приймати антисуспільний характер.

• Звичка до постійного опікунства розвиває внутрішню потребу в цьому, нерішучість, інфактилізм, нездібність до прийняття самостійних рішень;

• Колективізм, товариство виступають в очах старшокласників як самоціль, а уявна «незаконність» від старших поєднується з жорстоким комформізмом усередені самих юнацьких груп, де діє принцип «бути таким як всі»;

• Частішими є факти «удаваного товариства», коли основним критерієм особистості юнака стає беззаперечна підтримка ним товаришів, незалежно від змісту і законності їх дій;

• Тяга окремої частини старшокласників до прояву «принциповості» поряд з відсутністю глибокого знання соціальної дійсності і особистого життєвого досвіду обертається гострою нетерплячістю до інших людей, а намагання виділитися, звернути на себе увагу веде до безглуздих вчинків та самолюбовання;

• Для старших підлітків характерна велика залежність їх відношення до норм права від поглядів і оцінок друзів і рідних. Далеко не завжди ці погляди і оцінки вірні. Проте в сил своїх вікових психологічних особливостей старшокласник нерідко керується саме ними, а не нормами діючого законодавства.

Таким чином, недостатній життєвий досвід, вікова нестійкість характеру, велика залежність поведінки від впливу дорослих та одноліток – все це вимагає спецільної організації і методики правового виховання старшокласників.

Важливою вимогою до організації правового виховання старшокласників є поєднання правового навчання з правоохоронною діяльністю учнів в школі та за її межами.

14