Додаткова інформація:

Сучасна кризова ситуація суспільства не сприяє позитивному формуванню спритливого морального середовища для виховання дітей і молоді. Неблагополучне побутове оточення, важке матеріальне становище сімей і погіршення на цьому грунті внутрісімейних стосунків, недоліки в організації шкільного виховання і масове скорочення позашкільних закладів, у тому числі за місцем проживання літніх таборів відпочинку – все це призводить до збільшння числа дітей і підлітків, чия поведінка виходить за межі моральних і правових норм. Швидко зростає кількість підлітків, які не вчаться і не прцюють.

За останні п’ять років в Україні спостерігається тенденція безперервного зростання дитячої злочинності. Кількість злочинів, скоєних неповнолітніми, становить 13 % усіх зареєстрованих в Україні злочинів. Поширення злочинності серед нповнолітніх випереджує її загальне зростання.

Деформування особистості проходить такі етапи: поява прогалини і спотворень в морально-вольовій сфері особитості, перетворення їх у відносно стійкі погляди і звички; формування мотивації поведінки, яка включає антисуспільні цілі; правопрушення, систематичне правопорушення, злочин.

Завдання правового виховання:

• Озброєння учнів знаннями законів України, підвищення їх юридичної обізнаності, систематичне інформування їх з поточних і актуальних првових питань;

• Формування правової свідомості школяра, яка визначає їх ставлення до вимог законів і правил співжиття;

• Виховання в учнів поваги до Української держави і права, принципів законності, розуміння необхідності їх дотримання;

• Вироблення у школярів умінь і навичок праомірної поведінки;

• Виховання в учнів нетерпимого ставлення до правопорушень і злочинності, намагання взяти посильну участь у боротьбі з цими негативними явищами, які мають місце у нашому житті, формування вміння протистояти негативним впливам;

• Подолання всвідомості окремих школярів помилкових уявлень, негативних навичок і звичок поведінки, що сформувалися під впливом негативних явищ.

Аналізуючи шляхи та прийоми попередження правопорушень і проблем морально-правового виховання варто перш за все враховувати причини деформування осбистості, яке проходить такі етапи:

• Поява прогалин і спотворень в морально-вольовій сфері особистості та перетворення їх у відносно стійкі погляди і звички;

• Формування мотивації поведінки, яка включає антисуспільні цілі;

• Правопорушення, системне правопорушення, злочин.

Глибокий аналіз причин деформування особистості та практики правовиховної роботи стверджує доцільність у процесі попередження правопорушень серед учнівської молоді дотримуватися виконання таких завдань:

• Оздоровлення середовища, умов життя і виховання учнів, корекція позиції особистості;

• Подібні заходи вживають до вихованців, які вже допускають праопорушення і перебувають у полі зору правоохоронних органів;

• Правовиховний вплив на школярів, що систематично допускають правопорушення;

• Робота з учнями, що вже допустили злочин, якщо покарання чи інші заходи впливу не передбчають їх ізоляцію від колективу.

Безумовно у правовиховній діяльності одинаково важливі усі організаційні форми і засоби її здійснення, але не всі форми, засоби і методи правовховного впливу можуть бути ідетичними для всіх стадій і напрямків профілактики правопорушень. Так на ранніх стадіях профілактики, в процесі становлення правосвідомості неповнолітніх особливе значення мають постійний контроль і усвідомленна робота сім’ї , школи та інших виховних установ по формуванню у підлітка розумних потреб, раціональної оцінки своєї поведінки, формування правових уявлень і навичок правомірної поведінки.

Вибір засобів виховно-профілактичної діяльності залежить від спрямованості на попередження того чи іншого виду правопорушення.

Виховно-профілактична правова діяльність здійснюється за такими напрямками:

• Правова пропаганда та правова просвіта шкільної молоді;

• Виховання в учнів поваги до законів і права;

• Залучення учнів до правозахисної діяльності;

• Правотворча та правоохоронна діяльність по захисту шкільної молоді;

Попередження правопорушень якісно пов’язане з морально-правовим вхованням. Правове виховання безумовно грунтується на початках моральної поведінки. Відповідно і дформованій правосвідомості передує дефорована моральна свідомість. Природно хід формування правосвідомості особистості школяра пов’язаний з рухом його уявлень від морального схвалення змісту правових норм до переконання в корисності і необхідності самого права як регулятора суспільних відносин.

Варто звернути увагу на те, що у профілактичній роботі зі шкільною молоддю першочергове значення мають заходи «ранньої профілактики», спрямовані перш за все на виправлення морально деформованної, але ще «допротиправної» поведінки. Виявляються і суб’єкти спрямування профілактчних зусиль:

• Підліток;

• Сімейне оточення;

• «Малі неформальні групи» молоді.

Саме в сім’ї на основі глибокого особистого сприйняття та переживань закладуються як здорові моральні уявлення та навички, так і джерела деформації моралі і правосвідомості підлітка. Здебільшого деформація інтересів молодих правопорушників часто пояснюється залежністю не скільки від віку, скільки від умов та неблагонадійних сімей. Здебільшого негативний вплив на формування собистості мають дві категорії сімей:

• Сім’я з явною деградацією її дорослих членів (пияцтво, бійки, судимість та ін.);

• Сім’я, в якій за зовнішнім «благополуччям» скривається атмосфера здирництва та любі засоби наживи, порожнечі життя та ін.

Створюється атмосфера «споживацького виховання». Стримане в дитинстві і ранній юності («ранній стадії соціалізації») «споживацьке виховання» виявляє себе і в зрілі роки як «пізній ефект» попереднього виховання. Серед його проявів: необгрунтовано підвищенні запити на матеріальнопобутові умови, життя за рахунок праці інших, конфлікти з оточуючими, пияцтво, збіднілість досуга. «Пізній ефект» найбільш стійко виявлється в рецідивній злочинності.

Вирішуючи таке складне завдання як виховання в учнів поваги до Української держави і прва, принципів законності, розуміння необхідності та дотримання доцільно розпочати правовиховну роботу з вивчення учнями правил поведінки в школі та їхнім практичним втілення у життя. На учня вже з перш днів навчання слід дивитися як на громдянина України, наділеного певними правами й обов’язками.

Роботу над правилами слід здійснювати в трьох напрямках:

• По-перше, проведення їх роз’яснення, домагаючись свідомого засвоєння учнем вимог до їхньої поведінки;

• По-друге, привчання учнів до виконання цих вимог;

• По-третє, формування потреби в постійному їх виконані.

Важливо залучити учнів до розробки та прийняття цих правил. Форми і методи засвоєння правил поведінки здійснюєтья поетапно з урахуванням вікових особливостей дітей.

Розглядаючи питання критеріїв та форм і методів виявлення явищ правової вихованності учнів варто дотримуватися трьох рівней:

• Озбрєння учнів правовими знаннями, юридична обізнанність;

• Сформованість правової свідомості та правової культури;

• Рівень правомірної поведінки, суспільно-правової активності, вмінь прочно стояти негативним правовим впливам.

Одним із умов залучення учнів до правозахисної та природоохоронної діяльності є Положення Закону України «Про освіту» про необхідність розвивати самодіяльність учнів, підвщувати роль учнівського самоврядування у піднесенні рівня вхованності і культури учнів.

Найефективнішою у правовому вихованні є діяльність комісії з дисципліни і на рядку учнівського самоврядування.