11. Ревізія розрахунків по оплаті праці.

При здійсненні контролю розрахунків з оплати праці ревізор керується ЗУ: «Про оплату праці», «Про відпустки», «Про ЄСВ», ПКУ – розділ ПДфО та ін. законодавчими актами, які регулюють нарахування оплати праці, утримання з неї, ведення БО і розрахунків з працівниками.

На 1-му етапі ревізор перевіряє штатний розклад п-ва і з’ясовує чи не утримуються робітники зверх штату, особливо керівний склад. Якщо утримуються – ревізор з’ясовує хто підписав заяву на прийняття на роботу, яка посадова особа і визначає суму збитку, заподіяного п-ву і державі.

Після цього ревізор перевіряє правильність і законність оплати працівникам які працюють за договорами, а саме наявність правильно оформленого договору на виконану роботу і наявність акту виконаних робіт.

Ревізор перевіряє достовірність первинних документів, які є підставою для нарахування з\п (табеля відпрацьованого робочого часу, наряди про виконану роботу, трудові угоди, проводиться перевірка обґрунтованості застосування норм і розцінок, достовірності обсягів виконаних робіт при відрядній оплаті праці. Перевірка нарахувань доплат за роботу у нічний час, понад урочні часи, а також нарахування відпускних, лікарняних і ін. неробочих днів, які оплачуються згідно з законодавством (держ. обов’язки, відрядження).

Вибірковим способом ревізор перевіряє правильність утримань з нарахованої з\п ПДФО, ЄСВ, профспілкових внесків та аліментів.

Суцільним способом перевіряє наявність документів на отримання пільг з оподаткування ПДФО і утримання до ЄСВ.

Контроль розрахунково платіжних і платіжних відомостей з точки зору достовірності цих документів і правильність узагальнення підсумків.

При перевірці ЄСВ в першу чергу ревізор з’ясовує, в якому ПФ зареєстровано п-во як платник ЄСВ, до якого класу виробничого класу виробничого ризику відноситься п-во, а після цього перевіряє правильність розрахунку відрахувань до ЄСВ, своєчасність перерах. до ПФ і правильність та своєчасність складання звіту до ПФ по ЄСВ.

12. Ревізія власного капіталу.

Основні завдання:

• Перевірка правильності формування і використання ВК;

• Дотримання встановлених установчих документів розміру СК;

• Правильне ведення обліку внесків до СК.

Джерела ревізії:

• Первинні документи (прибуткові к\о по установчим внескам, акції, акти приймання-передачі до СК НА, статут п-ва, наказ про облікову політику);

• Регістри синтетичного і аналітичного обліку по рах. 40-46, журнали ордери, картки рахунків, головна книга;

• Звітність (Ф№1,4,5).

Основним елементом ВК є СК і тому ревізію починають з перевірки правильності формування (збільш. і зменш. СК).

За Кт рах 40 відображ. збільшення СК, а за Дт – його зменшення. При чому с-до на цьому рах. має відповідати розміру СК, який зафіксований в установчих документах.

Ревізор на 1-му етапі перевіряє чи дотримуються на п-ві статутних положень, чи правильно формується СК і з’ясовує чи відповідає сума СК або пайового розміру зафіксованому в реєстрі п-в, чи дотримуються правил, за якими СК довірчого товариства має бути не меншим встановленого ліміту. Ревізор також з’ясовує чи вносили учасники до моменту реєстрації п-ва не менше 30% внеску грош. коштами, передбаченого установчими документами.

Після цього ревізор перевіряє заборгованість акціонерів про внескам до СК (с-до рах46). Термін внесків до СК не повинен перевищувати 12-ти міс. з дати реєстрації.

Після цього перевіряється правильність створення резервного капіталу згідно з законодавством і статутними документами.

Резервний капітал повинен створюватися не менше 5% балансового прибутку за звітний період і не менше 25% від суми зареєстрованого СК за весь період.

На останньому етапі ревізор перевіряє правильність оформлення і складання звіту про ВК.

Особливу увагу ревізору слід звернути на заповнення розділу вилучення капіталу, де проводяться дані про зменш. ВК п-ва внаслідок виходу його учасника, викупу і анулювання викуплених акцій АТ і зменш. номінальної вартості акцій.

У підсумковій статті «Разом змін у капіталі» ревізор з’ясовує чи правильно підводиться підсумок змін у складі ВК за звітний період, який визначається як сума скоригованого залишку ВК на початок року та всіх змін, які відбулись протягом звітного періоду.

І на заключному етапі ревізор звіряє залишки ВК в Ф№4 з 1-м розділом пасиву балансу ВК на кінець звітного періоду.