Декілька думок на закінчення

Вартість підготовки і подання виступу має бути виправданою та старанно розрахованою, якщо тільки за це не відповідає особа, котра стоїть вище у службовій ієрархії, і ніякі альтернативи і докази на користь скорочення витрат і часу не діють. Якщо ж немає ніяких особливих директив і надано свободу вибору, вартість підготовки виступу має відповідати вазі цілей і завдань. Так само має враховуватися й вартість витраченого часу присутньої публіки.

Зіставляючи всі альтернативи і враховуючи об'єктивні й суб'єктивні фактори, хтось запитає: «А чи не можна все це зробити швидше, економніше?». І в деяких випадках буде абсолютно правий, бо нерідко все задумане можна здійснити більш економним способом, наприклад, замінити виголошення доповіді поширенням внутрішнього меморандуму, заяви для відповідних організацій та агентств, провести оперативну нараду в офісі або обмежитися простою телефонною розмовою.

А тепер ще раз звернемо увагу на перелік тих факторів і аспектів, про які завжди потрібно пам'ятати промовцю, коли він постає перед аудиторією. Йому потрібно:

• зробити свою доповідь простою, стислою і зрозумілою;

• користуватися чистою мовою, не захоплюватися кліше та різного ґатунку ідіоматичними виразами;

• ретельно відрепетирувати виступ. І перед виступом намагатися не переїдати;

• говорити зрозуміло, вслуховуватись у сенс своїх слів, прислухо- вуватися до себе;

• говорити дещо повільніше від звичайного, використовувати ті модуляції й тембр голосу, які б акцентували увагу на суті теми, підкреслювали окремі її аспекти;

• завжди стояти спиною до стіни;

• уникати будь-якого нагадування і посилання на час, особливо в ході відкритих дискусій;

• дивитися у вічі слухачам. Підтримувати зоровий контакт, що допоможе завоювати довіру публіки;

• стояти прямо, контролювати свої емоції та рухи. Не горбитися, не тримати лікті на трибуні або столі, не поправляти одяг, забути про нервові посмикування рук;

• використовувати ефект паузи. Коротке мовчання і тиша можуть бути доволі ефективними і такими, що привертають увагу;

• не реагувати на зовнішні подразники і сторонній гомін;

• бути розслабленим, усміхатися. Якщо це можливо, уникати куріння;

• широко використовувати наочне приладдя, якщо є необхідність включити його до свого виступу. Не зловживати статистикою та цифрами;

• вдаватися до прикладів і цікавих фактів, що допоможе підкріпити правоту проголошуваних ідей;

• уникати жаргону. Його ефективність під час усної мови не така велика, як під час читання;

• наприкінці промови ще раз повернутися до основних пунктів та ідей доповіді;

• якщо дозволено ставити запитання, необхідно повідомити про це слухачів ще до закінчення виступу. Не заохочувати провокаційних запитань і таких, що не мають стосунку до справи;

• коли виступ закінчено, переконатися, що всі присутні це зрозуміли.

Промовець має завжди пам'ятати, що незалежно від якості тексту виступу загальний ефект містить у собі поєднання таких факторів, як візуальний контакт на зразок «віч-на-віч»; вираз обличчя, рух тіла під час виголошення промови; одяг; манера поведінки тощо. Як свідчать дослідження, все це в сукупності становить близько 55 % успіху або провалу, тон і модифікація голосу - 32 % і лише 7 % - сам сенс і контекст слів, які проголошує оратор. Використання наведених порад дає більше шансів на ефективне виголошення промов.