
- •2. Визначення паблик рілейшнз
- •3. Паблик рілейшнз і споріднена з ними діяльність
- •Прес-посередництво (press agentry)
- •Просування (promotion)
- •Громадські справи (public affaires)
- •Пабліситі (publicity)
- •Реклама (advertising)
- •Маркетинг (marketing)
- •4. Принципи і функції паблик рілейшнз
- •5. Еволюція паблик рілейшнз
- •5.1. Зародження основ pr
- •6. Еволюція функцій pr
- •6.1. Прес-посередництво
- •6.2. Пабліситі
- •6.3. Інформування
- •6.4. Консультування державних органів
- •Лекція 2. Реклама в системі суспільних відносин
- •1. Основні підходи до розуміння реклами
- •2. Роль і значення реклами в сучасному суспільстві
- •Основні історичні етапи розвитку реклами в Україні
- •1. Дорадянський етап розвитку національної реклами
- •2. Українська реклама за радянських часів
- •3. Розвиток національної реклами після отримання державної незалежності
- •Лекція 3. Реклама в різних змі
- •1. Поширення реклами та критерії вибору засобів поширення.
- •2. Реклама у пресі.
- •3. Друкована (поліграфічна) реклама.
- •4. Реклама на радіо.
- •5. Зовнішня реклама.
- •Лекція 4. Політичні пр_технології
- •1. Сутність і особливості технологій зв’язку з громадськістю. Поняття про політичні пр-технології.
- •2. Еволюція розвитку політичних пр-технологій.
- •3. Використання pr-технологій у виборчих кампаніях Президента сша.
- •4.Загальні принципи комунікацій під час виборів.
- •5. Маніпулятивні пр-технології : український варіант.
- •Лекція 5. Особливості психологічного впливу реклами
- •1. Гіпноз у рекламі.
- •2. Навіювання.
- •3. Наслідування
- •4. Зараження
- •5. Переконання.
- •6. Стереотип.
- •8. Механізм «ореола».
- •9. Ідентифікація.
- •10. Технологія «25-го кадру».
- •11. Рекламні шоу.
- •12. Нейролінгвістичне програмування.
- •13. Соціально-психологічна установка.
- •Лекція 6. Сприйняття реклами споживачами
- •1. Модель впливу рекламу на людину.
- •2. Сприйняття реклами: як це відбувається.
- •Потреби особистості:
- •3. Магія дієвої реклами: текст і зображення.
- •Характерні особливості рекламних текстів.
- •Слід по можливості уникати в тексті:
- •Характерні особливості рекламних ілюстрацій
- •Лекція 7.
- •1. Форми регулювання pr-деільності
- •2. Основні вимоги до спеціалістів у зв’язку з громадськістю.
- •3. Етика pr: основні документи та принципи
- •8. Pr та креативність
- •Лекція 7. Реклама в системі маркетингових комунікацій
- •1. Структура соціально-психологічного впливу реклами на споживача
- •1.1. Когнітивний напрям рекламного впливу
- •1.2. Емоційний напрям рекламного впливу
- •1.3. Поведінковий компонент рекламного впливу
- •2. Концепція реклами як способу психологічного впливу
- •3. Види психологічних впливів у рекламних повідомленнях
- •3.1. Гіпноз
- •3.2. Навіювання
- •3.3. Наслідування
- •3.4. Зараження
- •3.5. Переконання
- •3.6. Стереотип
- •3.8. Механізм «ореола»
- •3.9. Ідентифікація
- •3.10. Технологія «25-го кадру»
- •3.11. Рекламні шоу
- •3.12. Нейролінгвістичне програмування
- •3.13. Соціально-психологічна установка
- •Лекція 8. Реклама в системі маркетингових комунікацій
- •1. Система маркетингових комунікацій у комплексі маркетингу.
- •2. Структура смк: основні та синтетичні засоби маркетингових комунікацій
- •2.1. Реклама.
- •2.2. Прямий маркетинг.
- •2.3. Паблік рилейшнз.
- •2.4. Стимулювання збуту.
- •2.5. Брендинг.
- •2.6. Участь у виставках і ярмарках.
- •2.7. Продакт плейсмент.
- •2.8. Неформальні вербальні маркетингові комунікації.
- •Лекція 9. Технології міжособистісних комунікацій
- •1. Засади ораторського мистецтва.
- •1.1. Предмет виступу
- •Поради для гарної промови:
- •1.2. Організація виступу
- •1.3. Мова виступу
- •Наочне приладдя
- •Декілька думок на закінчення
- •Позамовні навички комунікації
- •Статичні особливості й характеристики
- •Динамічні риси та особливості
- •Вираз обличчя
- •Візуальний контакт
- •Дотик як засіб спілкування
- •Особистий простір
- •Навколишня обстановка
- •Голос і його якісні характеристики
- •Використання тиші і часу
- •Передавання повідомлення за допомогою іміджу
- •Деякі підсумкові міркування
- •Завдання на практичне заняття:
4.Загальні принципи комунікацій під час виборів.
Головне практичне завдання будь-яких виборчих перегонів – уміло подати себе виборцям та одержати потрібну кількість їхніх голосів на свою користь. Для цього виборчими штабами, власне, й організовується та проводиться передвиборна кампанія, основною складовою якої є агітаційно-комунікаційна робота.
В ідеалі «пересічний виборець» мав би перейнятися розумінням вирішального значення свого голосу і, зваживши всі за і проти, виважено зробив свій вибір.
Але справжньої виваженості вибору можна було б досягти лише в тому випадку, якби пересічний виборець, маючи час та відповідну політичну освіту, уважно вивчив передвиборні програми всіх учасників виборчих змагань, порівняв їх між собою, у разі потреби отримав від кожного з кандидатів (партій чи блоків) додаткові пояснення і віддав перевагу тій перспективі, яка є більш переконливою і відповідає його системі цінностей та очікуваних змін суспільного і особистого буття. Проте такого ідеального стану майже ніколи не буває. Тому в ході виборчої кампанії кандидатами та їх політичними технологами до передвиборної агітації, як правило, висуваються дещо прагматичніші функціональні цілі та завдання.
У цілому передвиборна агітація як складова виборчої кампанії являє собою систематизовану пропагандистську діяльність кандидатів у депутати (політичних партій або їх виборчих блоків) з метою привернути увагу виборців до себе, до своїх передвиборних програм та спонукати їх до такої потрібної електоральної поведінки.
Передвиборна агітація може здійснюватися різноманітними формами та засобами комунікації:
- шляхом безпосередньої комунікації кандидатів або їхніх довірених осіб і прибічників з виборцями (збори громадян, зустрічі з колективами виборців або з окремими виборцями, розмови віч-на-віч, поширення різноманітних форм друкованих агітаційних матеріалів – листів, листівок, плакатів, буклетів тощо;
- шляхом опосередкованої комунікації кандидатів з виборцями за допомогою засобів масової інформації (друковані матеріали, публічні дебати, дискусії, «круглі столи», прес-конференції, інтерв'ю, виступи, політична реклама, відеофільми, теленариси та інші повідомлення про суб'єктів виборчих змагань, що не суперечать чинному законодавству).
З точки зору політично-технологічного підходу до політичних комунікацій, передвиборна агітація здійснюється задля досягнення таких практичних цілей:
1. Привернути увагу виборців або до окремих кандидатів у депутати, до їх особистих, ділових та політичних якостей, або до особливостей політичних партій, виборчих блоків партій та пропонованих ними списків кандидатів.
2. Інформувати виборців про програми кандидатів, політичних партій і виборчих блоків, надати електорату систему аргументів щодо гостроти тих проблем, розв'язати які пропонує кандидат, партія або блок партій.
3. Допомогти виборцям засвоїти інформацію певного змісту, домогтися, щоб вони під час голосування керувалися отриманими знаннями.
4. Зміцнити установки та лінію поведінки тих виборців, які поділяють точку зору кандидата або партії, постійно наголошувати їм на спільності ідейно-політичних, духовних та інших цінностей.
5. Зацікавити і привернути на свій бік тих, хто ще не визначився у своєму виборі, а також переконати пасивну частину електорату (особливо молодь) взяти участь у голосуванні і довести їй, що в умовах демократії, коли необхідно зробити вибір між минулим і майбутнім, кожний голос може виявитися вирішальним.
6. Змінити або спробувати змінити установки того кола виборців, що не поділяють ідейно-політичну позицію або програму кандидата чи партії. При цьому необхідно пам'ятати, що вирішити таку задачу надзвичайно важко. Переконані прибічники опонента будуть мало цікавитися змістом неприйнятної їм аргументації і, найімовірніше, не звертатимуть уваги на докази, що дисонують з їхньою позицією.
Будь-яка виборча кампанія завжди має основне функціональне завдання – адресно вийти на конкретні групи виборців та заручитися їх підтримкою. Задля того, щоб досягти успіху, організатори агітаційних кампаній будь-якого масштабу повинні дотримуватися таких ключових принципів зв'язків із громадськістю (виборцями):
• постійно проводити аналітичну роботу, виявляти проблеми, потреби й інтереси пріоритетних груп виборців та враховувати їх у своїх агітаційних зверненнях;
• систематично планувати комунікаційно-агітаційні заходи і своєчасно їх проводити;
• постійно відслідковувати й оцінювати пророблену роботу і в разі необхідності вносити відповідні корективи та докладати додаткових зусиль;
• приділяти особливу увагу не тільки використанню засобів масової інформації, а й міжособистісній комунікації з виборцями в ході кампанії;
• проводити точний відбір ЗМІ для того, щоб вийти на кожну пріоритетну групу електорату та ефективно поширити інформаційно-агітаційні матеріали серед виборців.
Та все ж слід пам’ятати, що будь-яка виборча кампанія завжди унікальна. Не існує якогось єдиного рецепта, що гарантує перемогу. Тільки творчий підхід у поєднанні з дотриманням певних загальних правил організації зв'язків з громадськістю (виборцями) дає змогу сподіватися на успіх. Адже виборча кампанія й проведення передвиборної агітації, – це не тільки наука, але й мистецтво використання наукових знань на практиці.
Цивілізований підхід до виборчих технологій і до форм та методів передвиборної агітації в усіх її проявах має являти собою сукупність звернень і дій кандидатів (партій і блоків) у депутати в межах чинного законодавства, етичних і моральних норм, що склалися в суспільстві.
Та, на жаль, завжди існує велика спокуса вдатися до брудних, маніпулятивних акцій, до використання «адміністративного ресурсу» та дій, які часто називають «чорним PR», «сірими», або «брудними», виборними технологіями. (Спитати, що таке «Чорний ПР»)
До них належить сукупність дій, спрямованих на створення штучних перепон, нейтралізацію або усунення конкурентів з виборчої боротьби, поширення компрометуючих матеріалів тощо. У рамках такої діяльності кандидат (партія або блок) разом зі своєю командою може використовувати такі форми і методи впливу на виборців і опонентів, які суперечать нормам суспільної моралі чи балансують на межі порушення законів України (а часто й порушують їх).