Переваги та недоліки карт гіперпосилань

Карти-зображення доцільно використовувати в таких випадках.

• Для побудови просторових зв'язків, зокрема географічних, які непросто задати окремими кнопками або текстом. Як приклад можна навести карту країни, поділену на області, кожна з яких пов'язана гіперпосиланням із відповідною веб-сторінкою.

• Як навігаційне меню, розміщене на кожній сторінці. Наприклад, замість того щоб на кожній сторінці настроювати зв'язки з різними частинами сайту, достатньо помістити карту гіперпосилань. Таке меню полегшує навігацію для відвідувача сайту.

Хоча карти-зображення є популярними, їх не вважають обов'язковими атрибутами веб-сторінок, оскільки вони мають певні недоліки.

• Якщо не передбачене альтернативне текстове меню, то для

користувачів, які не можуть завантажити графіку або відключили її, не залишається ніяких засобів навігації.

• Веб-сторінки з картами гіперпосилань потребують більше часу для завантаження порівняно з текстовими сторінками.

• У зображенні не завжди можна визначити області, які є гарячими

• У разі використання карт-зображень браузер не має можливості відзначати іншим кольором вже використані графічні посилання так, як це робиться для текстових посилань.

Отже, перш ніж обрати карту посилань як засіб навігації сайтом, слід замислитися над можливими наслідками. Карта є статичною і не змінюється під час переміщування відвідувача сайтом.

Оскільки вона займає багато місця, то знижується ефективність використання екрана монітора. З іншого боку, текст, хоч і займає небагато місця, але не так привертає увагу як зображення, і є менш привабливим. Тому, обираючи той чи інший інтерфейс користувача, слід враховувати всі «за» і «проти».

Розміщення та відтворення на веб-сторінках мультимедійних даних

Використання мультимедійних даних на веб-сторінках робить їх наочними, легкими для сприйняття. Крім того, завдяки поданню інформації не у вигляді тексту, який потрібно уважно читати, а у формі аудіозаписів та відеозображень, можна скоротити час

перегляду. Завдяки спеціальним модулям, вбудованим у браузер, аудіо- та відеофайли можуть відтворюватися прямо у його вікні.

Формати аудіо- та відеофайлів

Щоб зберегти звук чи відеоряд у файлі, його потрібно закодувати. Спосіб кодування визначається форматом файлу, а програмний модуль, який здійснює кодування (що, як правило, супроводжується стисканням) та розкодування, називають кодеком. Розглянемо детальніше поширені формати аудіо- та відео файлів.

Формати відеофайлів

Формат AVI (Audio Video Interleaved — аудіо- та відеодані, що чергуються) призначений для записування звуку та рухомих зображень.

AVI-дані можна редагувати, експортувати, стискати, використовуючи програми Adobe Premiere, Adobe After Effects та інші.

AVI-інформація зберігається у файлах із розширенням .avi. Для її відтворення потрібна спеціальна програма, яка входить у комплект поставки деяких браузерів. її можна також встановити додатково.

Технологія MOV, або QuickTime, призначена для створення, зберігання та відтворення мультимедійних даних. Вона дає змогу об'єднувати звук, текст, анімацію та відео в одному файлі. MOV- інформація зберігається у файлах із розширенням .mov. Програмне

забезпечення для її відтворення також постачається у комплекті з більшістю браузерів.

MPEG (Moving Pictures Experts Group — група експертів з обробки рухомих зображень) розробила стандарт стиснення відео- та аудіоданих. Для перегляду MPEG-даних за допомогою браузера слід використовувати додатковий модуль. Формат має кілька версій,

від MPEG-1 до MPEG-4. Відео файли цього формату мають розширення .mpeg. Формат ASF (Advanced Streaming Format — розширений формат потокових даних) розроблено корпорацією Майкрософт для файлів, що містять потокове аудіо та відео (потокову технологію буде розглянуто нижче). Файли цього формату зазвичай мають розширення .asf.