§ 2. Громадянств© України як елемент правового статусу

Громадянство — це постійний політико-правовий зв'язок особи з державою, що виявляється у здійсненні взаємних прав, свобод, законних інтересів і обов'язків людини як на території країни, так і за її межами. Його слід розглядати в об'єктивно­му і суб'єктивному розумінні. Об'єктивне розуміння конститу­ційного права на громадянство — це система конституційно-правових норм, що складають головний інститут конституцій­ного права та є засобом інституціоналізації принципів взаємо­відносин держави і людини'. У суб'єктивному розумінні — це

Кравченко В. В. Конституційне право України: Навч. посібник. - К., 1998. - С 10.

-138-

можливості людини мати постійний, необмежений у просторі, політико-правовий зв'язок її з конкретною державою, заснова­ний на юридичному визнанні державою цієї особи, внаслідок чого особа і держава набувають взаємних прав і обов'язків в обсязі та межах, передбачених Конституцією і законами дер­жави¹. Нас цікавить не взагалі громадянство, а конституційне право на громадянство України. Згідно з Конституцією (ст. 4) в Україні існує єдине громадянство, що є однією з основних за­сад розбудови суверенної та незалежної демократичної держа­ви. Людина є біосоціальною істотою (індивідом). її становище у суспільстві характеризується поняттям «особа». Якщо понят­тя «людина» здебільшого має біологічний зміст і стосується кожного індивіда людського роду від самого народження, то поняття «особа» переважно пов'язане з загальнолюдськими со­ціальними цінностями. Особа у суспільстві та державі може виступати як громадянин цієї держави, особа без громадян­ства, іноземець.

Отже, поняття «громадянин» — політико-правове і пов'язу­ється з існуванням держави і права. Україна сприйняла поши­рену в цивілізованому світі позицію щодо громадянства. Відпо­відно до українського законодавства громадянство регулюється не просто як правовий взаємозв'язок людини і держави, а є невід'ємним правом людини, що його держава зобов'язана ви­знавати, поважати і забезпечувати. Конституція та закони України увібрали в себе міжнародно-правові норми з питань громадянства, які зафіксовані у міжнародних актах універ­сального і спеціального характеру. До них можна віднести: а) Статути ООН; б) Загальну декларацію прав людини; в) Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 р.; г) Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації від 21 грудня 1965 p.; д) Кон­венцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18 грудня 1979 p.; e) Конвенцію про права дитини від 20 лис­топада 1989 p.; є) Гаазьку конвенцію, що регулює деякі пи­тання, пов'язані з колізією законів про громадянство від

Олійник А. Ю. та ін. Теорія держави і права: Навч. посіб. - К., 2001. С 155.

- 139 -

12 квітня 1930 р.; ж) Конвенцію Ради Європи про скорочення випадків багатогромадянства та про військову повинність у ви­падках багатогромадянства від 6 травня 1963 p.; з) Європей­ську конвенцію про громадянство від 6 листопада 1997 р, та інЛ

У Конституції України (ст. 4)-закріплюється той факт, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припи­нення громадянства України визначаються законом.

Правове регулювання громадянства в Україні на сьогодні здійснюється Законом України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 р. Цей закон відповідно до Конституції України визначає правовий зміст громадянства України, підстави та по­рядок його набуття і припинення, повноваження державних органів щодо вирішення питань громадянства та порядок ос­карження рішень дій чи бездіяльності державних органів і їх посадових осіб щодо питань громадянства. В законі визна­чаються загальні положення щодо: а) визначення термінів, які використовуються; б) принципів громадянства; в) належності до громадянства; г) законодавства про громадянство; д) пере­лік документів, що підтверджують громадянство України.

Законодавство про громадянство грунтується на таких прин­ципах;

• єдиного громадянства;

• запобігання виникненню випадків без громадянства;

• неможливості позбавлення громадянина України громадян­ ства України;

• визнання права громадянина України на зміну громадян­ ства;

• неможливості .автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства та автоматичного припинення громадянства України;

• рівності перед законом усіх громадян України;

• збереження громадянства Укра'іни незалежно від місця про­ живання;

¹ Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій / Упоряд. Т. Яблонської. - К., 1999. - С. 6-211.

гарантїі піклування та захист Україною своїх громадян, які перебувають за її межами. Закон визначає, що громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголо­шення незалежності України (24 серпня 1991 р„) постійно проживали на території України;

особи, незалежно від расового, національного, етнічного, со­ціального та іншого стану, положення чи переконань, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадян­ство України» ( 13 листопада 1991 р.) проживали в Україні та не були громадянами інших держав; особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 р. і в яких у паспорті колишнього СРСР зразка 1974 р. органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України» та "їх діти, що прибули, разом з ними, за умови, що на момент прибуття в Україну вони не досягай повноліття;

особи, які набули громадянства України відповідно до зако­нів України та міжнародних договорів. Документами, що підтверджують громадянство України є: паспорт¹ громадянина України; свідоцтво про належність до громадянства України: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; проїзний документ дитини; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну. Громадянство України набувається: за народженням; за територіальним походженням; внаслідок прийняття до громадянства; внаслідок поновлення у громадянстві; внаслідок усиновлення;

внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування; внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієз­датною, опіки;

-140-

-141-

• у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;

• внаслідок встановлення батьківства;

• за іншими підставами, передбаченими міжнародними дого­ ворами України.

За народженням громадянство України з моменту наро­дження набуває дитина:

• батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України;

• яка народилася на території України від осіб без громадян­ ства, що на законних підставах проживали на території України;

• яка народилася за межами України від осіб без громадян­ ства, які постійно на законних підставах проживали на те­ риторії України, і не набула за народженням громадянства іншої держави;

• яка народилася на території України від іноземців, які пост­ ійно на законних підставах проживають на території Украї­ ни, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків;

• яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянства того з батьків, якому надано статус біженця чи притулок в Україні;

• яка народилася на території України від іноземця та особи без громадянства, які постійно на законних підставах про­ живають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем;

• новонароджена, знайдена на території України, обоє з бать­ ків якої невідомі.

Іноземці та особи без громадянства за певних умов можуть

т їх клопотанням отримати громадянство України. До таких умов закон, відносить: а) визнання і дотримання Конституції і законів України; б) зобов'язання припинити іноземне грома­дянство або неперебування в іноземному громадянстві; в) без­перервне проживання на законних підставах на території Ук­раїни протягом останніх п'яти років; г) отримання дозволу на

-142 -

постійне проживання в Україні; д) володіння державною мо-'вою-або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування; є) наявність законних джерел існування.

Громадянство України не може отримати особа, яка: а) вчи­нили злочин проти людства чи здійснила геноцид; б) засудже­на в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого .злочи­ну; в) вчинила на території іншої держави діяння, що виз­нається законодавством України тяжким злочином.

Підставами припинення громадянства України є: а) вихід з громадянства України; б) втрата громадянства України; в) інші підстави, передбачені міжнародними договорами.

Вихід з громадянства України здійснюється за клопотанням особи. У виході з громадянства України може бути відмовлено, якщо особа, яка порушила клопотання про вихід, має невико­нані зобов'язання перед державою або майнові зобов'язання, з якими пов'язані інтереси юридичних чи фізичних осіб на тери­торії України, або якщо вихід з громадянства призведе до ста­тусу особи без громадянства.

Громадянство України втрачається:

1. якщо громадянин України добровільно набув громадян­ ства іншої держави;

2. якщо іноземець набув громадянства України і не подав документ про припинення іноземного громадянства чи декла­ рацію про відмову від нього;

3. якщо іноземець набув громадянства України і скористав­ ся правами або виконав обов'язки, які надає чи покладає на нього іноземне громадянство;

4. якщо особа набула громадянства внаслідок подання сві­ домо неправдивих відомостей чи фальшивих документів;

5. якщо громадянин України вступив на військову службу, в службу безпеки, правоохоронні органи, органи юстиції або органи державної влади чи органи місцевого самоврядування іноземної держави без згоди на те державних органів України.

Закон регулює повноваження державних органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства. До них належать: а) Президент України; б) Комісія при Президентові України з питань громадянства; в) спеціально уповноважений централь­ний орган виконавчої влади з питань громадянства та підпо-

-143 -

рядковані йому органи- г) Міністерство закордонних справ, дип­ломатичні представництва та консульські установи Украши.

Рішення з питань громадянства можуть .бути оскаржені до суду та в адміністративному порядку, Посадові та службові особи за порушення законодавства про громадянство притя­гуються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової, дисциплінарної та іншої юридичної відповідальності.

Отже, Конституція Украши та чинні закони регулюють пи­тання громадянства в Україні. Удосконалення чинного законо­давства та практики його застосування сприятиме покращен­ню правового становища особи в Україні,