Навчальне питання №1

Загальні обов'язки військовослужбовців. Військові звання. Начальники і підлеглі, старші і молодші.

Статут внутрішньої служби ЗС України встановлює перш за все загальні обов'язки військовослужбовців та взаємовідносини між ними. Усі положення Статуту перейняті турботою про те, щоб кожний військовослужбовець добре знав, сумлінно та вміло виконував свої службові обов'язки, постійно вдосконалював свої воєнні знання, дорожив честю і бойовою славою ЗС України, частини, підрозділу та честю свого військового звання.

Всі військовослужбовці мають усю повноту соціально-економічних, політичних та особистих прав і виконують усі обов'язки громадян України, передбачені Конституцією і законами України.

Кожному військовослужбовцю присвоюється військове звання відповідно до Закону України: "Про загальний військовий обов'язок і військову службу."

Статутом внутрішньої служби ЗС України передбачено розподіл військовослужбовців на рядовий склад, сержантський і старшинський склад, склад прапорщиків і мічманів, молодший і вищий старший офіцерський склад і вищій офіцерський склад. Військові звання військовослужбовців відображають їх рівень підготовки, військові знання та практичний досвід.

Зачитати статті № 12 - 17, звертаючи особисту увагу навчаємих на те, що про все , що сталося з військовослужбовцем, та зроблені йому зауваження, він забов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. За вчинені правопорушення військовослужбовці несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Далі зачитати та розтлумачити студентам зміст статей № 28 -31, при цьому пояснити, що начальник має право віддавати підлеглому накази й перевіряти їх виконання, а підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника й ставитися до нього з повагою.

Начальники, яким військовослужбовці підлеглі за службою, зокрема й тимчасово, стають прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий командир називається безпосереднім начальником.

Найбільше часу викладачу необхідно відвести на роз'яснення статті №32.

За своїм військовим званням начальниками є:

• сержанти і старшини - для солдатів і матросів однієї з ними військової частини;

• прапорщики і мічмани - для сержантів, старшин, солдатів, матросів однієї з ними військової частини;

• молодіші офіцери - для сержантів, старшин, солдатів, матросів;

• старіші офіцери з військовим званням підполковник, капітан 2 рангу, майор, капітан 3 рангу - для прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів, матросів:

• генерал-лейтенанти, генерал майори, полковники капітани 1 рангу — для молодших офіцерів, прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів, матросів;

- генерали армії України, генерал-полковники, адмірали -для старших і молодших офіцерів, прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів, матросів;

Військовослужбовці, які за своїм службовим становищем і військовим званням (статті № 31-32) не є відносно інших військовослужбовців начальниками або підлеглими, можуть бути старшими чи молодшими за військовим званням. Старшинство визначає військове звання.

Старіші за військовим званням мають право вимагати від молодших

за званням додержання військової дисципліни, громадьского порядку і форми одягу, а також правил поведінки і військового вітання.

Молодші за званням повинні беззастережно виконувати зазначені вимоги старших. У разі спільного виконання службових обов'язків військовослужбовцями, що не підпорядковані один одному, коли їх службові стосунки не визначені командиром (начальником), старший із них за посадою, а за рівних посад - старший за військовим званням є начальником.

Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу:

1. Чим визначається старшинство військовослужбовців ?

2. Хто є начальниками за військовим званням для сержантів, старшин й солдат ?