1.5. Об’єкт, предмет, мета і завдання етики соціальної роботи

Етика соціальної роботи – це складова частина етики, яка віддзеркалює особливості функціонування моралі в умовах здійснення соціальної роботи; наука про різнобічні аспекти моральної діяльності соціального працівника.

Об’єктом етики соціальної роботи є професійна мораль соціальних працівників.

Предметом етики соціальної роботи є закономірності вияву моралі в свідомості, поведінці, відносинах і діяльності соціального працівника.

Метою етики соціальної роботи є формування етичної свідомості спеціалістів соціальної сфери.

Найважливішими завданнями етики соціальної роботи є:

– дослідження теоретичних проблем моралі соціальної роботи;

– нормативна регламентація відносин, поведінки і дій окремих представників професійної групи та їх об’єднань;

– розробка проблем моральних аспектів соціальної роботи;

– виявлення вимог, які пред’являються до морального обличчя соціального працівника;

– вивчення особливостей моральної свідомості соціального працівника;

– формування відповідної етичної свідомості спеціалістів соціальної сфери.

– розробка питань морального виховання і самовиховання.

У такому контексті формулюють завдання етики соціальної роботи і вчені, особливо наголошуючи на теоретичному осмисленні вимог, які пред’являються суспільством до моральності соціального працівника.

Згідно з вимогами, соціальний працівник повинен бути носієм глибоких і всебічних знань; систематично оновлювати і поповнювати свої знання; любити свою професію; знати психологію клієнтів; бути великим гуманістом, справедливим і великодушним; бути активним громадянином, просвітником і носієм знань; бути патріотом України, активним носієм моральних переконань.

На сучасному етапі розвитку науки відносно самостійними галузями етичного знання стають педагогічна етика та етика соціальної роботи. Це зумовлено розширенням сфери педагогічного впливу в суспільстві, яке орієнтує особистість здійснювати освіту впродовж життя, актуалізацією соціальних інститутів держави, зростанням потреб духовного розвитку індивіда, розвитком інституції соціальної роботи.

Професійна етика соціального працівника визначає його рольову позицію і відношення з іншими людьми, включаючи клієнта і колег. Це набір зобов’язань, які відповідають цій рольовій позиції, і положень про етичну відповідальність за виконання своєї соціальної ролі.

Етика соціальної роботи є складовою філософської науки про роль моральних начал у діяльності працівників соціальних служб і має особливе значення для практики соціальної роботи. Як філософсько–соціологічне знання, відіграє унікальну роль у формуванні професійно–етичного образу спеціаліста.

Етику соціальної роботи доцільно розглядати, як науку про моральні цінності вчинків та поведінки соціального працівника у галузі діяльності, а мораль, відповідно як вимоги, які пред’являються до його реальної поведінки у процесі виконання ним службових обов’язків і побудови взаємовідносин з клієнтами та їх оточенням.

У практичній діяльності соціальна робота потребує використання:

– моральних ідеалів, що визначають загальні основні напрями її діяльності;

– правил щоденної діяльності, без дотримання яких неможливо реалізовувати моральні норми і принципи.