- •1.Становлення європейської системи захисту прав людини.
- •2. Ратифікація
- •Права, які захищаються Конвенцією
- •Конвенція забороняє
- •3. Принципи, на яких ґрунтується єкпл.
- •4. Принцип ефективного і динамічного тлумачення.
- •5. Принцип забезпечення правової визначеності.
- •6. Принцип автономного тлумачення
- •7. Принцип пропорційності та забезпечення рівності інтересів.
- •8. Звернення Європейського суду з прав людини до національного права держав-учасниць єкпл.
- •9. Суб’єкти звернення до Європейського суду з прав людини (єспл).
- •10.Правові підстави звернення фізичних осіб
- •11.Правові підстави звернення до суду неурядових організацій, груп.
- •12. Юрисдикція Європейського суду з прав людини.
- •13. Загальна характеристика організаційної структури Європейського суду з прав людини.
- •14. Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини в Україні: правові підстави
- •15. Функції Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини: ст.. 35 Конвенції.
- •16. Загальні умови подання заяви до Європейського суду з прав людини.
- •17. Вичерпання усіх внутрішньодержавних засобів правового захисту як одна з умов прийнятності заяви
- •18. Характеристика шестимісячного строку з дати винесення національними органами кінцевого рішення у справі як одна з умов прийнятності заяви
- •20. Витрати
- •21. Виконання рішення
- •22. Заходи загального характеру по виконанню рішень Європейського суду з прав людини в Україні.
- •25. Конвенція і практика Європейського суду як джерела права під час розгляду справ національними судами України
- •27. Питання про смертну кару в контексті статті 2 та 15 Конвенції.
- •28. Заборона смертної кари відповідно до Протоколів № 6 та 13 Конвенції.
- •29. Заборона катувань: стаття 3 Конвенції.
- •30. Заборона рабства та примусової праці: стаття 4 Конвенції.
- •2. Примусова чи обов’язкова праця
- •31. Право на свободу та особисту недоторканість : стаття 5 Конвенції.
- •32. Кримінально-правові підстави позбавлення волі: підпункти «а» та «с» пункту 1 статті 5 Конвенції.
- •33. Цивільно-правові підстави позбавлення волі: підпункти «b», «d», «е» та «f» пункту 1 статті 5 Конвенції
- •34. Процесуальні гарантії у випадку позбавлення волі: пункти 2,3 та 4 статті 5 Конвенції.
- •35. Компенсація за незаконний арешт або затримання: пункт 5 статті 5 Конвенції.
- •36. Сфера застосування статті 6 Конвенції (право на справедливий суд).
- •39. Поняття «розумного строку» розгляду справ, що сформоване Європейським судом з прав людини в практиці застосування статті 6 Конвенції.
- •42. Право на повагу приватного і сімейного життя, до житла і кореспонденції: стаття 8 Конвенції.
- •43. Право на шлюб і сім’ю ,рівноправність кожного з подружжя: стаття 12 Конвенції, стаття 5 Протоколу № 7.
- •44. Свобода думки, совісті та релігії: стаття 9 Конвенції.
- •45. Свобода вираження поглядів: стаття 10 Конвенції.
- •46. Свобода зібрань та об’єднання: стаття 11 Конвенції.
- •47. Поняття «власність» («майно»), що сформоване Європейським судом з прав людини в практиці застосування статті 1 Першого Протоколу.
- •48. Умови позбавлення власності, визначені пунктом 1 статті 1 Першого Протоколу.
- •49. Право на освіту: стаття 2 Першого Протоколу.
- •50. Заборона дискримінації : стаття 14 Конвенції.
14. Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини в Україні: правові підстави
діяльності.
Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини є посадовою особою, на яку Кабінетом Міністрів України покладено повноваження щодо забезпечення представництва під час розгляду справ про порушення положень Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року в Європейській Комісії з прав людини та Європейському Суді з прав людини.
Урядовий уповноважений у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами України, Внутрішнім регламентом Європейської Комісії з прав людини, Внутрішнім регламентом Європейського Суду з прав людини та цим Положенням.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо реалізації Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 31 травня 2006 р. N 784 Міністерством юстиції через Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини здійснюється представництво України в Європейському суді з прав людини у разі розгляду питань дотримання нею Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та звітування про хід виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України.
Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням Міністра юстиції. За умовами оплати праці, матеріально-побутового та іншого забезпечення Уповноважений прирівнюється до посади заступника міністра.
Відповідно до положення «Про Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 р. N 784:
1. Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини є посадовою особою, на яку покладено повноваження щодо забезпечення представництва України в Європейському Суді з прав людини (далі - Суд) під час розгляду справ про порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а також інформування Комітету Міністрів Ради Європи про хід виконання рішень Суду.
2. Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини (далі - Уповноважена особа) у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами України, регламентом Суду та цим Положенням.
3. Уповноваженою особою призначається особа, яка є громадянином України, має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менш як три роки, володіє однією з офіційних мов Ради Європи.
15. Функції Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини: ст.. 35 Конвенції.
Основними завданнями Урядового уповноваженого є:
а) представництво України в Європейському Суді з прав людини під час розгляду справ про порушення Україною положень Конвенції, а також під час розгляду справ за позовами України стосовно порушень положень Конвенції іншими державами - учасницями Конвенції;
б) координація роботи зацікавлених органів виконавчої влади, пов’язаної з підготовкою матеріалів для розгляду справ у Суді;
в) підготовка і внесення на розгляд Суду письмових доповідей, участь у слуханні справ, які розглядаються ними;
г) унесення на розгляд Кабінету Міністрів України пропозицій про усунення порушень положень Конвенції, недопущення таких порушень у майбутньому;
ґ) надання необхідної інформації уповноваженим особам, які прибуватимуть в Україну з метою проведення перевірок дотримання Конвенції.
На виконання основних завдань Урядовий уповноважений:
а) вивчає факти порушення прав людини в Україні відповідно до запитів Комісії та Суду;
б) відповідає на запити Суду, надає докази, надсилає повідомлення та додаткові письмові зауваження щодо справ про порушення положень Конвенції;
в) надає Суду інформацію та відповідні матеріали щодо справ про порушення Конвенції;
г) надсилає до відповідних державних органів України запити стосовно надання матеріалів і пояснень щодо конкретних випадків порушень прав людини;
ґ) виступає доповідачем у справах щодо порушення прав людини під час їх розгляду в Суді;
д) інформує Кабінет Міністрів України про хід розгляду справ у Суді;
е) подає Кабінетові Міністрів України пропозиції про запобігання порушенням прав людини в Україні;
є) проводить переговори з метою врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди з позивачем.
Діяльність Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини забезпечується Секретаріатом Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, структурним підрозділом Мін’юсту, яке очолює керівник Секретаріатом Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.