11. Поняття про виробничий та технологічний процеси. Складові технологічного процесу.

Виробничий процес – це сукупність взаємопов'язаних дій людей, засобів праці та природи, потрібних для виготовлення продукції. Основними елементами виробничого процесу є процес праці як свідома діяльність людини, предмети та засоби праці .

Це ресурсні складові виробничого процесу, які потребують певних витрат коштів. Поряд з цим у багатьох виробництвах використовуються природні процеси, які здійснюються під впливом сил природи (біологічні, хімічні процеси у аграрних та аграрно-промислових виробництвах, сушіння, остуджування деталей після термічної обробки тощо). Природні процеси потребують витрат часу, а витрат ресурсів — тільки у випадку їх штучної інтенсифікації.

Головною складовою виробничого процесу є технологічний процес — сукупність дій по зміні та значенню стану предмета праці. На підприємствах здійснюються різноманітні виробничі процеси. Їх поділяють передусім за такими ознаками: призначення, перебіг у часі, автоматизації.

За призначенням виробничі процеси поділяються на основні, допоміжні та обслуговуючі.

Основні процеси — це процеси безпосереднього виготовлення основної продукції) підприємства, яка визначає його виробничий профіль, спеціалізацію і поступає на ринок як товар для продажу.) Всі процеси у ряді виробництв поділяються на стадії: обробну, випускну (складальну).

Разом вони створюють основне виробництво. До допоміжних належать процеси виготовлення продукції, яка використовується на самому підприємстві для забезпечення правильного протікання основних процесів.

Допоміжні процеси групуються за їх призначенням, утворюючи такі. Допоміжні виробництва, як ремонтне, інструментальне, енергетичне та ін. Обслуговуючі процеси забезпечують нормальні умови здійснення основних і допоміжних процесів. До них належать складські, транспортні процеси.

За перебігом у часі виробничі процеси поділяють на дискретні (перервні) та безперервні. Дискретним процесам притаманна циклічність, пов'язана з виготовленням виробів певної форми, які обчислюються в штуках (машини, прилади, одяг-тощо). Безперервні - продуктивність одного робочого місця, кількість робочих місць.

12. Класифікація технологічних процесів Економічна оцінка технологічного процесу.

Технологічний процес – це частина виробничого процесу, що вміщує дії по зміні стану предмета праці.

В основу класифікації технологічних процесів покладені різні признаки, такі як: вид впливу на сировину і характер її якісних змін, спосіб організації, кратність обробки сировини і т.ін.

По характеру якісних змін сировини технологічні процеси підрозділяються на фізичні, механічні, біологічні, хімічні, фізико-хімічні.

Технологічні процеси класифікуютсья за такими ознаками:

за властивостями сировини, які змінюються в процесі її перероблення (фізичні, механічні та хімічні);

за способом організації;

за напрямом рухів теплових і сировинних потоків;

за агрегатним станом складових сировини;

за тепловим ефектом;

за основними рушіями (чинниками), які спричиняють і прискорюють технологічні процеси.

По способу організації технологічні процеси поділяються на дискретні(переривисті або періодичні) і безперервні.

В загальному вигляді будь-який технологічний процес можна розглядати як систему, яка має входи і виходи. Входами можуть бути: склад сировини, її кількість, температура і т. Ін., виходами – готова продукція, її кількість, якість і т.д.

Однак розподіл процесів на фізичні, механічні і хімічні є умовним, тому що важко провести чітку межу між ними, оскільки, механічні процеси часто супроводжуються зміною і фізичних і хімічних властивостей. Хімічні процеси, як правило, супроводжується механічними на всіх виробництвах.

Економічна оцінка варіанта технологічного процесу чи виконання окремої роботи передбачає порівняльний аналіз по приведених витратах і вибір варіанта, який забезпечує їх мінімальне значення:

ПВі = Сті + Ен * Кі

де ПВі – приведені витрати на одиницю продукції або роботи, грн.;

Сті – технологічна собівартість одиниці продукції або роботи, грн.;

Ен – нормативний коефіцієнт дисконтування;

Кі – питомі капітальні вкладення, грн.

 Технологічна собівартість одиниці продукції або роботи визначається за формулою:

 Ст = Сз + (Сп / О),

 де – Сз, Сп – умовно-змінні й умовно-постійні витрати, грн.;

О – обсяг виробництва продукції або виконаної робот.

 Порівняння двох варіантів технологічного процесу здійснюється із співвідношення їх технологічної собівартості, яка обчислюється наступним чином:

 Ст₁ = Сз₁·О + Сп₁ ,

Ст₂ = Сз₂·О + Сп₂ ,

 де – Ст₁ , Ст₂ – технологічна собівартість виробництва продукції або виконання роботи по кожному варіанту

 На основі порівняння варіантів визначається критична програма (Ок) виробництва продукції або виконання робіт, яка характеризує межу однакової економічної доцільності обох варіантів. Її обсяг обчислюють за формулою:

 Ок = (Сп2-Сп1) / (Сз1-Сз2).

 Отже, із варіантів вибирається той, собівартість якого для запланованої програми буде найменшою.