
- •Визначення технології та галузі промисловості.
- •Продуктивність. Собівартість. Якість продукції.
- •Матеріальні та енергетичні (теплові) баланси, принципи їх складання.
- •Охорона довкілля та праці на виробництві
- •5. Види та класифікація сировини.
- •6. Вода та повітря у промисловості
- •7. Корисні копалини та способи їх добування. Підготовлення сировини до перероблення.
- •8. Якість сировини та її вплив на якість продукції.
- •9. Раціональне використання сировини
- •10. Паливо. Енергія, її види та джерела
- •11. Поняття про виробничий та технологічний процеси. Складові технологічного процесу.
- •12. Класифікація технологічних процесів Економічна оцінка технологічного процесу.
- •13. Високотемпературні процеси
- •14.Низькотемпературні процеси
- •15.Поняття про каталіз та його види. Тверді контакти, їх склад і властивості.
- •1)Склад твердих контактів.
- •2) Властивості каталізаторів.
- •16.Суть і значення електрохімічних процесів. Основні закономірності електрохімічних процесів.
- •1)Будова електролізера.
- •18.Класифікація технологічних систем:
- •22. Поняття про корозію та агресивні середовища. Види корозії та корозійне руйнування
- •23. Корозостійкість металів і сплавів, способи захисту від корозії.
- •24. Термічна та хіміко – термічна обробка металів і сплавів
- •25. Загальні відомості про пластичні маси та їх властивості
- •29Виробництво сталі.
Визначення технології та галузі промисловості.
Техноло́гія — наука («корпус знань») про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) розв'язання задач людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці)
Галузь промисловості — сукупність споріднених підприємств, продукція яких має однакове економічне призначення, характеризується однотипністю використовуваної сировини, технологічних процесів, технічної бази, професійного складу кадрів і умов праці (електроенергетична, паливна, чорна та кольорова металургія, хімічна і нафтохімічна, машинобудівна, металообробна, лісова, деревообробна, легка, харчова та інші).
Продуктивність. Собівартість. Якість продукції.
Продуктивність підприємства (організації) — баланс між усіма чинниками виробництва (матеріальними, фінансовими, людськими, інформаційними тощо), що забезпечує найбільші обсяги виробництва за найменших витрат.
Собівáртість продýкції – сума грошових витрат підприємства (фірми), на виробництво і збут одиниці продукції, виконання робіт та надання послуг.
Якість продукції — це сукупність властивостей продукції, які зумовлюють її придатність задовольняти певні потреби відповідно до її призначення.
Матеріальні та енергетичні (теплові) баланси, принципи їх складання.
Під технологічним балансом розуміють результати розрахунків, виражені у
виді рівнянь, таблиць, діаграм, які відображають кількість введених і
отриманих у виробничому процесі, матеріалів і енергії. Тобто прихід і
розхід. В основі складання матеріальних і енергетичних ресурсів лежать закони
збереження матеріалів і енергії. В кожному матеріальному балансі
кількість введених у виробництво матеріалів повинно рівнятись кількості
отриманих основних і проміжних продуктів і відходів виробництва. Матеріальні і енергетичні баланси мають велике значення для аналізу і
ефективного здійснення виробничого процесу. З їх допомогою встановлюють
фактичний вихід продукції, коефіцієнти корисного використання, енергії,
розходи і втрати сировини, палива інших матеріалів. Дані технологічних
балансів і висновки із них широко використовуються технологами і
економістами при проектуванні нових і покращенні роботи існуючих
підприємств.
Складання технологічних балансів проводиться у двох етапах. Спочатку
складають матеріальний, а потім на його основі –енергетичний (або
тепловий) баланс.
Матеріальний баланс являється кількісним вираженням закону збереження
маси.
Охорона довкілля та праці на виробництві
Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» сприяє забезпеченню належної екологічної обстановки і тим, що закріплює повноваження органів державної влади і управління в галузі охорони навколишнього природного середовища; передбачає економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища, включаючи плату за спеціальне використання природних ресурсів і забруднення навколишнього природного середовища, утворення республіканського та місцевих позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища; передбачає контроль і нагляд у галузі охорони навколишнього природного середовища, відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до Закону України «Про охорону праці»,під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
Крім того, відповідно до вказаного Закону, роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Серед чималого переліку обов’язків роботодавця, передбаченого ст. 13 Закону України «Про охорону праці» є пункт про те, що роботодавець - розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці.