Семінарське заняття

Тема: Фізіологічні особливості організму людини.

Мета: Усвідомити, що вплив небезпек на людину залежить від фізіологічного стану організму людини.

План заняття

1. Питання для самопідготовки:

1. Анатомо-фізіологічні властивості людини.

2. Фізіологічні властивості організму людини при взаємодії з навколишнім середовищем.

3. Основні аналізатори безпеки життєдіяльності.

4. Значення гомеостазу та нервової системи для забезпечення безпеки організму людини.

5. Загальні уявлення про обмін речовин і енергію, основні види харчових речовин.

2. Завдання для самостійної роботи (виконуються письмово):

1. Розкрити властивості аналізаторів.

2. Описати механізм дії тактильного аналізатору.

3. Наслідки нестачі та на надлишку білків та жирів в організмі.

2.4 Як правильно харчуватися студентам.

2.5 Вплив І.П. Павлова на розвиток психології та фізіології..

3. Випасати ключові поняття по даній темі і дати їм визначення.

4. Законспектувати або дати анотацію наступним роботам:

4.1 Шаймарданова Л.Р.1, Пикалюк В.С. Стволова система // Морфологiя. – 2008. – №1. – С. 16 – 21.

4.2 Безкопыльный А.А. Физическая подготовленность учеников младшего школьного возраста с разными свойствами основных нервных процессов // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. – 2009. – №3. – С. 17 – 23.

4.3 Кривенцова І.В.Становление физического воспитания в высшем педагогическом учебном заведении // Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. – 2009. – №7. – С. 88 – 92.

Література:

1. Шостак В.И. Природа наших ощущений. – М.: Просвещение, 1983. – 127 с.

2. Бакка М.Т., Мельничук А.С., Сівко В.І. Охорона і безпека життєдіяльності людини: Конспект лекцій. – Житомир: Льонок, 1995. – 165 с.

3. Словарь-справочник по экологии / К.М. Сытник, А.В. Брайон, А.В. Городецкий и др. – К.: Наукова думка, 1994. – 666 с.

4. Вернадський В.С. Биосфера и ноосфера. – М.: Наука, 1989. – 262 с.

5. Васильев В.Н.. Здоровье и стрессы. – М.: Знание, 1991. – 160 с.

6. Безопасность жизнедеятельности: Учебник для вузов / Под общей ред. С.В. Белова. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высшая шк., 1999. – 448 с.

7. Асратян Э.А. Очерки по физиологии условных рефлексов. М. "Наука". 1970. – 120 с.

8. Анатомия, физиология, психология человека /Под ред. Батуева А.С. СПб.: Лань, 1998.

9. 2. Данилова Н.Н., Крылова А.Л. Физиология высшей нервной деятельности. – Ростов на - Дону: Феникс, 2001. – 480с.

1. Питання для самопідготовки (підготовка за матеріалами які були надані на лекційному занятті).

2. Завдання для самостійної роботи.

2.1. Розкрити властивості аналізаторів.

Аналізатори мають ряд властивостей:

— висока чутливість до адекватних подразників. Мірою кількісної оцінки чутливості є порогова інтенсивність подразника,, дія якого викликає відчуття;

— диференціальна (розрізняльна) чутливість. Аналізатори мають здатність виявляти відмінності за інтенсивністю подразника. Існує диференціальний поріг (найменша величина, на котру необхідно змінити силу подразника, щоб викликати мінімальну зміну відчуття).

Фізіолог Е. Вебер та фізик Г. Фехнер (Німеччина, середина минулого століття) встановили, що інтенсивність відчуттів пропорційна логарифму інтенсивності подразника, тобто існує кількісний взаємозв'язок між інтенсивністю відчуття та інтенсивністю подразника;

— аналізатори пристосовують рівень своєї чутливості до інтенсивності подразника (адаптація). Завдяки адаптації при високих інтенсивностях подразників чутливість знижується, а при низьких підвищується;

— здатність аналізаторів тренуватися, що знаходить прояв і у підвищенні чутливості та в прискоренні адаптації;

— здатність певний час зберігати відчуття після припинення і дії подразника.