Література

Основна:

1. Атаман О.B. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Навч. посібник. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 511 с.

2. Патологічна фізіологія: Підручник / М.Н. Зайко, Ю.В. Биць та і інші. – К.: Вища школа, 1995. – 615 с.

Додаткова:

1. Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П. Основы общей патологии. Ч. 2. Основы общей патофизиологии. – СПб:ЭЛБИ, 1999.

2. Общая патология человека: Руководство для врачей / Под ред. А.И. Струкова, В.В. Серова, Д.С. Саркисова. Т. 1. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Медицина, 1990. – 447 с.

3. Патофизиология // Под ред. В.Ю. Шанина – СПб: ЭЛБИ-СПб, 2005. – 639 с.

4. Литвицкий П.Ф. Патофизиология: Учебник: Т. 2. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2002. – Т.2. – …. с.

Тема 2. Патофізіологія нервової системи і. Актуальність теми

Нервова система людини регулює фізіологічні процеси організму на всіх його рівнях і забезпечує його існування як цілісної системи. Лише виконання всіх фізіологічних, тісно пов’язаних поміж собою, функцій нервової системи (інтегративної, сенсорної, моторної, секре­торної, трофічної) забезпечує оптимальне функціонування кожного органа. Як основна регулююча система організму нервова система бере участь у патогенезі кожної хвороби, формуючи негайні, обов’язкові, фі­зіологічні захисно-пристосувальні рефлекси та реакції, а також відтерміно­вані, не обов’язкові, патологічні рефлекси та реакції. Порушення цих механізмів призводить до порушення узгодженості функцій і дезадап­тації організму, розладів гомеостазу, тобто до розвитку різноманітних патологічних процесів.

Патологія нервової системи – це ушкодження невро-гуморально-гор­мональної регуляції, результатом якого є порушення нормального метабо­лізму, функції та структури організму загалом, здатності організму присто­совуватись до обставин мінливого довкілля, своєчасно та повноцінно від­новлювати пошкоджені обмінно-структурно-функціональні процеси.

Іі. Конкретні цілі

1. Загальні уявлення про причини і механізми, принципи класи­фікації порушень функцій нервової системи; особливості роз­витку типових патологічних процесів у нервовій системі.

2. Етіопатогенетична характеристика основних проявів пору­шень моторної, сенсорної, вегетативної, інтегративної діяль­ності нервової системи.

3. Роль центральних і периферичних механізмів у виникненні болю. Антиноцицептивні механізми.

4. Нейродистрофічний процес.

5. Розлади мозкового кровообігу.

Ііі. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Нормальна анатомія, гістологія	Анатомічна організація нервової системи; складові елементи нервової тканини на клітинному та ультраструктурному рівнях.
Біохімія	Особливості метаболізму нервової тканини
Нормальная фізіологія	Функції нервової системи: сенсорна, локомоторна, нейротрофічна, вегетативна, інтегративна; внутрішньоклітинні процеси (електрофізіологічні, нейрохімічні, аксоплазматичний транспорт)

Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
Ан(гіп)естезія	повна втрата (зниження) чутливості загалом чи окремих її різновидів.
Гіперстезія	підвищення чутливості організму до різних видів подразнень.
Дизестезія	розлад чутливості «якісного» характеру, який характеризується спотвореним сприйняттям зов­нішніх подразників
Гіперпатія	своєрідне хворобливе неприємне сприйняття різ­них різких подразників із втратою відчуття точної локалізації
Біль	це особливий різновид чутливості, неприємне відчуття, котрий виникає в організмі як реакція на ушкодження або у зв’язку із загрозою ушко­дження тканин, тісно пов’язаний з емоційними реакціями, супроводжується складними вегетативними і руховими реакціями.
Антиноцицептивні механізми	син. аналгезивні, це природні механізми, котрі беруть участь в процесах попередження і ліквідації патологічного болю.
Гіперкінезії	локомоторні розлади, котрі характеризуються надмірністю обсягу, кількості і швидкості довільних рухів.
Гіпокінезії	локомоторні розлади з обмеженням обсягу, кількості і швидкості довільних рухів.
Параліч, парез	повна втрата (зниження) чутливості загалом чи окремих її різновидів.
Спінальний шок	підвищення чутливості організму до різних видів подразнень.
Нейродистрофічний процес	розлад чутливості «якісного» характеру, який характеризується спотвореним сприйняттям зовнішніх подразників
Інсульт	своєрідне хворобливе неприємне сприйняття різних різких подразників із втратою відчуття точної локалізації

2. Теоретичні питання до заняття:

1. Патологія нервової системи: причини, принципи класифікації, особливості типових патологічних процесів у нервовій сис­темі.

2. Розлади сенсорних функцій нервової системи: механо-, термо, пропріо- і ноцицепції; порушення проведення сенсорної ін­формації, прояви ушкодження вищих сенсорних структур головного мозку.

3. Біль: причини та механізми розвитку; принципи класифікації; характеристика окремих варіантів болю (соматичний, вісце­ральний, невралгія, каузалгія, фантомний, таламічний); реакції організму на біль (емоційні, вегетативні, рухові), емоційно-больовий стрес, больовий шок; природні антиноцицептивні механізми; принципи та методи протибольової терапії.

4. Порушення локомоторної функції нервової системи: причини, механізми розвитку. Паралічі та парези периферичні, центра­льні. Спінальний шок. Рухові порушення підкіркового поход­ження. Порушення, пов’язані з ураженням мозочка. Судоми. Порушення нервово-м'язової передачі. Міастенія.

5. Порушення вегетативних функцій нервової системи. Синдром вегетосудинної дистонії.

6. Порушення трофічної функції нервової системи. Нейрогенні дистрофії. Етіологія, патогенез.

7. Розлади інтегративних функцій центральної нервової системи, причини і механізми: порушення електрофізіологічних, нейро­хімічних процесів, діяльності іонних каналів, порушення обмі­ну нейротрансмітерів, нейромодуляторів, нейрогормонів. Патологічне збудження і патологічне гальмування нервових центрів. Неврози.

8. Гострі і хронічні розлади мозкового кровообігу, причини і механізми розвитку: інсульт, набряк і набухання головного мозку, внутрішньочерепна гіпертензія.