
- •Тема 1. Об’єкти аудиторської діяльності.
- •Класифікація аудиту
- •Тема 4. Організація внутрішнього аудиту
- •Цілі та задачі внутрішнього аудиту
- •Типи організаційної структури служби внутрішнього аудиту та їх характеристика
- •Методичні прийоми аудиту
- •Методичні прийоми організації внутрішнього аудиту
- •Спеціальні методичні прийоми внутрішнього аудиту
- •Тема 7. Методика аудиту необоротних активів.
- •Тема 8. Методика аудиту запасів і витрат діяльності.
- •Тема 9. Методика аудиту грошових коштів і дебіторської заборгованості.
- •Тема 11.Методика аудиту капіталу та зобов’язань.
- •Тема 12. Організацій і методика аудиту фінансової звітності
Типи організаційної структури служби внутрішнього аудиту та їх характеристика
Тип структури |
|
Лінійне адміністративне підпорядкування |
Робітники служби внутрішнього аудиту прямо підпорядковуються керівнику підприємства. Такий підхід має місце на малих і середніх підприємствах |
Лінійно-штабне підпорядкування |
Служба внутрішнього аудиту поділяється на сектори, а керівник цього органу дає розпорядження керівникам секторів. Такий підхід є виправданим тільки на великих підприємствах з складною організаційною структурою |
Комбінована структура |
Передбачає передачу окремим службам управління частини прав і функціональних обов’язків внутрішніх аудиторів |
Таблиця 4.3
Методичні прийоми аудиту
Прийоми |
Характеристика |
1. Наукове мислення |
Використовується для вивчення всіх об’єктів внутрішнього аудиту. Критично вивчаючи кожний об’єкт, аудитор визначає найбільш ефективний метод аудиту, за якого він може використовувати евристичні методи, експертизу документів, матеріальних цінностей; Лабораторних та інших аналізів; контрольних перевірок |
2. Моделювання |
Дає можливість розробити фінансові прогнози, запобігти та усунути негативні тенденції розвитку підприємства |
3. Фактичний аудит |
Включає: інвентаризацію, обстеження, лабораторні аналізи, контрольні заміри виконаних робіт, контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво, безпосередній контроль якості продукції на робочих місцях та інш. |
4. Документальний аудит |
Включає: зустрічну перевірку, рахункові перевірки, прийоми спеціальних розрахунків, статистичні методи, економіко-математичні методи, прийоми програмного контролю інформації, прийоми експертної оцінки документів, балансовий метод та інш. |
Таблиця 4.4
Методичні прийоми організації внутрішнього аудиту
Методичні прийоми |
Характеристика |
1. Суцільна перевірка |
При суцільні перевірці перевіряються всі масиви інформації без виключення за господарськими процесами, які відбулися на підприємстві. На основі суцільної перевірки внутрішній аудитор робить висновок про достовірність, доцільності і законності відображення в бухгалтерському обліку та звітності дій і подій, здійснених за весь період, що перевіряється. Такі перевірки найбільш точні, але потребують дуже великих трудових і матеріальних витрат |
2. Вибіркова перевірка |
Передбачає застосування аудиторських процедур менш чим до 100 % масивів інформації, які дозволяють внутрішньому аудитору отримати аудиторські докази і, оцінивши окремі характеристики вибраних даних, розповсюдити дієвість цих доказів на всю сукупність даних. Внутрішній аудитор повинен ретельно формувати вибірку з урахуванням сукупності даних, об’єму вибірки. Вибірка повинна бути репрезентативною, тобто відображати усі властивості генеральної скупості. Вибірковий метод перевірки дозволяє з найменшими витратами отримати результат надійності внутрішньогосподарського контролю і скласти думку про достовірність, доцільність і законність господарських операцій, відображених у бухгалтерському обліку та звітності |
3. Документальна перевірка |
Перевірка документів і записів, яка може бути: - формальною – полягає у візуальній перевірці правильності записів усіх реквізитів, у виявленні безпідставних виправлень, підчисток, дописок в тексті і цифрах, у перевірці достовірності підписів посадових і матеріально відповідальних осіб; - арифметичною – полягає в перевірці правильності розрахунків у документах, облікових регістрах та формах звітності; - перевіркою по суті – дає можливість встановити законність і доцільність відображення операцій на рахунках та включення у статті витрат і валових доходів |
4. Фактична перевірка |
Перевірка кількісного та якісного стану об’єктів, який встановлюється шляхом обстеження, огляду, заміру, перерахунку, зваження, лабораторного аналізу та інших засобів перевірки фактичного стану активів |
5. Аналітична перевірка |
Оцінка фінансових показників за допомогою вивчення достовірних залежностей між ними |
6. Комбінована перевірка |
Поєднання суцільної, вибіркової та аналітичної перевірок |
Таблиця 4.5