Типи організаційної структури служби внутрішнього аудиту та їх характеристика

Тип структури

Лінійне

адміністративне підпорядкування

Робітники служби внутрішнього аудиту прямо

підпорядковуються керівнику підприємства. Такий підхід має місце на малих і середніх підприємствах

Лінійно-штабне

підпорядкування

Служба внутрішнього аудиту поділяється на сектори,

а керівник цього органу дає розпорядження

керівникам секторів. Такий підхід є виправданим тільки

на великих підприємствах з складною організаційною

структурою

Комбінована

структура

Передбачає передачу окремим службам

управління частини прав і функціональних обов’язків внутрішніх аудиторів

Методичні

прийоми

Характеристика

1. Суцільна перевірка

При суцільні перевірці перевіряються всі масиви інформації без виключення за господарськими процесами, які відбулися на підприємстві. На основі суцільної перевірки внутрішній аудитор

робить висновок про достовірність, доцільності і законності відображення в бухгалтерському обліку та звітності дій і подій, здійснених за весь період, що перевіряється. Такі перевірки найбільш точні, але потребують дуже великих трудових і матеріальних витрат

2. Вибіркова перевірка

Передбачає застосування аудиторських процедур менш чим до

100 % масивів інформації, які дозволяють внутрішньому аудитору отримати аудиторські докази і, оцінивши окремі

характеристики вибраних даних, розповсюдити дієвість

цих доказів на всю сукупність даних. Внутрішній аудитор

повинен ретельно формувати вибірку з урахуванням

сукупності даних, об’єму вибірки. Вибірка повинна бути репрезентативною, тобто відображати усі властивості генеральної скупості. Вибірковий метод перевірки дозволяє з найменшими витратами отримати результат надійності внутрішньогосподарського контролю і скласти думку про достовірність, доцільність і законність господарських операцій, відображених у бухгалтерському обліку та звітності

3. Документальна перевірка

Перевірка документів і записів, яка може бути:

- формальною – полягає у візуальній перевірці правильності записів

усіх реквізитів, у виявленні безпідставних виправлень, підчисток, дописок в тексті і цифрах, у перевірці достовірності підписів посадових і матеріально відповідальних осіб;

- арифметичною – полягає в перевірці правильності розрахунків у документах, облікових регістрах та формах звітності;

- перевіркою по суті – дає можливість встановити законність і доцільність відображення операцій на рахунках та включення

у статті витрат і валових доходів

4. Фактична перевірка

Перевірка кількісного та якісного стану об’єктів, який

встановлюється шляхом обстеження, огляду, заміру, перерахунку, зваження, лабораторного аналізу та інших засобів перевірки

фактичного стану активів

5. Аналітична перевірка

Оцінка фінансових показників за допомогою вивчення достовірних залежностей між ними

6. Комбінована перевірка

Поєднання суцільної, вибіркової та аналітичної перевірок