4. Від чого відповідно до теорії Дж.М. Кейнса залежить динаміка особистого споживання й інвестицій?

Споживчий попит, а отже, особисте споживання, зале­жить від сукупного грошового доходу і від того, як витра­чається цей дохід. Інакше кажучи, вони залежать від про­порції, в якій дохід розпадається на витрати на споживан­ня і заощадження.

Зі зростанням доходів зростає і попит, збільшуються витрати на споживання, але не в тій пропорції, в якій зро­стають доходи. У міру зростання доходів приріст споживан­ня сповільнюється. Причиною цього, за термінологією Кей­нса, є "основний психологічний закон": у міру зростання багатства схильність до споживання зменшується, а части­на доходу, що відкладається на заощадження, збільшуєть­ся. (Заощадження практично дорівнює різниці між розмі­ром доходу і рівнем споживання.)

На відміну від класиків, для яких прагнення до заоща­дження є позитивним фактором, Кейнс доходить іншого ви­сновку: зростання заощаджень, на його думку, може пере­шкоджати економічному зростанню. Справа в тому, що динаміка заощаджень і динаміка інвестицій залежать від різних факторів: заощадження - - від зростання доходу, інвестиції — від рівня відсоткової ставки й очікуваної при­бутковості капіталовкладень.

Надлишкові заощадження призводять до надлишкової пропозиції. У підсумку прибутковість інвестицій знижуєть­ся. Грошові заощадження зростають, а не спрямовуються у вигляді реальних інвестицій у галузі, що забезпечують еко­номічне зростання.

Проблема, за Кейнсом, полягає в тому, щоб подолати розрив між випереджальним зростанням заощаджень та інвестиціями, що відстають від них.

5. Поясніть зміст "основного психологічного закону" Дж.М. Кейнса

При зростанні доходу, що йде на споживання, більша частина його переважно витрачається на купівлю предметів тривалого користування. Ці предмети відносно дорожчі за звичайні споживчі товари, кошти на їх купівлю мають пев­ний час нагромаджуватися.

Структура споживання населення змінюється. Так, структура споживання найманих робітників починає нага­дувати структуру споживання великих власників, основна функція яких полягає у нагромадженні коштів, примно­женні капіталу.

Кейнс називає мотиви поведінки людей, яка має тенден­цію до свідомого стримування тих витрат, які спрямову­ються на придбання споживчих товарів. Він виділяє вісім мотивів, серед яких основні — скнарість, передбачливість, ощадливість.

У результаті дії цих мотивів гранична схильність до спо­живання в суспільстві падає. А саме з нею пов'язаний споживчий попит. Обсяг заощаджень, що збільшується, не встигає поглинатися попитом на інвестиційні товари (рис. 9.2).

6. Що таке коефіцієнт мультиплікації?

Яку роль він відіграє в теорії Дж.М. Кейнса?

Мультиплікатор (від лат. multiplicator — той, що мно­жить) означає множник. Мультиплікатор, що виражає зв'я­зок між приростом інвестицій і приростом доходу, підси­лює (множить) вплив інвестиційного попиту на збільшення доходів:

Рис. 9.2. "Основний психологічний закон" Дж.М. Кейнса

У чому полягає сутність мультиплікаційного ефекту?

Насамперед у тому, що збільшення інвестиційного по­питу неминуче супроводжується збільшенням попиту на споживчі товари, причому в більшому обсязі, ніж попиту на інвестиції. Зростання доходів працівників, зайнятих в інвестиційному секторі, означає збільшення їхнього попиту на споживчі товари. Отже, зростають виробництво і доходи в галузях, що виробляють предмети споживання. У свою чергу, це зумовлює розширення виробництва і доходів у "третинному" секторі. Первісний "поштовх" до розширен­ня виробництва буде наростати за принципом ланцюгового зв'язку між галузями.

Ефект мультиплікації залежить від первісного "поштов­ху" і частки доходу, виділеного його одержувачами на спо­живання, тобто від граничної схильності до споживання. Чим більша гранична схильність до споживання, тим ви­щий коефіцієнт мультиплікації.

Мультиплікаційний ефект виявляє себе за певних умов: наявності незайнятих потужностей, вільної робочої сили.

Його дія найбільш помітна в умовах піднесення. У разі зни­ження інвестиційного попиту мультиплікатор діє зі знаком "мінус", падіння інвестицій супроводжується кумулятив­ним падінням споживчого попиту.