- •Тексти лекцій
- •Історія розвитку господарства та економічної думки Стародавнього світу і Середньовіччя
- •Тема 1 . Предмет та метод історії економіки та економічної думки
- •1. Історія економіки та економічної думки як наука
- •2. Предмет, методи та завдання курсу
- •3. Етапи та напрями розвитку історії економіки та історії економічної думки
- •Етапи розвитку історії економічної думки
- •Етапи та напрями розвитку історії економіки
- •4. Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •Тема 2. Господарство та економічна думка Стародавнього світу
- •1. Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства.
- •2. Господарство країн Стародавнього Сходу та його відображення в економічній думці
- •3. Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав
- •Тема 3. Розвиток господарства та економічної думки епохи феодалізму
- •1. Історичні умови формування та своєрідність економічної думки середньовіччя
- •Історичний портрет епохи
- •2. Загальні риси феодального господарства у Європі
- •3. Становлення та розвиток феодальної системи господарства в окремих країнах Європи Франція
- •Німеччина
- •Київська Русь
- •4. Економічна думка Середньовіччя
- •Розвиток ринкового господарства та основні напрями економічної думки
- •Тема 4. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (16 – перша половина 17 століття)
- •1. Передумови виникнення ринкового господарства в надрах пізньофеодального суспільства
- •2. Меркантилізм — перша економічна концепція доринкової економічної теорії
- •3. Економічний розвиток європейських країн у період переродження у ринкове феодального господарства наприкінці XV — на початку XVI ст.
- •4. Великі географічні відкриття та їх вплив на економічний розвиток Європи
- •«Революція цін» та її вплив на господарський розвиток Європи
- •Колоніалізм епохи первісного нагромадження капіталу
- •Значення Великих географічних відкриттів
- •Тема 5. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (2-га половина 17 – 1-ша половині 19 ст.)
- •1. Започаткування класичної політичної економії в Англії та Франції
- •Започаткування класичної школи в Англії.
- •Виникнення класичної політичної економії у Франції.
- •Економічне вчення фізіократів
- •Проголосив ідею "природного порядку" як "першого прояву фізичної необхідності, яку неможливо ігнорувати".
- •5. Дав досить глибоке, як на ті часи, визначення капіталу, започаткував поділ капіталу на основний та оборотний.
- •2. Промисловий переворот у провідних країнах світу Промисловий переворот в Англії.
- •Промисловий переворот у Німеччині та сша.
- •Соціально-економічні наслідки промислового перевороту в провідних країнах світу.
- •3. А. Сміт як фундатор економічної науки
- •4. Еволюція класичної політекономії в Англії
- •5. Еволюція класичної політичної економії у Франції та сша Класична політична економія у Франції
- •Класична політична економія у сша
- •6. Завершення класичної політичної економії у творах Дж.С.Мілля
- •Тема 6. Критика класичної політичної економії у 19 ст.
- •1. Критичний напрям економічної теорії
- •6. Твердження, згідно з яким добробут суспільства залежить не стільки від розвитку його продуктивних сил, скільки від справедливого розподілу створеного багатства.
- •2. Рушійною силою економічної діяльності та стимулом економічного прогресу вважав індивідуальну свободу, засновану на приватній власності та вільному розпорядженні результатами власної праці.
- •8.Обґрунтував необхідність подолання внутрішньої суперечливості вартості шляхом реформування сфери обміну.
- •2. Соціалістичні утопічні вчення
- •3. Зрівняльний розподіл, відсутність соціальної нерівності.
- •3. Економічна теорія к.Маркса
- •Економічні ідеї “Капіталу”
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина 19 – початок 20 ст.)
- •1. Основний зміст процесу індустріалізації
- •2. Аграрний розвиток провідних країн світу в період їх індустріалізації
- •3. Формування світового ринку
- •4. Передумови виникнення й методологічні принципи маржиналізму і неокласичної теорії
- •5. Формування і розвиток історичної школи
- •6. Виникнення інституціоналізму і його розвиток на початку хх ст.
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства й основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина 19 - початок 20 ст.)
- •1. Промисловий переворот в Україні
- •2. Сутність аграрних реформ 1848 р. І 1861р.
- •3. Зародження і розвиток української кооперації. Фінанси та кредит
- •4. Загальні умови і основні напрямки розвитку економічної думки в Україні наприкінці 19 – початку 20 ст.
- •Господарство та економічна думка в епоху регульованих ринкових відносин та основні їх тенденції на зламі тисячоліть
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку країн Європи (перша половина 20 ст.)
- •1. Розвиток світового капіталістичного господарства на початку XX ст. Й у період Першої світової війни. Становлення системи регульованого капіталізму
- •2. Світова економічна криза 1929—1933 років та економічні дослідження в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації
- •3. Економічний розвиток європейських країн і сша у період Другої світової війни
- •4. Поширення кейнсіанства в різних країнах. Неокейнсіанство та посткейнсіанство. Історичні передумови виникнення кейнсіанства
- •Теоретична система та економічна програма Дж.М. Кейнса
- •Поширення кейнсіанства в різних країнах
- •Неокейнсіанські теорії економічного зростання
- •Посткейнсіанство
- •Кейнсіанська теорія та економічна політика
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина 20 ст.)
- •1. Економіка країн світу в роки другої світової війни. Економічні наслідки другої світової війни
- •2. Тенденції й напрями розвитку світового господарства другої половини хх ст.
- •3. Індустріалізація сільського господарства
- •4. Основні форми і напрями розвитку міжнародних економічних відносин
- •5. Економічні концепції монетаристів
- •6. Теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань»
- •7.Неоінституціоналізм та його особливості
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець 20 - початок 21 ст.)
- •1. Динаміка світового господарського розвитку другої половини хх – початку ххі ст.
- •2. Економічний розвиток країн, що розвиваються. Основні риси стратегії їхніх економічних програм
- •3. Характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
- •4. Соціально-інституціональний напрям в сучасній економічній науці
- •Тема 12. Економічний розвиток України в 20 – на початку 21 століття
- •1. Економічне становище України в міжвоєнний період
- •Індустріалізація та колективізація урср
- •2. Відновлення господарського потенціалу після другої світової війни.
- •3. Причини і форми застійних явищ в економіці в 1970-1980-х рр.
- •4. Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в перші роки незалежності
- •5. Участь України в світовому господарстві
- •6. Сучасний етап розвитку української економічної думки
Тема 3. Розвиток господарства та економічної думки епохи феодалізму
План лекції
1. Історичні умови формування та своєрідність економічної думки середньовіччя
2. Загальні риси феодального господарства у Європі
3. Становлення та розвиток феодальної системи господарства в окремих країнах Європи
4. Економічна думка Середньовіччя
1. Історичні умови формування та своєрідність економічної думки середньовіччя
Хронологічні межі епохи середньовіччя охоплюють період з V до середини XVII ст., який у європейських народів був пов'язаний із зародженням, пануванням та розкладом феодалізму.
Особливості середньовічного періоду еволюції людського суспільства пов'язані:
з домінуванням натурального господарства, визначальним впливом на життя суспільства традицій та звичаїв;
пануванням великого феодального землеволодіння, дрібним селянським землекористуванням;
позаекономічним примусом безпосередніх виробників;
широким розвитком відносин корпоративного типу (общин, ремісничих цехів, купецьких гільдій тощо);
формуванням європейських народностей та утворенням централізованих держав;
політичною роздробленістю та ієрархічною структурою влади;
пануванням богословського, теологічного світогляду, за якого
найвищим джерелом істини визнавалось Священне писання;
• зростанням влади та економічної могутності церкви.
Історичний портрет епохи
Епоха середньовіччя охоплює період з V по XVII ст. Характерними ознаками господарського устрою цього періоду є яскраво виражений натуральний характер, панування феодальних ієрархічних відносин, зорієнтованих на традиції та відтворення існуючого ладу у поєднанні з елементами ринкової та командної систем.
Домінуючою сферою господарського життя було сільське господарство. Організація ремесла і торгівлі мала строго регламентований характер. Купецькі гільдії впорядковували торговельні відносини, а строгі цехові статути визначали технологію, інструменти та тривалість ремісничого виробництва. Основою розподільчих відносин була рента, яка існувала у трьох формах: відробітку, продуктових і грошових виплат.
Соціальну структуру суспільства складали селяни, які перебували у залежності від землевласників і були платниками основної маси феодальних повинностей; власники землі, феодали, які були звільнені від податків, але зобов'язані нести військову повинність, здійснювати судочинство і підтримувати наявний порядок. Частка інших верств населення (служителів церкви, торговців та ремісників, слуг тощо) була незначною.
Порівняно з античністю епоха середньовіччя (особливо раннього, так званих "похмурих часів") характеризувалась занепадом суспільних інститутів і систем, жорстокими війнами, епідеміями, бідністю, неуцтвом, занепадом у сфері науки і освіти.
Ядром світогляду феодального суспільства, його ідеологічною і моральною основою було християнство, яке у IV ст. стало державною релігією. У середні віки монастирі були великими адміністративно-господарськими центрами, виробничими осередками, соціальними притулками, культурними, освітніми центрами, які монополізували просвітництво аж до XIII—XIV ст. Середньовічна університетська наука отримала назву схоластики (від гр. зспоіа — школа) і знайшла яскраве вираження у богослов'ї, зверненні до Біблії як до найвищого критерію істини. Важливу роль відігравала патристика (трактати "отців церкви" Тертуліана, Климента, Кіпріана, Григорія, Августина Блаженного та ін.), яка мала нормативний характер.
Феодальний устрій господарської діяльності та релігійна оболонка, які охопили всі форми інтелектуально-художньої діяльності, справили визначальний вплив на розвиток економічної думки середньовіччя, зумовивши її:
• натурально-господарську орієнтацію та практицизм,
прагнення дослідити принципи раціональної організації феодального помістя, взаємовідносин натурального і товарного господарства тощо;
тісний зв'язок з економічною політикою держави, спрямованою на захист феодального устрою, обґрунтування законності феодального землеволодіння, вічності станового поділу суспільства тощо;
яскраво виражений теологічний (богословський) характер, релігійно-етичну форму викладу економічних ідей, догматизм, хитросплетіння схоластичних і софістичних суджень;
ретроспективність, консерватизм, творчість у межах єдиного канону і традицій. Формулюючи економічні ідеї на основі синтезу релігійних догм та учень античності, середньовічні автори вважали, що "тільки давнє є справжнім, а справжнє є істинним"; *
тлумачний, інтерпретаційний характер, нормативізм.
Як і в епоху стародавнього світу економічна думка середньовіччя ще не виокремилась у самостійну галузь знань в силу синкретизму (нерозчленованості, злитості) середньовічної культури. Основними джерелами дослідження економічних ідей епохи середньовіччя є:
юридичні кодекси, цехові статути, міське право, покликані впорядкувати повсякденне господарське життя на основі стійких правових норм, захистити власність та регламенту вати розподільчі відносини;
релігійні твори, церковні пам'ятки, присвячені дослідженню етичних проблем та прагненню привести господарську практику у відповідність до божественних настанов;
"єресі" та вимоги селянських повстань тощо.