- •Тексти лекцій
- •Історія розвитку господарства та економічної думки Стародавнього світу і Середньовіччя
- •Тема 1 . Предмет та метод історії економіки та економічної думки
- •1. Історія економіки та економічної думки як наука
- •2. Предмет, методи та завдання курсу
- •3. Етапи та напрями розвитку історії економіки та історії економічної думки
- •Етапи розвитку історії економічної думки
- •Етапи та напрями розвитку історії економіки
- •4. Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •Тема 2. Господарство та економічна думка Стародавнього світу
- •1. Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства.
- •2. Господарство країн Стародавнього Сходу та його відображення в економічній думці
- •3. Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав
- •Тема 3. Розвиток господарства та економічної думки епохи феодалізму
- •1. Історичні умови формування та своєрідність економічної думки середньовіччя
- •Історичний портрет епохи
- •2. Загальні риси феодального господарства у Європі
- •3. Становлення та розвиток феодальної системи господарства в окремих країнах Європи Франція
- •Німеччина
- •Київська Русь
- •4. Економічна думка Середньовіччя
- •Розвиток ринкового господарства та основні напрями економічної думки
- •Тема 4. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (16 – перша половина 17 століття)
- •1. Передумови виникнення ринкового господарства в надрах пізньофеодального суспільства
- •2. Меркантилізм — перша економічна концепція доринкової економічної теорії
- •3. Економічний розвиток європейських країн у період переродження у ринкове феодального господарства наприкінці XV — на початку XVI ст.
- •4. Великі географічні відкриття та їх вплив на економічний розвиток Європи
- •«Революція цін» та її вплив на господарський розвиток Європи
- •Колоніалізм епохи первісного нагромадження капіталу
- •Значення Великих географічних відкриттів
- •Тема 5. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (2-га половина 17 – 1-ша половині 19 ст.)
- •1. Започаткування класичної політичної економії в Англії та Франції
- •Започаткування класичної школи в Англії.
- •Виникнення класичної політичної економії у Франції.
- •Економічне вчення фізіократів
- •Проголосив ідею "природного порядку" як "першого прояву фізичної необхідності, яку неможливо ігнорувати".
- •5. Дав досить глибоке, як на ті часи, визначення капіталу, започаткував поділ капіталу на основний та оборотний.
- •2. Промисловий переворот у провідних країнах світу Промисловий переворот в Англії.
- •Промисловий переворот у Німеччині та сша.
- •Соціально-економічні наслідки промислового перевороту в провідних країнах світу.
- •3. А. Сміт як фундатор економічної науки
- •4. Еволюція класичної політекономії в Англії
- •5. Еволюція класичної політичної економії у Франції та сша Класична політична економія у Франції
- •Класична політична економія у сша
- •6. Завершення класичної політичної економії у творах Дж.С.Мілля
- •Тема 6. Критика класичної політичної економії у 19 ст.
- •1. Критичний напрям економічної теорії
- •6. Твердження, згідно з яким добробут суспільства залежить не стільки від розвитку його продуктивних сил, скільки від справедливого розподілу створеного багатства.
- •2. Рушійною силою економічної діяльності та стимулом економічного прогресу вважав індивідуальну свободу, засновану на приватній власності та вільному розпорядженні результатами власної праці.
- •8.Обґрунтував необхідність подолання внутрішньої суперечливості вартості шляхом реформування сфери обміну.
- •2. Соціалістичні утопічні вчення
- •3. Зрівняльний розподіл, відсутність соціальної нерівності.
- •3. Економічна теорія к.Маркса
- •Економічні ідеї “Капіталу”
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина 19 – початок 20 ст.)
- •1. Основний зміст процесу індустріалізації
- •2. Аграрний розвиток провідних країн світу в період їх індустріалізації
- •3. Формування світового ринку
- •4. Передумови виникнення й методологічні принципи маржиналізму і неокласичної теорії
- •5. Формування і розвиток історичної школи
- •6. Виникнення інституціоналізму і його розвиток на початку хх ст.
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства й основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина 19 - початок 20 ст.)
- •1. Промисловий переворот в Україні
- •2. Сутність аграрних реформ 1848 р. І 1861р.
- •3. Зародження і розвиток української кооперації. Фінанси та кредит
- •4. Загальні умови і основні напрямки розвитку економічної думки в Україні наприкінці 19 – початку 20 ст.
- •Господарство та економічна думка в епоху регульованих ринкових відносин та основні їх тенденції на зламі тисячоліть
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку країн Європи (перша половина 20 ст.)
- •1. Розвиток світового капіталістичного господарства на початку XX ст. Й у період Першої світової війни. Становлення системи регульованого капіталізму
- •2. Світова економічна криза 1929—1933 років та економічні дослідження в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації
- •3. Економічний розвиток європейських країн і сша у період Другої світової війни
- •4. Поширення кейнсіанства в різних країнах. Неокейнсіанство та посткейнсіанство. Історичні передумови виникнення кейнсіанства
- •Теоретична система та економічна програма Дж.М. Кейнса
- •Поширення кейнсіанства в різних країнах
- •Неокейнсіанські теорії економічного зростання
- •Посткейнсіанство
- •Кейнсіанська теорія та економічна політика
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина 20 ст.)
- •1. Економіка країн світу в роки другої світової війни. Економічні наслідки другої світової війни
- •2. Тенденції й напрями розвитку світового господарства другої половини хх ст.
- •3. Індустріалізація сільського господарства
- •4. Основні форми і напрями розвитку міжнародних економічних відносин
- •5. Економічні концепції монетаристів
- •6. Теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань»
- •7.Неоінституціоналізм та його особливості
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець 20 - початок 21 ст.)
- •1. Динаміка світового господарського розвитку другої половини хх – початку ххі ст.
- •2. Економічний розвиток країн, що розвиваються. Основні риси стратегії їхніх економічних програм
- •3. Характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
- •4. Соціально-інституціональний напрям в сучасній економічній науці
- •Тема 12. Економічний розвиток України в 20 – на початку 21 століття
- •1. Економічне становище України в міжвоєнний період
- •Індустріалізація та колективізація урср
- •2. Відновлення господарського потенціалу після другої світової війни.
- •3. Причини і форми застійних явищ в економіці в 1970-1980-х рр.
- •4. Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в перші роки незалежності
- •5. Участь України в світовому господарстві
- •6. Сучасний етап розвитку української економічної думки
3. Етапи та напрями розвитку історії економіки та історії економічної думки
господарський розвиток людства та еволюція господарських форм у різних народів і в різні історичні епохи не одразу привели до формування історії економіки як самостійної економічної науки. Постійне відображення господарських процесів і явищ у тих чи інших формах суспільної думки перш за все спричинилося до того, що економіка була представлена спочатку лише як складова загальносуспільного вчення про мистецтво державного управління – чи то в Стародавньому Китаї, чи то в австрійсько-німецькій камералістиці. Але все ж таки економічна теорія завдяки „Трактату політичної економії” (1615 р.) меркантиліста А. де Монкретьєна значно раніше виділилася в самостійну науку, що дало дослідникам можливість виокремити певні етапи в її розвитку. Економічна історія як самостійна наука сформувалася значно пізніше, відмежувавшись від економічної теорії як її альтернативний напрям у вигляді історичної школи (історичної школи в економіці) в Німеччині в середині 19 ст. Це дає нам підстави почати розглядати питання про періодизацію історико-економічної науки саме з періодизації історії економічної думки.
Етапи розвитку історії економічної думки
Економічна наука загалом і економічна думка зокрема мають дуже давні традиції спроб виділення різноманітних періодів у розвитку як господарської практики, так і безпосередньо економічної думки. Спираючись на сучасні здобутки історико-економічної науки, ми пропонуємо таку схему періодизації історії економічних учень, яка не суперечитиме узвичаєним підходам до цієї проблеми як вітчизняних, так і зарубіжних учених. Тож у розвитку економічної думки можна виділити такі основні періоди з відповідними напрямами всередині них:
1) докласична економічна думка, яка охоплює економічну думку Стародавнього Сходу (Китай, Індія, Вавилон, Єгипет), античності (стародавні Греція та Рим) та середньовіччя. Також сюди входить економічна думка періоду меркантилізму;
2) класична політична економія – В.Петті, П.Буагільбер, школа фізікратів на чолі з Ф.Кене; А.Сміт, Д. Рікардо, Т.Р.Мальтус, Ж.Б. Сей, Ф.Бастіа, У.Н. Сеніор, Дж. Ст. Мілль;
3) альтернативні класичній школі напрями економічної думки, або гетеродоксія класичній ортодоксії – історична школа, марксистська економічна теорія та генеза економічних концепцій соціал-демократії;
4) неокласичний напрям економічної теорії – виникнення та розвиток маржиналізму: австрійська (К.Менгер, Ф.Візер, О.Бем-Баверк), лозанська (Л.Вальрас, В.Парето), кембріджська (А.Маршалл) та американська (Дж.Б.Кларк) школи;
5) основні напрями економічної думки 20 – початку 21 ст. – виникнення та еволюція інституціонального напряму і кейнсіанства, еволюція неокласичного напряму та економічний неолібералізм, економічні теорії неоконсерватизму.
Етапи та напрями розвитку історії економіки
У розвитку історії економіки, або економічної історії як наукової дисципліни, можна виділити п’ять етапів:
1) період становлення – з 17, особливо 18 ст., до середини 19 ст.
2) традиційна економічна історія – з середини 19 ст. до кінця 50-х років 20 ст. – як самостійна наука.
3) „нова економічна історія” (кліометрія, історична економетрика) – кінець 1950-х – 1960-ті рр.
4) вивчення довгострокових тенденцій розвитку економіки та економічного зростання – як напрям історико-економічних досліджень, паралельний другому та третьому етапам з кінця 19 ст. до 70-х років 20 ст.
5) історична економіка – з 1970-х років й до сьогодення – як синтез методів „нової економічної історії” та аналізу довгострокових тенденцій економічного розвитку.
В ході розвитку історико-економічної науки досить поширеною практикою був спільний виклад історії господарства з історією економічної думки, про що свідчать, наприклад, праці Дж.Ешлі „Економічна історія Англії у зв’язку з економічною теорією” (1897) та В.Ф.Левитського „Історія господарського побуту у зв’язку з історією політичної економії” (1907).
Найяскравішими представниками економічної історії, її основоположниками в Англії був Арнольд Тойнбі (1852-1883), у Франції – Фюстель де Куланж Нума Дені (1830-1889), Марк Блок (1886-1944), Лабрус Ернест Каміль (1895-1972), Фернан Бродель (1902-1985), у Німеччині – Фрідріх Ліст (1789-1846), Карл Бюхер (1847-1930), Макс Вебер (1864-1920) та інші.
Сучасна західна економічна історія, яку можна назвати „історичною економікою”, являє собою синтез низки підходів, деякі з яких, зокрема „нова економічна історія”, виникли порівняно недавно – у 1960-ті роки, інші праці, наприклад, у галузі економічної динаміки, з’явилися ще на початку 20 ст.
Виникнення „нової економічної історії” зазвичай пов’язують із працею американських економістів-істориків А.Конрада та Дж.Мейєра „Економіка рабства на довоєнному Півдні”, яку було опубліковано 1958 р. і в якій вони продемонстрували можливості використання сучасних теоретичних економічних моделей для аналізу економіки рабовласницького Півдня США, а також можливості статистичної перевірки достовірності цих моделей.
Найвідомішими представниками цієї школи, поряд з А.Конрадом та Дж.Мейєром, є Р.Фогель, С.Енгерман, Д.Норт. Для „нової економічної історії” характерним є використання нових методів економічного дослідження.
У центрі уваги дослідників були дві основні, хоча далеко не єдині, теми: економіка рабства на Півдні США та роль залізничного будівництва у розвитку цієї країни в останній третині 19 ст.
Після того як С.Рейтер у 1961 р. запропонував для позначення нового напряму, пов’язаного з використанням економіко-статистичного моделювання стосовно економічної історії використовувати термін „кліометрика”, вислів „нова економічна історія” було використано для позначення того самого напрямку Робертом Фогелем, лауреатом Нобелівської премії 1993 р. в книжці „;Залізниці та американське економічне зростання: на риси з економетричної історії” (1964 р.), а остаточне його утвердження в літературі відбулося з часу виходу 1966 р. його ж статті під назвою „Нова економічна історія, її відкриття та методи”.
Прихильники цієї школи, прагнучи покласти край недооцінці ролі вимірів і ставлячи перед собою завдання відтворити американську економічну історію на серйозній кількісній основі, виходять з того, що минуле залишило про себе значно більше інформації, ніж може здатися історику, який використовує лише традиційні методи. Адже окрім загальновідомих фактів, що безпосередньо випливають із речових та письмових джерел, сама наявність цих фактів та частота згадувань про них є певною інформацією про минуле.