
- •Тексти лекцій
- •Історія розвитку господарства та економічної думки Стародавнього світу і Середньовіччя
- •Тема 1 . Предмет та метод історії економіки та економічної думки
- •1. Історія економіки та економічної думки як наука
- •2. Предмет, методи та завдання курсу
- •3. Етапи та напрями розвитку історії економіки та історії економічної думки
- •Етапи розвитку історії економічної думки
- •Етапи та напрями розвитку історії економіки
- •4. Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •Тема 2. Господарство та економічна думка Стародавнього світу
- •1. Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства.
- •2. Господарство країн Стародавнього Сходу та його відображення в економічній думці
- •3. Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав
- •Тема 3. Розвиток господарства та економічної думки епохи феодалізму
- •1. Історичні умови формування та своєрідність економічної думки середньовіччя
- •Історичний портрет епохи
- •2. Загальні риси феодального господарства у Європі
- •3. Становлення та розвиток феодальної системи господарства в окремих країнах Європи Франція
- •Німеччина
- •Київська Русь
- •4. Економічна думка Середньовіччя
- •Розвиток ринкового господарства та основні напрями економічної думки
- •Тема 4. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (16 – перша половина 17 століття)
- •1. Передумови виникнення ринкового господарства в надрах пізньофеодального суспільства
- •2. Меркантилізм — перша економічна концепція доринкової економічної теорії
- •3. Економічний розвиток європейських країн у період переродження у ринкове феодального господарства наприкінці XV — на початку XVI ст.
- •4. Великі географічні відкриття та їх вплив на економічний розвиток Європи
- •«Революція цін» та її вплив на господарський розвиток Європи
- •Колоніалізм епохи первісного нагромадження капіталу
- •Значення Великих географічних відкриттів
- •Тема 5. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (2-га половина 17 – 1-ша половині 19 ст.)
- •1. Започаткування класичної політичної економії в Англії та Франції
- •Започаткування класичної школи в Англії.
- •Виникнення класичної політичної економії у Франції.
- •Економічне вчення фізіократів
- •Проголосив ідею "природного порядку" як "першого прояву фізичної необхідності, яку неможливо ігнорувати".
- •5. Дав досить глибоке, як на ті часи, визначення капіталу, започаткував поділ капіталу на основний та оборотний.
- •2. Промисловий переворот у провідних країнах світу Промисловий переворот в Англії.
- •Промисловий переворот у Німеччині та сша.
- •Соціально-економічні наслідки промислового перевороту в провідних країнах світу.
- •3. А. Сміт як фундатор економічної науки
- •4. Еволюція класичної політекономії в Англії
- •5. Еволюція класичної політичної економії у Франції та сша Класична політична економія у Франції
- •Класична політична економія у сша
- •6. Завершення класичної політичної економії у творах Дж.С.Мілля
- •Тема 6. Критика класичної політичної економії у 19 ст.
- •1. Критичний напрям економічної теорії
- •6. Твердження, згідно з яким добробут суспільства залежить не стільки від розвитку його продуктивних сил, скільки від справедливого розподілу створеного багатства.
- •2. Рушійною силою економічної діяльності та стимулом економічного прогресу вважав індивідуальну свободу, засновану на приватній власності та вільному розпорядженні результатами власної праці.
- •8.Обґрунтував необхідність подолання внутрішньої суперечливості вартості шляхом реформування сфери обміну.
- •2. Соціалістичні утопічні вчення
- •3. Зрівняльний розподіл, відсутність соціальної нерівності.
- •3. Економічна теорія к.Маркса
- •Економічні ідеї “Капіталу”
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина 19 – початок 20 ст.)
- •1. Основний зміст процесу індустріалізації
- •2. Аграрний розвиток провідних країн світу в період їх індустріалізації
- •3. Формування світового ринку
- •4. Передумови виникнення й методологічні принципи маржиналізму і неокласичної теорії
- •5. Формування і розвиток історичної школи
- •6. Виникнення інституціоналізму і його розвиток на початку хх ст.
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства й основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина 19 - початок 20 ст.)
- •1. Промисловий переворот в Україні
- •2. Сутність аграрних реформ 1848 р. І 1861р.
- •3. Зародження і розвиток української кооперації. Фінанси та кредит
- •4. Загальні умови і основні напрямки розвитку економічної думки в Україні наприкінці 19 – початку 20 ст.
- •Господарство та економічна думка в епоху регульованих ринкових відносин та основні їх тенденції на зламі тисячоліть
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку країн Європи (перша половина 20 ст.)
- •1. Розвиток світового капіталістичного господарства на початку XX ст. Й у період Першої світової війни. Становлення системи регульованого капіталізму
- •2. Світова економічна криза 1929—1933 років та економічні дослідження в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації
- •3. Економічний розвиток європейських країн і сша у період Другої світової війни
- •4. Поширення кейнсіанства в різних країнах. Неокейнсіанство та посткейнсіанство. Історичні передумови виникнення кейнсіанства
- •Теоретична система та економічна програма Дж.М. Кейнса
- •Поширення кейнсіанства в різних країнах
- •Неокейнсіанські теорії економічного зростання
- •Посткейнсіанство
- •Кейнсіанська теорія та економічна політика
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина 20 ст.)
- •1. Економіка країн світу в роки другої світової війни. Економічні наслідки другої світової війни
- •2. Тенденції й напрями розвитку світового господарства другої половини хх ст.
- •3. Індустріалізація сільського господарства
- •4. Основні форми і напрями розвитку міжнародних економічних відносин
- •5. Економічні концепції монетаристів
- •6. Теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань»
- •7.Неоінституціоналізм та його особливості
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець 20 - початок 21 ст.)
- •1. Динаміка світового господарського розвитку другої половини хх – початку ххі ст.
- •2. Економічний розвиток країн, що розвиваються. Основні риси стратегії їхніх економічних програм
- •3. Характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
- •4. Соціально-інституціональний напрям в сучасній економічній науці
- •Тема 12. Економічний розвиток України в 20 – на початку 21 століття
- •1. Економічне становище України в міжвоєнний період
- •Індустріалізація та колективізація урср
- •2. Відновлення господарського потенціалу після другої світової війни.
- •3. Причини і форми застійних явищ в економіці в 1970-1980-х рр.
- •4. Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в перші роки незалежності
- •5. Участь України в світовому господарстві
- •6. Сучасний етап розвитку української економічної думки
«Революція цін» та її вплив на господарський розвиток Європи
Попередні до географічних відкриттів п'ятсот років ціни на основні споживчі товари на довготермінових інтервалах залишалися практично стабільними. їх зростання становило 20—30 % за століття, що практично було непомітним для сучасників. Поясненням цього феномену була обмежена й практично стабільна кількість золота й срібла в Європі.
Після відкриття морських шляхів до Америки, Індії та Пів-денно-Східної Азії грошовий голод у Європі змінюється могутнім припливом золота й срібла. З географічними відкриттями виникло невідоме раніше явище — різкі стрибки цін на ринках західноєвропейських країн, спочатку на сільськогосподарські продукти, а потім і на інші товари. Так, загальне зростання цін порівняно з XVI ст. відбулося майже у 4 рази. До 1601 р. ціни в Іспанії зросли в 4,5 разу, в Англії — в 4 рази, Франції — в 2,5 разу, в Італії та Німеччині — в 2 рази. Це явище в науковій літературі отримало назву «революції цін». Зауважимо, що вона була викликана не лише потужним припливом дорогоцінних металів на ринки Європи (що само по собі зумовило їх знецінення), а й різким падінням витрат на видобуток золота та срібла.
Жан Боден у його «Шести книгах про Республіку» (1576 p.), де він досліджував загальні умови добробуту й стабільності держав, помітив, що зростання цін починається з Іспанії, а вже потім хвиля йде по інших країнах. Його ідею підтримали в Англії Вільям Стаффорд і Джерард Малейнс. Завдяки їм виникає кількісна теорія грошей, згідно з якою їх цінність визначається тільки співвідношенням кількості товарів та грошей. Ця теорія дожила до наших часів.
Зміни, що відбулися на ринку у зв'язку з «революцією цін», потягли за собою злам економічних відносин, що склалися. Прискорилося розшарування селянства й розорення значної частини феодалів, які не змогли пристосуватися до нових умов. Відбулося збідніння одних і збагачення інших підприємців.
У результаті «революції цін» значно погіршилося становище багатьох верств населення (робітників, які жили на заробітну плату, феодалів, які жили на фіксовану ренту та більшості селян), але водночас вона збагатила торгівців, промислову буржуазію, що народжувалася (робоча сила подешевшала, а продукція, що випускалася, подорожчала), заможні верстви селянства (з падінням купівельної сили грошей зменшувалися реальні розміри оброку).
Це прискорило процес так званого первісного нагромадження капіталу, а разом з ним прискорився й розклад феодального суспільства. Отже, «революція цін» відіграла особливу роль у формуванні капіталістичного господарства та генезі буржуазного суспільства.
Великі географічні відкриття мали важливі економічні наслідки не тільки для Європи, а й для населення земель, що були відкриті.
Колоніалізм епохи первісного нагромадження капіталу
Такі сприятливі для європейської цивілізації географічні відкриття для корінного населення відкритих європейцями земель обернулися справжнім пеклом. Колоніалізм, відомий ще античній системі господарства, став методом функціонування світового господарства. З географічними відкриттями виникає світова колоніальна система. Створюються колоніальні імперії, спочатку — іспанська та португальська. Дещо пізніше у світовій колонізаційний рух вступили Англія, Франція й Нідерланди, поступово перетворюючись у могутні імперії.
Португальська колонізація мала характер так званої «крапкової» колонізації: створення на океанському узбережжі нововідкритих земель військово-торговельних факторій, з яких до Європи відправлялися награбовані та отримані шляхом нееквівалентної торгівлі товари. Іспанські ж колонізатори, захопивши величезні території в Південній та Центральній Америці, намагалися створити тут той тип господарства, який їм був звичний. Місцеве населення примусово експлуатувалося на золотих і срібних копальнях, плантаціях цукрової тростини, що досить швидко призвело до його масового вимирання (наприклад, у Перу та Чилі протягом другої половини XVI ст. місцеве населення скоротилося в 5 разів). Проблема поповнення робочої сили в цей період розв'язувалася за допомогою вивезення з Африки великої кількості негрів, яких широко використовували на цукрових, кавових, бавовняних плантаціях. Раби стають найприбутковішим товаром, а головними роботодавцями — Португалія, Голландія, Англія.
У ці часи ще однією важливою статтею доходів стає піратство, передусім англійське та французьке, в результаті якого грабувалися іспанські кораблі, що везли до Європи американське золото і срібло.
Нещадне пограбування колоніальних народів привело до нагромадження величезних багатств у країнах Західної Європи.
Експлуатація колоній військово-феодальними методами не залишала Португалії та Іспанії можливості для інтенсивного розвитку промисловості. Цьому заважала феодальна відсталість, використання награбованого багатства для купівлі предметів розкоші й ведення війн.
Англія на шляху колоніальної експансії змагалася з Іспанією. Вона вела контрабандну торгівлю з іспанськими колоніями, здійснювала піратські експедиції та грабунки.
Нідерланди намагалися підірвати португальську монополію на торгівлю з Індією, водночас поступившись першим місцем у світовій торгівлі Англії. Зрештою Нідерланди зазнали поразки у торгових і колоніальних війнах XVII —XVIII ст.
Франція досягла значних успіхів у Північній Африці, на Близькому Сході, витіснила на другий план Венецію та інші північноіталійські держави. Водночас здійснювалися спроби захопити колонії в Америці (Канада). Південнонімецькі торгові і промислові компанії намагалися проникнути до Південної Америки і Вест-Індії.
Отже, початковий етап колонізації здійснювався примітивними методами, не змінюючи сформованого в колоніях способу виробництва. Економічні відносини були пристосовані для грабіжницьких цілей, нерівноправне становище колоній затвердилося силою. Колоніалізм того часу консервував феодалізм у колоніях, множив податки, повинності. Усе робилося задля зиску. Місцеві феодали перетворилися на агентів колонізаторів, які зупинили природний процес розвитку східного феодалізму.
Відкриття Нового світу та утворення володінь Іспанії і Португалії на Американському континенті припинило самостійний розвиток його народів і поклало початок їх колоніальній залежності.