2. Виберіть із наведеного списку терміни, поняття і визначен­ня, які характеризують „змішану економіку”:

а) революційний перехід до соціалізму;

б) поступове реформування відносин власності;

в) директивне планування, державний контроль за цінами, рівнем доходів, суспільні фонди споживання;

г) комунітаризм та конкуренція;

д) індивідуалізм та конкуренція;

є) розвиток демократичних форм контролю за виробництвом з боку його суб'єктів та держави;

ж) вільне ціноутворення;

з) перерозподіл державою національного доходу на користь соці­альної сфери.

3. Шведська модель „змішаної економіки” передбачала:

а) націоналізацію власності;

б) досягнення повної економічної демократії;

в) збільшення обсягів суспільного виробництва;

г) державне, індикативне планування;

д) забезпечення повної зайнятості;

є) контроль над економічною владою;

ж) справедливий розподіл і забезпечення соціальної рівності.

Тема 17. Економічна думка радянського періоду.

Радянська економічна наука накопичувала справді унікальний досвід опису і аналізу закритого тоталітарного суспільства. Важливою особливістю її розвитку було коли приховане, коли відкрите співіснування двох тенденцій, що відбивали принципово різні підходи до проб­лем розвитку соціалістичної економіки. Перший, так званий „мессіанський на­прямок” розглядав радянський економічний досвід як унікальний та ультрапередовий. „Прозахідний” напрямок визнавав не тільки наявність глибоких відмінно­стей радянського господарського механізму, але й існування загальних для економік всіх типів принципів організації господарського життя. Ці два підходи являли собою два полюси однієї планети. Заперечуючи один одного, вони разом з тим ніяк не підривали основ економічної доктрини тоталітаризму, мали відверто апологетичний характер. Економічна теорія курсувала в межах уявлень, окреслених партійними документами, і потреб жорстко централізованого господарства. Чимало вчених - економістів світової слави, які не вписувалися в межі тоталітарної системи, були знищені нею, інші були змушені змістити коло своїх наукових інтересів подалі від заідеологізованої політичної економії соціалізму.

КОНДРАТЬЄВ Микола Дмитрович (1892-1938). Основні праці – „Світове господарство і його кон’юнктура під час і після війни” (1922), „До питання про поняття економічної статистики, динаміки і кон’юнктури” (1925),“Довгі хвилі кон’юнктури” (1928) видавалися у США, Англії, Німеччині. В історії світової економічної думки ім’я Кондратьєва тісно пов’язане з поняттям „довгих хвиль” економічної кон’юнктури або „циклів Кондратьєва”. На основі аналізу статистичного матеріалу провідних капіталістичних країн (США, Англії, Франції) він висунув припущення щодо існування поряд з відомими коротко- і середньостроковими циклами довгих хвиль економічної активності, пов’язаних з періодом оновлення інфраструктури (48-55 років). Кондратьєв на десятиріччя раніше Кейнса припустив можливість існування декількох станів рівноваги в економіці, звідси - можливість виникнення трьох типів коливань. Кондратьєв раніше Й.Шумпетера відзначив, що в основі піднесення як фази циклу лежать науково-технічні відкриття, нововведення. Фази піднесення „довгої хвилі”, за спостереженням Кондратьєва, більш багаті на соціальні потрясіння (революції, війни), ніж фази спаду. Соціальні процеси він вважав продуктом перетворень економічного механізму. Конратьєв також відзначав, що періодичні коротко- та середньострокові кризи ніби нанизуються на відповідні фази довгої хвилі і змінюють свою динаміку в залежності від них: в періоди піднесення довгої хвилі більше часу припадає на періоди тривалого спаду - на депресію. В цілому в області прогнозування та макроекономічного моделювання Кондратьєв випереджав західних вчених на 10-15 років.

ЧАЯНОВ Олександр Васильович (1888-1939). Основні праці: „Нариси теорії трудового господарства” (1913), „Нариси з економіки трудового селянського господарства” (1924), „Короткий курс кооперації” (1925), „Оптимальні розміри сільськогосподарських підприємств” (1928). Вважається найвидатнішим теоретиком селянського господарства, який розробив оригінальне вчення про кооперацію, оптимізацію господарських рішень у сільському господарстві, про оптимальні розміри підприємств у цій галузі. Чаянов досліджує економічні і соціальні аспекти кооперації, висуває ідею вертикальної інтеграції сільськогосподарського виробництва у кооперативних формах, розглядає специфіку господарського механізму кооперативних підприємств, демократичні основи управління, питання формування „кооперативної свідомості”. Праці Чаянова видавалися, а ідеї були практично реалізовані як в розвинених (Італія, Німеччина, Швеція) країнах, так і в країнах, що розвиваються (Індія), проте були відкинуті і на довгий час забуті на батьківщині вченого.

КАНТОРОВИЧ Леонід Віталійович (19І2-І986). Видатний радянський економіст-математик, єдиний радянський лауреат Нобелівської премії з економіки. У праці „Математичні методи організації і планування виробництва” (1939) він закладає основи теорії оптимального виробничого планування та лінійного програмування і стає фундатором лінійного програмування у світо­вій науці. У 40-х рр. ХХ ст. він поширює сферу застосування лінійного програмуван­ня з оптимізації процесу використання ресурсів на розв'язання так званої транспортної задачі, розрахунки для оборонної промисловості. Він вперше спромігся побудувати статичну і динамічну моделі поточного і перспективного планування використання ресурсів на основі нових математичних підходів в області системної побудови економічних показників, які можуть застосовува­тися в аналізі ціноутворення, ефективності капіталовкладень та ін. Резуль­тати досліджень Канторовича, невідомі світовій науці, були повторені американцями Купмансом і Данцигом через 10 років. У праці „Економічний розрахунок найкращого використання ресурсов” (1959) Канторович застосував те­орію лінійного програмування до проблем макроекономічного планування. За вклад в теорію оптимального використання ресурсів Л. Канторовичу одночасно з американцем Т. Купмансом у 1975 р. була присуджена Нобелівська премія.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ:

1. Складіть короткий перелік авторів - представників радян­ської економічної школи та теорій, що їм належать.

2. Спробуйте оцінити, як теоретичні відкриття представників радянської політичної економії сприяли розв”язанню проблем, що постали перед світовою економічною думкою. Покажіть це на прикладі окремих авторів

3. Проаналізуйте теорії представників радянської політеконо­мії та доведіть, що вони за певними ознаками належать до альте­рнативних (інституціоналістських).

4. Випишіть ті положення з теорій радянських економістів, які підлягають запереченню як науково недостовірні.

5. Сформулюйте ознаки того, що представники радянської по­літичної економії вели дослідження в галузі макро- та мікроекономіки.

6. Назвіть причини кризи радянської політичної економії.

7. Визначте засади методологічної дискусії 20-30 років.

8. Сформулюйте сутність концепцій розвитку сільськогосподарської кооперації в працях видатних учених-аграрників О. Чаянова, М. Вавилова, О. Челінцева.

9. Наведіть суть основних положень теорії циклів М. Кондратьєва.