3.Економічні проблеми в працях революційних демократів (о.Герцен та м.Огарьов).

Протягом 40-х - 60-х років XIX століття крі­посницька система повністю увійшла у кризовий період. Одночасно з цим все більшого розвитку набував західноєвропейській капіталізм. Саме на такому історичному зламі були сформовані економіч­ні ідеї російських демократів О.Герцена та М.Огарьова, що були започатковані ними на критиці кріпацтва, з одного боку, та на від­мові від капіталістичних ідей, з другого боку.

За О.Герценом та М.Огарьовим, метою капіталістичного ви­робництва є збагачення власників засобів виробництва. І саме це, на їх думку, призводить до виникнення протиріч поміж працею і капіталом. Сучасну економічну теорію О.Герцен та М.Огарьов вважали виключно як таку, що виправдовує та пояснює існу­ючий стан у капіталістичному суспільстві. Тому від себе вони пропонували нову політичну економію, що задовольняє потреби працюючих, сприяє зростанню їх добробуту та створенню суспільства без гноблення. Основними положеннями їх поглядів було визнання 1) основою добробуту суспільства повне визволення селян, разом з безоплатною передачею їм землі; 2) некапіталістичного шляху розвитку (основу становить селянська громада); 3) прав кожного на землю; 4) громадської власності на землю.

4.Економічна система м.Г. Чернишевського.

ЧЕРНИШЕВСЬКИЙ Микола (1828-1889), відо­мий вчений та літератор свого часу, революціонер-соціаліст. За його думкою, політекономія - це наука, що встановлює зв'язок між багатством і тим класом суспільства, який це багатство утво­рює, або „теорія трудівників”.

Система економічних поглядів М.Г.Чернишевського полягала в наступному:

І. Він чітко розподіляв різні основи господарської організації, а са­ме вважав, що 1) капіталіст базує своє господарство на вільнонайманій праці та авансуванні капіталу; 2) поміщик отримує доход шляхом позаекономічного примусу (це негативно впливає на економічний розвиток суспільства).

ІІ. М.Г.Чернишевський здійснив аналіз праці як джерела суспільного багатства; міри справедливого розподілу матеріальних благ; мірила усіх цінностей, і зробив висновок, що саме тому вона не може бути товаром.

ІІІ. Капітал, за Чернишевським, це перш за все результат праці та фонд матеріальних засобів.

ІУ. Доходи різних класів суспільства: це 1) прибуток - відрахування з продукту праці виробника; 2) рента - надлишок прибутку; 3) прибуток, зарплата і рента - протилежні, бо збільшення прибутку зменшує зарплату, а рента водночас зменшує і прибу­ток, і зарплату; зниження зарплати відбувається внаслідок розподілу праці, укрупнення підприємств та розвитку засобів праці.

У. М.Г.Чернишевський розглядає наступні вартісно-цінові категорії, такі як 1) сама вартість (витрати виробництва); 2) мінова вартість (як сума вартості й прибутку); 3) мінова вартість, що врегульована попитом на товар.

Основні праці Чернишевського: „Економічна діяльність і законодавство” (1858), „Капітал і праця” (1860), „Примітки до „Основ політичної економії” Мілля” (1860-1861).

Таким чином, підсумовуючи все вищезазначене, слід відмітити, що здобутки видатних представників економічної думки Росії цього періоду були вагомими і адекватно відображали теоретичні та практичні проблеми ХІХ ст.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ:

1. Проаналізуйте політичну та економічну програми декабристів.

2. Проаналізуйте сутність „селянського соціалізму” Герцена.

3. Назвіть основні напрями революційного народництва та дайте їм характеристику.

4. Назвіть спільні риси та відмінності між революційним та ліберальним народництвом.

5. Проаналізуйте еволюцію політичної економії в Росії у дру­гій половині XIX - на початку XX ст.