2.Економічні погляди м.Тургенєва та п.Пестеля.

ТУРГЕНЄВ Микола (1789-1871) - службовець економічного департаменту Державної Ради, а потім начальник канцелярії Міністерства фінансів, тобто він був один з найвищих чиновників свого часу. Найбільш відома його праця „Досвід теорії податків” (1818) мала неабиякий успіх та складалася з сіми розділів: 1) походження податків; 2)головне правило стягнення податків; 3) джерела та різні види податків; 4) механізм стягнення податків; 5) зрівнювання податків; 6) загальна дія податків; 7) про паперові гроші, як про податок.

Книга присвячена розгляду не тільки питань оподаткування, але й загальноекономічних питань. Основні шляхи реформи оподаткування (теорія податків) слід сформулювати наступним чином: усі громадяни (серед них дворяни) зобов'язані сплачувати податки згідно з своїми доходами; земельний податок повинен стягуватися не з ренти, а із земельної площі; потрібний рівний розподіл податків щодо отриманих дохо­дів (чистих), а не з самого капіталу; оскільки заробітна плата не є прибутком, вона не повинна оподатковуватися; час і розміри оподаткування мають бути визначені заздале­гідь, а сплата - здійснюватися у вигідний платникові момент.

Роль грошей в економіці, за М.Тургенєвим, полягає в наступному: 1) паперові гроші мають бути в обігу, доки їх випуск співпа­дає з вимогами господарського обігу; 2) їх цінність підтримується згідно цінності золотої монети; 3) якщо кількість паперових грошей перевищує потреби обігу, цінність паперових грошей знижується, і внаслідок цьо­го руйнуються кредитні відносини; 4) кредит (безготівкові гроші) замінить паперові гроші і сприятиме збереженню й затвердженню власності громадян.

ПЕСТЕЛЬ Петро (1793-1826), відомий своїми „Практичними началами політекономії”, згідно з якими право власності дає повну впевненість, що ніяке самовладдя не в змозі позбавити грома­дянина його майна. Найбільшу увагу П.Пестель приділяв економічним відноси­нам у землеробстві:

- насамперед потрібно скасувати кріпосництво, щоб виникло дрібне вільне селянство, яке є грунтом для фермерства;

- землеробство є ефективним, коли в ньому діють великі землевласники (поміщики) поряд із земельними капіталістами (фермери) та дрібними землевласниками (вільні селяни);

- прибуток поміщиків - це рента, яку вони отримують з фермерів;

- прибуток фермерів - це їх валовий доход за винятком вит­рат; цей прибуток вміщує в себе три частини: рента поміщикові (мінус) та податок урядові (мінус); процент з капіталу самому фермерові;

- прибуток селянина має особливість, бо складається з двох прибутків: процент з капіталу - як дрібному фермеру; рента - як дрібному землевласнику.

„Руська Правда” - під такою назвою існував аграрний про­ект республіканської держави, що мала замінити царат у разі ус­піху спроби „палацового” перевороту, відомого як „повстання де­кабристів” у 1825 році.

Згідно з цим проектом мали відбутися наступні зміни в російській економіці:

1) вдосконалення оподаткування - скасувати подушний податок, стягувати податки й податі виключно з майна, незалежно від суспільного статусу;

2) створення фонду суспільних земель (для безкоштовного надання селянам та усім незаможним), який утворюється за рахунок конфіскації: а) земель великих поміщиків, що мають більш 10 тис. десятин землі, у розмірі 50 % їх земель безоплатно; б) земель середніх землевласників, що мають від 5 до 10 тис.десятин землі, у розмірі, який більше 5 тис. десятин, з грошовим відшкодуванням; в) 50 % казенних (державних) земель та усіх земель імпера­торської землі;

3)фонд приватних земель (для надання у використання бажаючим за гроші), який утворюється за рахунок викупу: а) земель великих і середніх поміщиків, що залишилися після конфіскації; б) частина казенних земель, що залишилася після конфіскації;

4)грошова система, що передбачає утворення системи кредитно-фінансових установ (банки, ломбарди, страхові устано­ви) на основі внесків громадян. Планувалося також заснувати банк, щоб видавати довгостро­кові та безпроцентні позики на утворення господарства.