Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІЕУ(Житомир - посібник).doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
2.12 Mб
Скачать

9. Ф. Ліст визначав політичну економію наукою про…

А) складові державної політики, в основу якої покладено доктрину економічного розвитку окремої нації;

Б) вивчення проблем загальноцивілізаційного розвитку, його стимулів та закономірностей;

В) вивчення індивіда як частини глобального економічного світу, де відносини впорядковуються економічними законами, без втручання держави;

Г) ретельне вивчення минулого культурного розвитку з метою забезпечення перспективи для розвитку майбутнього.

10. Метод дослідження історичної школи:

А) логічний;

Б)абстрактний;

В) історичний;

Г) емпіричний.

Тема 9. Маржиналізм. Становлення неокласичної школи економічної теорії

  1. Сутність маржиналізму. На зміну класичній економічній теорії у 70-ті рр. ХІХ ст. приходить маржинальна (marginal - граничний) економічна теорія, яка ґрунтується на дослідженні граничних величин як взаємозалежних явищ економічної системи в масштабі фірми, галузі (мікроекономіка), а також всієї економіки в цілому (макроекономіка). Створюється принципова нова методологія економічного аналізу. Сформулюємо методологічні принципи маржиналізму : 1) ідеологічна нейтральність аналізу (назва науки „політична економія” змінюється на більш нейтральну – „економікс”, запропоновану А. Маршаллом і У. Джевонсом); 2) застосування переважно функціонального аналізу на відміну від причинно - наслідкового аналізу класичної школи; 3) визначення граничних величин для характеристики змін, що відбувають­ся в економічних процесах, на відміну від класичних авторів, які задовольнялися характеристикою сутності економічного явища (катего­рії), вираженої середньою або сумарною величиною; 4) економіка розглядається як система взаємозв’язаних господарюючих суб'єктів, які діють в умовах рідкісних (обмеженості) ресурсів; 5) економічна поведінка суб’єктів ринкової економіки розглядається як поведінка раціональних суб'єктів, тобто максимізуюча поведінка при наявності обмежень; 6) широке застосування математичних методів для аналізу граничних величин і обґрунтування прийняття оптимальних рішень при виборі з певної кількості можливих варіантів.

На першість у започаткуванні маржиналізму претендували австрієць К. Менгер, англієць У. Джевонс та швейцарець Л. Вальрас, але дійсна першість у відкритті категорії гранична корисність належить німецьким вченним Г. Госсену та І. Тюнену і французьким дослідникам Ж. Дюпюї та А. Курно.

ГОССЕН Герман (1810 - 1858), Німеччина. У праці “Розвиток законів суспільного життя і правила людської діяльності”(1854) формулює принципи маржинального аналізу, відомі як закони Госсена. Перший закон („закон запасу”) визначав, що „... в міру задоволення потреб ступінь насиченості окремим товаром зростає, одночасно з цим падає величина конкретної корисності”. Або: із зростанням кількості певного блага його гранична корисність зменшується. Інакше говорячи, „граничний екземпляр” задовольняє найменш інтенсивну потребу і визначає суб'єктивну цінність. Другий закон визначав, що оптимальна структура споживання (попиту) досягається за умови рівності граничних корисностей всіх благ, які споживаються. Крім цих двох законів Гессен сформулював основні тези вчення „граничної корисності”, які полягають в наступному: цінність всякої речі визначається ставленням до неї люди­ни; головне завдання економічної науки - це дослідження і з'ясування ставлення людини до речей, вивчення потреб людини і можливостей їх задоволення. А об'єктом дослідження вчений вважає індивідуальну людську психологію.

КУРНО Антуан (1801-1877), Франція. У праці “Дослідження математичних принципів в теорії багатства” (1838) на основі аналізу функціональних залежностей формулює поняття економічної рівноваги, вводить в науковий оборот поняття функцій попиту, еластичності попиту, досліджує моделі ринкової поведінки, зокрема, дуополію – реакцію поведінки одної фірми на поведінку (стратегію ціноутворення) іншої.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]