Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІЕУ(Житомир - посібник).doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
2.12 Mб
Скачать

4. Праці к.Маркса і ф.Енгельса 70-90-х рр.

На подальший розвиток економічного вчення Маркса і Енгельса винятковий вплив здійснили такі чинники: по-перше, створення Першого Інтернаціоналу, об'єднання соціал-демократичних партій у 1864 році; пo-друге, Паризька Комуна у 1871 році та її поразка. Таким чином, поява на політичній арені багатьох країн соціал-демократичних партій, їх протистояння партіям великого капіталу, участь їх у державний політиці своїх країн - все це обу­мовило те, що проблема держави, її економічної і політичної ролі набуває дедалі більшого значення і ваги у працях Маркса і Енгельса.

В роботі „Критика Готської програми”(1875) знайшло відображення ставлення Маркса до проекту програми німецьких соціал-демократів. В ній розглянуто наступні питання: критичний аналіз „неурізаного продукту” Лассаля; розподіл засобів виробництва має вирішальне значення у суспільному виробництві; характер розподілу завжди підпорядкований виробництву. Ф.Енгельс в праці „Анти-Дюрінг”(1878) розглянув питання пред­мету і методу політекономії, вартості, капіталу, додаткової вартості, земельної ренти, циклічного харак­теру капіталістичного відтворення.

У праці „Походження сім"і, приватної власності і держави” (1884) Енгельс розглядає історію первісного суспільства, роз­виток родової общини, виникнення і розвиток держави рабовлас­ницького і феодального суспільств.

5. Марксизм і сучасність.

У соціально-економічній, історичній і суспільно-політичній літературі сьогодні має місце широка дискусія щодо ідейно-теоретичної спадщини Маркса і Енгельса. Спростовує чи підтверджує історія вчення марксизму - такі та схожі питання хвилюють сьогодні не тільки дослідників історії, а й багатьох звичайних людей.

Проте яким би не було ставлення до вчення Маркса і Енгель­са, розгляд його при вивченні історії економічних вчень є цілком обгрунтованим і правомірним. Адже історія економічних вчень - це насамперед історія, яку вже не змінити. І марксизм в цій історії вже має місце. А крім того, саме в протистоянні марксистському економічно­му вченню з'явилися та зміцніли багато сучасних течій економіч­ної теорії. І пишуть про марксизм майже всі відомі дослідники історії економічної думки, як супротивники, так і прихильники Маркса і Енгельса.

Карл Маркс залишив помітний слід в історії економічної думки. Ідеї К. Маркса часто виходять за межі безпосеред­ньо економічних проблем, переплітаються з філософськи­ми, соціологічними і політичними проблемами. К. Маркс як критик капіталізму зумів зпрогнозувати деякі довгострокові тенденції розвитку капіталістичної системи.

В. Леонтьєв з приводу цього писав: „Збільшення концент­рації багатства, швидке скорочення числа дрібних і середніх підприємств, поступове зменшення конкуренції, неперерв­ний технічний прогрес, який супроводжується збільшенням долі основного капіталу...,- видатна низка прогнозів, які збулися і яким сучасна економічна наука зі всім її складним апаратом протиставити нічого не може”. Однак „доля марксизму в XX ст. виявилася зловісною, бу­дучи офіційною доктриною тоталітаризму, який винищив мільйони людей. Особливі страждання випали Україні, яка була перетворена в лабораторію для комуністичних експе­риментів”.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ:

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]