Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІЕУ(Житомир - посібник).doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
2.12 Mб
Скачать

Питання для роздумів, самоперевірки, повторення:

  1. До якого періоду історичного розвитку можна віднести перші спроби систематизації економічних поглядів?

  2. Чи є правомірним ототожнення предмету історії економічних вчень та історії економічної думки?

  3. Як визначається предмет будь-якої науки?

  4. З яким методом дослідження пов”язаний аналіз економічних теорій та шкіл, що проводиться відповідно до історичної послідовності їхнього виникнення й розвитку?

  5. Назвіть автора першого фундаментального дослідження з історії економічних вчень – „Історія економічного аналізу” (1954).

  6. Що є предметом історії економічних учень?

  7. У чому полягає суть методу аналізу історії економічних учень і його відмінність від методологічних засад наукового пізнання?

  8. Яке співвідношення існує між економічними науками та ідеологією?

  9. Для чого ми вивчаємо історію економічних учень?

Теми рефератів та доповідей:

  1. Формування економічної науки як системи знань: методологічні підходи, проблеми спадкоємності.

  2. Спільні риси та особливості предмета “Історія економічної думки”, “Історія економічних учень” та “Історія політичної еко­номії”.

  3. Аналіз економічної науки як системи знань і співвідношення між економічними теоріями та ідеологією.

  4. Значення “Історії економічних учень” як науки, її місце серед економічних наук.

Практикум

1. Назвіть предмет історії економічних учень:

а) економічні категорії та закони;

б) історія економічної науки;

в) історичний процес виникнення й розвитку економічних теорій;

г) історія політичної економії;

д) система економічних відносин;

е) закономірності розвитку економічних поглядів та ідей.

2. Назвіть методи дослідження історії економічних учень:

а) статистичний; д) емпіричний;

б) математичний; е) історичний;

в) логічний; є) територіальний;

г) наукової абстракції; ж) мотиваційний.

3. Історія економічних вчень вивчає:

А) історичний процес виникнення, розвитку і зміни систем економічних поглядів;

Б) життя і діяльність видатних економістів;

В) історичний процес становлення та розвитку різних економічних наук;

Г) історичний процес становлення та розвитку політичної економії.

4.Термін „економіка” вперше був введений в науковий обіг:

А) Аристотелем;

Б) Платоном; В) Ксенофонтом; Г) А.Монкретьєном.

5. Термін „політична економія” вперше був введений в науковий обіг:

А) А.Смітом; Б) К.Марксом; В) Ф.Кене; Г) А.Монкретьєном.

6. Вперше до дослідження проблеми джерела багатства нації (економічного зростання) та економічної ролі держави звертаються теоретики:

А) англійської класичної школи; Б) меркантилізму; В) фізіократії; Г) маржиналізму.

7. Представники меркантилізму вважали джерелом багатства нації (і відповідно аналізували процеси):

А) землеробство – аналіз економічних процесів у сільському господарстві; Б) зовнішню торгівлю – аналіз сфери обігу; В) промисловість – аналіз сфери виробництва; Г) вірні відповіді А і Б.

8. Економічна політика держави, що грунтувалася на теоретичному фундаменті меркантилізму, полягала у:

А) створенні конкурентного середовища для національних виробників, підтримці конкуренції з боку іноземних виробників; Б) залученні іноземного капіталу для розвитку вітчизняної економіки; В) законодавчому встановленні прямих адміністративних заборон з метою захисту національного ринку від іноземної конкуренції; Г) створенні економічних умов для вільної торгівлі.

9. Чи впливають погляди меркантилістів на сучасну економічну політику держав?

А) не впливають, ці погляди застаріли і зійшли зі сцени разом з меркантилізмом у 18 ст.- поч.19 ст.; Б) не впливають на економічну політику держав з ринковою економікою; В) впливають на політику держав, які вдаються до протекціонізму, незалежно від типу економічної системи; Г) вірні відповіді А і Б.

10. Фізіократи джерелом багатства нації вважали ( і давали відповідні рекомендації для економічної політики держави):

А) торгівлю – сприяти розвитку торгівлі, в першу чергу – зовнішньої торгівлі, оскільки землеробство і мануфактури неспроможні забезпечити надходження грошей до державної скарбниці; Б) сільське господарство – сприяти розвитку сільського господарства; держава не повинна підтримувати промисловців, вони є безплідним класом, який тільки здійснює переробку продукції сільського господарства; В) промисловість – сприяти розвитку мануфактур; торгівля не створює ніякого багатства, оскільки обмінюються еквіваленти; Г) всі відповіді невірні.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]