
- •Лабораторне заняття 1
- •Клітинна оболонка
- •Лабораторне заняття 2
- •Лабораторне заняття 3
- •Клітинна оболонка
- •Цитоплазма
- •Тонопласт
- •Лабораторне заняття 4
- •Лабораторне заняття 5
- •Лабораторне заняття 6
- •Лабораторне заняття 7
- •Лабораторне заняття 8
- •Лабораторне заняття 9
- •Додаток (і семестр)
- •Іі семестр
- •Морфологія листка
- •Походження і гістологічний склад первинної і вторинної кори
- •Колючки та шипшини:
- •Додаток. Теми для самостійного вивчення розділу «Органографія»
- •Основні напрямки еволюції квіток покритонасінних рослин
- •Суцвіття. Класифікація та біологічне значення суцвіть
- •Морфологія насіння і проростків дводольних і однодольних рослин
Лабораторне заняття 7
МЕХАНІЧНІ ТКАНИНИ
Контрольні запитання
Класифікація механічних тканин.
Як проявляється зв`язок між структурою та функцією у різних тканин?
Порівняльна характеристика коленхіми і склереїд.
Розташування механячних тканин у тілі рослини.
За допомогою яких реактивів можна визначити різні типи механічних тканин.
Завдання 1. Написати реферат на тему “Основні паренхімні тканини” ( додаток). Законспектувати і вивчити: “Розміщення механічних тканин у тілі рослини”.
Завдання 2. Вписати в словник і вивчити зміст термінів: коленхіма, склеренхіма, луб`яні волокна, лібриформ, склереїди, астросклереїди, брахисклереїди .
Завдання 3. Заповнити дома і вивчити таблицю “Механічні тканини”:
Тип механічної тканини |
З якої меристеми розвивається |
Чи може розтягуватися після диференціації |
Життєздатність протопласта |
Форма клітин |
Характер потовщення і хімічний склад оболонки |
Коленхіма
Склеренхіма: луб`яні волокна
лібриформ
склереїди |
|
|
|
|
|
Завдання 4. Виготовити препарат поперечного зрізу черешка листка буряка звичайного (Betula vulgaris L.). Звернути увагу на особливості будови і розташування коленхіми. Замалювати і позначити: Рис.1. Кутова коленхіма черешка листка буряка звичайного:
кутикула;
епідерма;
куткова коленхіма:
а- нерівномірно потовщення целюлозно-пектинова оболонка;
б - хлоропласти;
в- вакуоля;
г-тонопласт;
д-ядро.
Завдання 5. Розглянути мацеровані луб`яні волокна льону (Linum sp.). Розглянути на постійному препараті поперечного зрізу стебла льону луб`яні і деревинні (ксилемні) волокна та замалювати: Рис.2. Луб`яне (А) і деревинне (В) волокна льону:
первинна оболонка;
вторинна оболонка;
прості пори.
Завдання 6. Виготовити препарат кам`янистих клітин з оплодня груші звичайної (Pyrus communis L.). Забарвити їх флороглюцином і НСІ. Розглянути їх, замалювати: Рис.3. Кам`янисті клітини з оплодня груші звичайної:
первинна оболонка;
багатошарова вторинна оболонка;
галузисті прості пори;
порожнина клітини.
Матеріали та обладнання: мікроскопи, препарувальне обладнання, нові леза, постійний препарат - поперечний зріз стебла льону, фіксовані черешки буряка і плоди груші, мацеровані стебла льону, флороглюцин, НСІ.
Лабораторне заняття 8
ПРОВІДНІ ТКАНИНИ
Контрольні запитання
Порівняльна характеристика гістологічного складу і функцій флоеми і ксилеми.
Основні напрямки еволюції трахеальних (провідних) елементів ксилеми.
Як формуються судини і ситовидні трубки?
Що таке прото- і метаксилема, прото- і метафлоема?
Завдання 1. Написати реферат на тему “Видільні тканини” (додаток).
Завдання 2. Записати в словник і вивчити зміст таких термінів: ксилема, флоема, трахеїда, судина, трахеальні елементи,. ситовидні трубки, ситовидні клітини, кальоза.
Завдання 3. Записати, проаналізувати і вивчити таблицю “ Гістологічний склад і походження провідних тканин”:
Гістологічний склад |
Походження |
Ксилема=деревина: трахеїди, судини= трахеї
ксилемна паренхіма, лібриформ, волокнисті трахеїди, склереїди
Флоема луб: ситовидні клітини, ситовидні трубки з клітинами-супутниками
луб`яна паренхіма, луб`яні волокна |
|
Завдання 4.На препаратах повздовжнього зрізу кореневища орляка (Pteridium aquilinum (L.) Kulm.) і радіального зрізу стебла сосни (Pinus silvestris L.) вивчити будова трахеїд і змалювати їх: Рис.1. Типи трахеїд:
спіральні трахеїди;
драбинчасті трахеїди;
пористі трахеїди.
Завдання 5. На препараті поздовжнього зрізу стебла соняшника (Helianthus annus L.) вивчити будову судин різних типів і замалювати їх: Рис.2. Типи судин в стеблі соняшника:
кільчаста протоксилема;
спіральна протоксилема;
драбинчаста мета ксилема;
пориста – вторинна ксилема.
Завдання 6. На препараті поперечного зрізу стебла гарбуза (Сucurbita pepo L.) вивчити будову флоеми. Замалювати: Рис.3. Ситовидна трубка гарбуза:
членик ситовидної трубки з цитоплазматичними тяжами;
ситовидна пластинка;
клітини супутниці.
Матеріали та обладнання: мікроскопи, готові препарати – зрізи стебла соняшника, гарбуза, сосни, кореневища орляка, гербарій – орляк звичайний.