- •Лабораторне заняття 1
- •Клітинна оболонка
- •Лабораторне заняття 2
- •Лабораторне заняття 3
- •Клітинна оболонка
- •Цитоплазма
- •Тонопласт
- •Лабораторне заняття 4
- •Лабораторне заняття 5
- •Лабораторне заняття 6
- •Лабораторне заняття 7
- •Лабораторне заняття 8
- •Лабораторне заняття 9
- •Додаток (і семестр)
- •Іі семестр
- •Морфологія листка
- •Походження і гістологічний склад первинної і вторинної кори
- •Колючки та шипшини:
- •Додаток. Теми для самостійного вивчення розділу «Органографія»
- •Основні напрямки еволюції квіток покритонасінних рослин
- •Суцвіття. Класифікація та біологічне значення суцвіть
- •Морфологія насіння і проростків дводольних і однодольних рослин
Лабораторне заняття 4
КЛІТИННА ОБОЛОНКА
Контрольні запитання
Які основні функції клітинної оболонки?
Як утворюється первинна клітинна оболонка? Що таке первинне порове поле? Плазмодесми?
Які особливості структури і хімічного складу первинної і вторинної клітинних оболонок?
Яка різниця між клітинною оболонкою і плазмалемою?
Чим відрізняються пора і перфорація? Типи пор.
Міжклітинники, способи їх утворення.
Завдання 1. Написати реферат на тему “Вторинні зміни хімічного складу клітинних оболонок” (додаток).
Завдання 2. Вписати в ботанічний словник і вивчити терміни: лігнін, кутин, суберин, кутикула, мацерація, міжклітинники, плазмодесми, первинне порове поле. перфорація, пора.
Завдання 3. Провести реакції на хімічні речовини оболонки і заповнити таблицю “Які реакції на хімічні речовини клітинної оболонки”:
Назва речовини |
Хімічний реактив |
Забарвлення |
(фільтрувальний папір)
|
Хлор-цинк-йод
Судан ІІІ |
|
Завдання 4. Виготовити препарат епідерми листка аспідистри (Aspidistra elatior Bl.). Розглянути при великому збільшенні мікроскопа клітинну оболонку, знайти прості пори. Замалювати декілька клітин:
Рис.1. Клітини епідерми аспідистри:
серединна пластинка;
первинна оболонка;
(1 і 2 замикаюча плівка пори);
вторинна оболонка;
прості пори на бічних і верхніх стінках клітини;
циліндричний канал пори.
Завдання 5. На постійних препаратах радіального і тангентального зрізу деревини сосни (Pinus sylvestris L.) вивчити будову і замалювати облямовані пори на стінках трахеїд:
Рис.2. Облямовані пори на стінках трахеїд сосни звичайної:
серединна пластинка;
первинна клітинна оболонка;
вторинна клітинна оболонка;
лійкоподібний канал пори;
торус
Матеріали та обладнання: мікроскопи, препарувальне обладнання, нові леза, набори реактивів: СІ-Zn-І, судан ІІІ; фільтрувальний і газетний папір, палички, кусочки корка, листки аспідистри, постійні препарати деревини сосни.
Ф І Т О Г І С Т О Л Г І Я
Лабораторне заняття 5
МЕРИСТЕМАТИЧНІ (ТВІРНІ) ТКАНИНИ
Контрольні запитання
Визначення і класифікація тканин.
Як класифікують меристеми?
Які цитологічні ознаки меристем?
Які меристеми забезпечують ріст органу в висоту, в які в товщину?
Порівняти будову конуса наростання кореня і пагона.
Як висвітлюється питання про меристеми в шкільному підручнику?
Завдання 1. Виписати в ботанічний словник і вивчити зміст таких термінів: тканини, паренхімні, прозенхімні, первинні, постійні тканини, вторинні постійні тканини, меристеми, апікальні меристеми, латеральні меристеми, інтеркалярні меристеми, аеренхіма, ініціальні клітини, симпластичний ріст, інтрузивний ріст.
Завдання 2. Записати і вивчити таблицю “Класифікація і розташування меристем в тілі рослини”:
Класифікація меристем |
Місцезнаходження |
|
за розташуванням |
за поход-женням |
у тілі рослин |
Верхівкові (апікальні)
Бічні (латераль-ні) Вставні (інтеркалярні) Раневі |
Первинні
Первинні
Первинні
Вторинні |
Прокамбій і перицикл в корені і стеблі
Біля основи міжвузлів стебла, молодих листків
В місцях походження тіла рослин |
Завдання 3. 1.Розглянути зони кореня на проростках пшениці (Triticum aestivum L.).
2. Вивчити на постійному препараті кінчика кореня цибулі (Allium cepa l.) та за таблицею будову верхівки кореня. Замалювати і позначити: Рис.1. Конус наростання кореня:
кореневий чохлик;
зона поділу:
2а- ініціальні клітини;
зона росту:
3а-протодерма;
3б- основа меристема;
3в- прокамбій;
всисна зона:
4а- ризодерма;
4б- паренхіма первинної кори;
4в- перицикл;
4г-центральний провідний циліндр;
провідна зона - зона побічних коренів.
Завдання 4. 1. Відпрепарувати і розглянути в мікроскоп верхівку пагона елодеї канадської (Elodea canadensis Michx.).
2. Вивчити будову конуса наростання пагона на постійному препараті повздовжнього зрізу бруньки. Замалювати: Рис.2. Загальний вигляд бруньки — конуса наростання пагона елодеї канадської:
ініціальні клітини;
примордії ( первинні горбочки)- зачатки листків;
прокамбій;
протодерма;
основа меристема;
інтеркалярна меристема.
Завдання 5. Порівняти і замалювати клітини меристеми і постійних тканин листка: Рис.3. Клітини меристеми:
тонка целюлозно-пектинова оболонка;
зерниста цитоплазма;
велике ядро;
міжклітинники відсутні.
Меристематичні клітини активно діляться, їх похідні ростуть і після диференціації утворюють постійні тканини.
Рис.4. Клітини із сформованого листка:
товста оболонка;
світліша цитоплазма;
ядро;
хлоропласти;
вакуоля;
тонопласт.
Матеріали та обладнання: мікроскоп, стереомікроскоп МБС-9; препарувальне обладнання, проростки пшениці, пагони елодеї; готові препарати кінчика кореня і точки росту.
